Проблеми сучасного підручника (Випуск 24)

УДК 373.5.016:94

https://doi.org/10.32405/2411-1309-2020-24-142-162

Завантажити PDF

 

ФОРМУВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ЗАСОБАМИ СУЧАСНОГО ШКІЛЬНОГО ПІДРУЧНИКА ІСТОРІЇ

Петро Мороз, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник, старший науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна.

Е-mail: pmoroz@ukr.net

ORCID ID: 0000-0002-6776-9186

 

Ірина Мороз, науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна.

Е-mail: pmoroz@ukr.net

ORCID ID: 0000-0002-7076-1038

 

У статті розкрито особливості конструювання підручника з історії як засобу розвитку дослідницької компетентності учнів. Визначено, що пріоритетним завданням реформування шкільної історичної освіти на сучасному етапі є розроблення та створення підручників нового покоління, які б мотивували учнів покоління Z до навчання. Основними шляхами формування дослідницької компетентності учнів засобами підручника історії, на думку авторів, є: а) постановка навчальних проблем у змісті підручника; б) спрямованість методичного апарату на розвиток в учнів здатності займати дослідницьку позицію; в) наявність дослідницьких завдань, спрямованих на розвиток навичок формулювання припущень, гіпотез; формування вміння аналізувати та співвідносити інформацію з різноманітних джерел (навчальний матеріал, історичні джерела, історичні памятки, мережа Інтернет тощо); г) орієнтація навчального процесу на отримання певного освітнього результату учнями, зокрема через проєктну діяльність учнів та розвязання дослідницьких завдань; д) наявність дослідницьких завдань, які передбачають роботу в парах та групах на засадах кооперативного підходу; е) формування вміння учнів аргументувати власні судження, виявляти нестандартність мислення, робити висновки щодо здобутих результатів (знання, вміння) та застосовувати їх у нових ситуаціях.

Ключові слова: шкільний підручник історії, дослідницький підхід, дослідницька компетентність.

 

Петр Мороз, кандидат педагогических наук, старший научный сотрудник, старший научный сотрудник отдела обществоведческого образования Института педагогики НАПН Украины, г. Киев, Украина,

Ирина Мороз, научный сотрудник отдела обществоведческого образования Института педагогики НАПН Украины, г. Киев, Украина

ФОРМИРОВАНИЕ ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СРЕДСТВАМИ СОВРЕМЕННОГО ШКОЛЬНОГО УЧЕБНИКА ИСТОРИИ

В статье раскрыты особенности конструирования учебника по истории как средства развития исследовательской компетентности учащихся. Авторы отмечают, что приоритетной задачей реформирования школьного исторического образования на современном этапе являются разработка и создание учебников нового поколения, мотивирующих учащихся поколения Z к обучению. Основными путями формирования исследовательской компетентности учащихся средствами учебника истории, по мнению авторов статьи, являются: а) постановка учебных проблем в содержании учебника; б) направленность методического аппарата на развитие у учащихся способности занимать исследовательскую позицию; в) наличие исследовательских задач, направленных на развитие навыков формулировки предположений, гипотез; формирование умения анализировать и соотносить информацию из различных источников (учебный материал, исторические источники, интернет и т. д.); г) ориентация учебного процесса на получение определенного образовательного результата учениками, в частности посредством проектной деятельности учащихся и решения исследовательских задач; д) наличие исследовательских задач, которые предусматривают работу в парах и группах на основе кооперативного подхода; е) формирование умения учащихся аргументировать собственные суждения, проявлять нестандартность мышления, делать выводы о полученных результатов (знания, умения) и применять их в новых ситуациях.

Ключевые слова: школьный учебник истории, исследовательский подход, исследовательская компетентность.

 

Petro Moroz, Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Researcher, Senior Researcher at the Department of Social Science Education of the Institute of Pedagogy of the NAPS of Ukraine, Kyiv, Ukraine,

Iryna Moroz, Researcher at the Department of Social Studies of the Institute of Pedagogy of the NAPS of Ukraine, Kyiv, Ukraine

 

FORMATION OF RESEARCH COMPETENCE BY THE MODERN SCHOOL TEXTBOOK OF HISTORY

The article describes the peculiarities of constructing history textbook as a means of developing students’ research competence (for example, textbooks «Introduction to history» for 5th grade students and «World history. History of Ukraine (integrated course)» for 6th grade students). The authors point out that the current priority of reforming school history education is to develop and create new generation textbooks that would motivate students in Generation Z to learn. According to the authors of the article, the main ways of forming students’ research competence by means of history textbook are: a) problems in structuring the content of the textbook; b) the focus of the methodological apparatus on the development of students’ ability to take a research position; c) the presence of research tasks to develop the skills of formulating assumptions, hypotheses; developing the ability to analyze and relate information from a variety of sources (educational material, historical sources, historical sites, the Internet, etc.); d) the orientation of the educational process to the achievement of the particular educational result by the students, in particular through the project activities of the students and the solution of research tasks; e) the availability of research assignments that involve working in pairs and groups on the base of the cooperative approach; f) developing students’ ability to argue their own judgments, to display non-standard thinking; draw conclusions about the results obtained (knowledge, skills) and apply them in new situations. The authors of the article point out that in order to motivate students of Generation Z to study, the content of a modern history textbook should be based on communicative and research approaches and be mostly dialogic. According to the authors, the implementation of the elements of research studing in the history textbook implies that the structure and content of the textbook should include the means of organizing the productive activity of students: research, creative activity of the student; using the analogy method, comparing different perspectives and approaches to event coverage; reflective understanding of the obtained educational result.

