Проблеми сучасного підручника (Випуск 24)

УДК.37.013

https://doi.org/10.32405/2411-1309-2020-24-241-255

Завантажити PDF

 

 

ВІЗУАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА У ПІДРУЧНИКУ З ІСТОРІЇ ЯК ЗАСІБ РОЗВИТКУ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

 

Oлена Пометун, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, головний науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна.

Е-mail: opometun@gmail.com

ORCID ID: 0000-0002-4602-6383

 

Нестор Гупан, доктор педагогічних наук, професор, головний науковий співробітник відділу суспільствознавчої освіти Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна.

Е-mail: nestorgupan@gmail.com

ORCID ID: 0000-0001-8613-9705

 

У рамках статті автори зосередились на представленні у підручнику та опрацюванні на уроках історії первинних візуальних джерел, під якими розуміються аутентичні пам’ятки діяльності людей у минулому. Такі джерела, вміщені у підручник як ілюстративні зображення, мають великий потенціал розвитку в учнів критичного мислення. Системному формуванню в учнів розумових операцій високого рівня: аналізу, синтезу й оцінки, котрі відповідають критичному мисленню, підручник має сприяти постановкою спеціальних завдань і запитань до ілюстрацій. Залежно від того, наскільки самостійно учні проводять аналіз та інтерпретацію ілюстрації, чи працюють вони з відомим історичним матеріалом або з новою інформацією, визначається рівень їхньої пізнавальної діяльності: репродуктивний, перетворюючий чи творчий. Важливим є також залучення учнів до активного обговорення результатів роботи над ілюстраціями.

Ключові слова: критичне мислення, навчання історії, візуальні джерела, підручник.

 

Елена Пометун, доктор педагогических наук, профессор, член-корреспондент НАПН Украины, главный научный сотрудник отдела обществоведческих наук Института педагогики НАПН Украины, Киев, Украина.

Нестор Гупан, доктор педагогических наук, профессор, главный научный сотрудник отдела обществоведческих наук Института педагогики НАПН Украины, Киев, Украина.

 

ВИЗУАЛЬНЫЕ ИСТОЧНИКИ В УЧЕБНИКЕ ИСТОРИИ КАК ИНСТРУМЕНТ РАЗВИТИЯ КРИТИЧЕСКОГО МЫШЛЕНИЯ УЧЕНИКОВ

 

В рамках статьи авторы сосредоточились на представлении в учебнике и обработке на уроках истории первичных визуальных источников, под которыми понимаются аутентичные памятники деятельности людей в прошлом. Такие источники, помещенные в учебник как иллюстративные изображения, имеют большой потенциал развития у учащихся критического мышления. Системному формированию у учащихся мыслительных операций высокого уровня: анализа, синтеза и оценки, которые соответствуют критическому мышлению, учебник должен способствовать постановкой специальных задач и вопросов к иллюстрациям. В зависимости от того, насколько самостоятельно ученики проводят анализ и интерпретацию иллюстрации, работают ли они с известным историческим материалом или новой информации, определяется уровень их познавательной деятельности: репродуктивный, преобразующий или творческий. Важно также привлечение учащихся к активному обсуждению результатов работы над иллюстрациями.

Ключевые слова: критическое мышление, преподавание истории, наглядные источники, учебник.

 

Olena Pometun, Doctor of Educational Science, Professor, Corresponding Member of NAPSof Ukraine, Head Researcher of Social Science Education Department of the Institute of Pedagogy of NAPS of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

Nestor Gupan, Doctor of Educational Science, Professor, Head Researcher of Social Science Education Department of the Institute of Pedagogy of NAPS of Ukraine, Kyiv, Ukraine.

 

VISUAL SOURCES IN A HISTORY TEXTBOOK AS A TOOL FOR STUDENTS’ CRITICAL THINKING DEVELOPMENT

 

Modern changes in the information space require to understand the didactic potential of visual sources and to develop the methodology for incorporating them into the educational process, in particular into the subject of history.

In this article, the authors focused on presenting in a textbook and working at history lessons with primary visual sources, that are the authentic monuments to the activities of people in the past, and which are the information carriers of the times when they were created. These include illustrations in textbooks that document authentic monuments to the period under study − photographs, historical reconstructions, and reproductions of works of the art of that time.

An analysis of the textbooks of recent years shows that there is an increase in the quantity of such illustrations in national history textbooks, but the educational potential of these materials has not been used sufficiently. First of all, it is about the potential of visual historical sources in the development in students such thinking operations as analysis, synthesis and assessment, the ability to explain, ask questions, compare, argue, express judgments, attitudes, hypotheses, etc. This is possible only if the authors of the textbook focus students’ attention on:

− description of the source: determining its type, time and place of creation, authorship, purpose of creation, etc.;

− empirical analysis of the source (what is shown): identification of the details of the image, which are key to its understanding;

− critical analysis of the image: its parts, structure, interconnections (for example, people and nature), the basic idea, characteristic signs of the era, common and different features with other sources, etc.