Keywords: school history textbook, research approach, research competence.

 

Використані джерела

1.    П. Мороз, та І. Мороз, Дослідницька діяльність учнів у процесі навчання всесвітньої історії в основній школі: методичний посібник, Київ, Україна: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018.

2.    П. Мороз, та І. Мороз, «Практичні аспекти організації дослідницької діяльності в процесі навчання історії в основній школі», Український педагогічний журнал, № 4, с. 99-109, 2018.

3.    М. Головань, та В. Яценко, «Сутність та зміст поняття «дослідницька компетентність», Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі: збірник наукових праць. Випуск VII, с. 61, Кривий Ріг, Україна: Видавничий відділ НМетАУ, 2012.

4.    Т. Мієр, «Дидактичні засади організації навчально-дослідницької діяльності молодших школярів»: дис. д-ра пед. наук, Інститут педагогіки НАПН України, Київ, 2017.

5.    О. Міхно, «Організація дослідницької діяльності старшокласників у процесі вивчення української літератури», дис. канд. пед. наук, Інститут педагогіки АПН України, Київ, 2010.

6.    С. Омельчук, «Методика навчання морфології української мови в основній школі на засадах дослідницького підходу», дис. д-ра пед. наук, Херсон. держ. ун-т, Херсон, 2014.

7.    А. Савенков, Психологические основы исследовательского подхода к обучению : учеб. пособ., Москва, Россия: Ось-89, 2006.

8.    А. Хуторской, Компетентностный подход в обучении. Научно-методическое пособие. Москва, Россия: Издательство «Эйдос»; Издательство Института образования человека, 2013.

9.    B. Rosenshine, «Principles of Instruction Research-Based Strategies That All Teachers Should Know», American Educator. Spring 2012, p. 12-19.

10. M. Weimer, Learner-Centred Teaching: Five Key Changes to Practice, San Francisco,USA: Jossey-Bass, 2002.

11. В. Власов, «Роль підручника у формуванні вмінь працювати з історичним джерелом», Історія в школах України, № 6. с. 3-9, 2009. Доступно: http://lib.iitta.gov.ua/id/ eprint/3729. Дата звернення: Березень 15, 2020.

12. О. Пометун, Н. Гупан, та В. Власов, Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі : методичний посібник. Київ, Україна: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ», 2018.

13. О. Пометун, та Н. Гупан, «Як розвивати критичне мислення учнів за допомогою нового підручника з історії України», Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання, № 2, с. 69-76, 2018.

14. В. Кришмарел, «Методи навчання філософії в контексті компетентнісно орієнтованої історичної і громадянської освіти в ліцеї», Проблеми сучасного підручника, Вип. 23, с. 123132, 2019.

15. Ю. Малієнко, «Формування історичної компетентності засобами підручника з історії середніх віків», Проблеми сучасного підрунчика, Вип. 16, с. 203-212, 2016.

16. О. Пометун, «Практичні заняття як форма навчання історії», Практичний довідник учителя історії. Бібліотека журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія і методика навчання», №2, с. 52-54, 2015.

17. P. Moroz, and I. Moroz, «Conceptual bases of the research activity in the process of teaching world history at the secondary school», Український педагогічний журнал, № 3, с. 102-115, 2015

18. П. Мороз, Дослідницька діяльність учнів в процесі навчання історії України : методичний посібник, Київ, Україна : Педагогічна думка, 2012.

19. П. Мороз, та І. Мороз, Вступ до історії : підручник для 5-го класу закладів загальної середньої освіти, Київ, Україна : Педагогічна думка, 2018.

20. П. Мороз, Всесвітня історія. Історія України (інтегрований курс) : підручник для 6-го класу закладів загальної середньої освіти, Київ, Україна : Педагогічна думка, 2019.

21. Г. Граник, Л. Концевая, та С. Бондаренко, «О реализации закономерностей понимания в учебном тексте», Проблемы школьного учебника, Вып. 20, С. 4561, 1991.

 

References

1.    P. Moroz, ta I. Moroz, Doslidnytska diialnist uchniv u protsesi navchannia vsesvitnoi istorii v osnovnii shkoli: metodychnyi posibnyk, Kyiv, Ukraina: TOV «KONVI PRINT», 2018.

2.    P. Moroz, ta I. Moroz, «Praktychni aspekty orhanizatsii doslidnytskoi diialnosti v protsesi navchannia istorii v osnovnii shkoli», Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, № 4, s. 99-109, 2018.

3.    M. Holovan, ta V. Yatsenko, «Sutnist ta zmist poniattia «doslidnytska kompetentnist», Teoriia ta metodyka navchannia fundamentalnykh dystsyplin u vyshchii shkoli: zbirnyk naukovykh prats. Vypusk VII, s. 61, Kryvyi Rih, Ukraina: Vydavnychyi viddil NMetAU, 2012.

4.    T. Miier, «Dydaktychni zasady orhanizatsii navchalno-doslidnytskoi diialnosti molodshykh shkoliariv»: dys. d-ra ped. nauk, Instytut pedahohiky NAPN Ukrainy, Kyiv, 2017.

5.    O. Mikhno, «Orhanizatsiia doslidnytskoi diialnosti starshoklasnykiv u protsesi vyvchennia ukrainskoi literatury», dys. kand. ped. nauk, Instytut pedahohiky APN Ukrainy, Kyiv, 2010.

6.    S. Omelchuk, «Metodyka navchannia morfolohii ukrainskoi movy v osnovnii shkoli na zasadakh doslidnytskoho pidkhodu», dys. d-ra ped. nauk, Kherson. derzh. un-t, Kherson, 2014.

7.    Savenkov, Psihologicheskie osnovy issledovatel’skogo podhoda k obucheniju : ucheb. posob., Moskva, Rossija: Os’-89, 2006.

8.    Hutorskoj, Kompetentnostnyj podhod v obuchenii. Nauchno-metodicheskoe posobie. Moskva, Rossija: Izdatel’stvo «Jejdos»; Izdatel’stvo Instituta obrazovanija cheloveka, 2013.

9.    Rosenshine, «Principles of Instruction Research-Based Strategies That All Teachers Should Know», American Educator. Spring 2012, p. 12-19.

10. M. Weimer, Learner-Centred Teaching: Five Key Changes to Practice, San Francisco,USA: Jossey-Bass, 2002.

11. V. Vlasov, «Rol pidruchnyka u formuvanni vmin pratsiuvaty z istorychnym dzherelom», Istoriia v shkolakh Ukrainy, № 6. s. 3-9, 2009. Dostupno: http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/3729. Data zvernennia: Berezen 15, 2020.

12. O. Pometun, N. Hupan, ta V. Vlasov, Kompetentnisno oriientovana metodyka navchannia istorii v osnovnii shkoli : metodychnyi posibnyk. Kyiv, Ukraina: TOV «KONVI PRINT», 2018.

13. O. Pometun, ta N. Hupan, «Iak rozvyvaty krytychne myslennia uchniv za dopomohoiu novoho pidruchnyka z istorii Ukrainy», Istoriia i suspilstvoznavstvo v shkolakh Ukrainy: teoriia ta metodyka navchannia, № 2, s. 69-76, 2018.

14. V. Kryshmarel, «Metody navchannia filosofii v konteksti kompetentnisno oriientovanoi istorychnoi i hromadianskoi osvity v litsei», Problemy suchasnoho pidruchnyka, Vyp. 23, s. 123132, 2019.

15. Yu. Maliienko, «Formuvannia istorychnoi kompetentnosti zasobamy pidruchnyka z istorii serednikh vikiv», Problemy suchasnoho pidrunchyka, Vyp. 16, s. 203-212, 2016.

16. O. Pometun, «Praktychni zaniattia yak forma navchannia istorii», Praktychnyi dovidnyk uchytelia istorii. Biblioteka zhurnalu «Istoriia i suspilstvoznavstvo v shkolakh Ukrainy: teoriia i metodyka navchannia», № 2, s. 52-54, 2015.

17. P. Moroz, and I. Moroz, «Conceptual bases of the research activity in the process of teaching world history at the secondary school», Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, № 3, s. 102 115, 2015

18. P. Moroz, Doslidnytska diialnist uchniv v protsesi navchannia istorii Ukrainy : metodychnyi posibnyk, Kyiv, Ukraina : Pedahohichna dumka, 2012.

19. P. Moroz, ta I. Moroz, Vstup do istorii : pidruchnyk dlia 5-ho klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity, Kyiv, Ukraina : Pedahohichna dumka, 2018.

20. P. Moroz, Vsesvitnia istoriia. Istoriia Ukrainy (intehrovanyi kurs) : pidruchnyk dlia 6-ho klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity, Kyiv, Ukraina : Pedahohichna dumka, 2019.

21. G. Granik, L. Koncevaja, ta S. Bondarenko, «O realizacii zakonomernostej ponimanija v uchebnom tekste», Problemy shkol’nogo uchebnika, Vyp. 20, S. 4561, 1991.