− synthesis of information from the source: in independent conclusions, creative works or projects;

− evaluation of the source: a critical evaluation of its authenticity, information value, expression of the own emotional and value attitude to the source or event (based on the source), aesthetic evaluation of the source.

Working with a visual historical source that is contained in a textbook will be efficient from the point of view of critical thinking enhancing if it is carried out using B. Bloom’s cognitive taxonomy, which most teachers consider to be an effective tool for developing critical thinking. Depending on how well students perform this analysis and interpretation of an image or a painting, whether they are working with known historical material, or with new information, the level of their cognitive activity is determined: reproductive, transformative or creative. It is obvious that the systematic formation of high-order thinking in students − analysis, synthesis and evaluation − should be facilitated by the systematic setting of relevant questions and tasks in a textbook.

Keywords: critical thinking, history teaching, visual sources, textbook

 

Використані джерела

1.    В. Іващенко та В. Куліков. Контент-аналіз зображень у підручниках з історії України для старших класів, Харківський історіографічний збірник, Х. Україна: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2012, вип. 11, с. 207-222

2.    В.Кришмарел, До питання про ілюстрації в шкільних підручниках: особливості предметів духовно-морального спрямування, Проблеми сучасного підручника, 2014, вип. 14, с. 341-349.

3.    О.Пометун та Н. Гупан Таксономія б. Блума і розвиток критичного мислення школярів на уроках історії, Український педагогічний журнал, 2019, №3, с.50-58.

4.    An Introduction to Visual Sources. [Online]. Available: https://blog.history.ac.uk/2015/02/ an-introduction-to-visual-sources/ Accessed on: March 15, 2020.

5.    W. Achterberg Photographs as Primary Sources for Historical Research and Teaching in Education: The Photographic Collection, USA: The University of Texas at Austin, 2007.

6.    L. De Bivar Black Using visual sources (illustrations, photos, Internet, etc. In The use of sources in teaching and learning history. Reports of the Workshops and Workshop Materials. Nicosia: Cyprus, 2005. C.25-32

7.    Р. Маєр Як навчати історії? [Електронный ресурс]. Доступно: http://uamoderna. com/images/archiv/19/um_19_forum.pdf Дата звернення: бер.,17,2020.

8.    С.Гончаренко. Український педагогічний словник. К, Україна: Либідь, 1997.

9.    О.Гісем та О. Мартинюк Історія України. Підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти. (Рівень стандарту).Х., Україна: Ранок, 2019.

10. С. Голованов. Всесвітня історія. Історія України. Підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. (Інтегрований курс). Тернопіль, Україна: «Астон», 2019.

11. Н.Сорочинська та О. Гісем Історія України (рівень стандарту): підручник для 11 класу. Тернопіль, Україна: «Богдан», 2019.

 

References

1.    V. Ivashchenko ta V.Kulikov. Kontent-analiz zobrazhen u pidruchnykakh z istorii Ukrainy dlia starshykh klasiv, Kharkivskyi istoriohrafichnyi zbirnyk, Kh. Ukraina: KhNU imeni V. N. Karazina, 2012, vyp. 11, s. 207-222

2.    V.Kryshmarel, Do pytannia pro iliustratsii v shkilnykh pidruchnykakh: osoblyvosti predmetiv dukhovno-moralnoho spriamuvannia, Problemy suchasnoho pidruchnyka, 2014, vyp. 14, s. 341-349.

3.    O.Pometun ta N. Hupan Taksonomiia b. Bluma i rozvytok krytychnoho myslennia shkoliariv na urokakh istoriï, Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 2019, №3, s.50-58.

4.    An Introduction to Visual Sources. [Online]. Available: https://blog.history. ac.uk/2015/02/an-introduction-to-visual-sources/ Accessed on: March 15, 2020.

5.    W. Achterberg Photographs as Primary Sources for Historical Research and Teaching in Education: The Photographic Collection, USA: The University of Texas at Austin, 2007.

6.    L. De Bivar Black Using visual sources (illustrations, photos, Internet, etc. In The use of sources in teaching and learning history. Reports of the Workshops and Workshop Materials. Nicosia: Cyprus, 2005. C.25-32

7.    R. Maier Yak navchaty istorii? [Elektronnыi resurs]. Dostupno: http://uamoderna.com/ images/archiv/19/um_19_forum.pdf Data zvernennia: ber.,17,2020.

8.    S. Honcharenko. Ukrainskyi pedahohichnyi slovnyk. K, Ukraina: Lybid, 1997.

9.    O.Hisem ta O. Martyniuk Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 11 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity. (Riven standartu).Kh., Ukraina: Ranok,2019.

10. S. Holovanov. Vsesvitnia istoriia. Istoriia Ukrainy. Pidruchnyk dlia 6 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity. (Intehrovanyi kurs). Ternopil, Ukraina: «Aston», 2019.

11. N.Sorochynska ta O. Hisem Istoriia Ukrainy (riven standartu): pidruchnyk dlia 11 klasu. Ternopil, Ukraina: «Bohdan», 2019.