This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Наталія Сохань
У статті порушено проблему використання нестандартного підходу до організації партнерської взаємодії в освітньому процесі закладів освіти з використанням скетчноутингу як ефективної візуальної технології.
Проаналізовано наукові праці з окресленої проблеми: питання партнерства, сутність поняття «партнерська взаємодія», здійснено системний аналіз розвитку партнерських взаємин учня і вчителя й організації партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, застосування нестандартного підходу до використання інноваційних технологій у освітньому процесі, зокрема інноваційної технології скетчноутингу.
Досліджено можливі варіанти такої технології як ефективного інструменту партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, продуктивного методичного засобу інтелектуального розвитку здобувачів освіти, формування ключових компетентностей, наскрізних умінь на різних етапах навчального заняття.
Доведено, що застосування нестандартного підходу організації партнерської взаємодії в освітньому процесі й упровадження скетчноутингу як ефективної технології візуалізації, сприяє формуванню навичок партнерської взаємодії та розвитку компетенції партнерства, підвищує мотивацію здобувачів освіти, заохочує використання більш ефективних стратегій і сприяє розвитку найважливіших навичок, зокрема таких, як: критичне, творче мислення, спілкування та взаємодія.
Описано методику застосування, переваги скетчнотатків й особливості організації партнерської взаємодії під час освітнього процесу й у позаурочний час шляхом створення креативного конспекту – скетчноутингу, скетчнотатків, з можливістю залучення до спільної роботи не лише учасників освітнього процесу, а й усіх членів родини. Надано рекомендації, що реалізують теоретичні положення для досягнення поставлених у процесі реалізації технології скетчноутингу цілей.
Ключові слова: візуалізація, скетчноутинг, скрайбінг, креативний конспект, скетчнотатки, компетентность партнерства, організація партнерської взаємодії, освітній процес.
Щоб виконати замовлення суспільства на освіту і запити замовників щодо генерування нових знань, розвитку компетентностей, наскрізних навичок і ціннісних орієнтацій, які необхідні сучасним здобувачам освіти для роботи і життя у XXI ст., навчання та виховання має здійснюватися із упровадженням системи методів та прийомів на засадах демократизму, гуманізму, дитиноцентризму і творчого підходу до розвитку особистості у партнерській взаємодії між батьками, здобувачами освіти й закладами загальної середньої освіти. Такий принцип співпраці й партнерської взаємодії, проголошений Концепцією нової української школи (Концепція НУШ, 2016) й закріплений Законом України «Про освіту» (Закон України, 2017), отримав назву «педагогіка партнерства» і є одним із компонентів формули НУШ, який передбачає «рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей» (Закон України, 2017).
Партнерська взаємодія між різними учасниками освітнього процесу є запорукою успіху в реалізації нових можливостей – застосування сучасних форм і засобів формування в здобувачів освіти культури учіння, взаємоповаги із гуманним проникненням в інформаційний світ нових знань, умінь, навичок, досвіду спільної діяльності. Завдяки спільній меті узгоджуються і координуються дії партнерів. Це дає можливість поєднати ресурси, дії, кроки й породжує здатність відчути взаємоповагу і рівноправність.
Актуальність проблеми зумовлена кількома чинниками. Заклад загальної середньої освіти має застосовувати новий зміст і технології співпраці на засадах партнерства і цілеспрямованої взаємодії, якісно нові форми співпраці та взаємовідносин щодо структури, визначення ролей, розподілу функцій, спільних узгоджених дій і спільної відповідальності між педагогами-предметниками, здобувачами освіти, батьками й представниками суспільства, широко залучаючи, насамперед батьків, до побудови індивідуальної освітньої траєкторії кожної дитини з метою її цілісного розвитку як особистості, підготовки до успішного професійного майбутнього та особистісного самовизначення. Особливо важливим питанням організації партнерської взаємодії в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти в умовах сучасного стану в державі є потреба консолідації українського суспільства навколо освіти, що є дуже актуальним у період воєнного часу та післявоєнного відновлення нашої держави.
Партнерська взаємодія полягає у допомозі здобувачам освіти у навчанні, формуванні мотивації й пізнавального інтересу до навчання, стійких ґрунтовних знань і навичок у впровадженні нестандартних методів і технологій, які надають широкі можливості для членів родини й інших учасників долучитися до освітнього процесу і підвищити його ефективність. Дослідження доводять, що після сухого викладання матеріалу на занятті слухачі можуть відтворити лише близько 10% отриманого матеріалу. А за умови супроводження тексту візуальними образами – вже більше 40%. Якщо слухачі є активними учасниками створення візуалізації – понад 65%. Саме тому технології візуалізації набувають популярності в освітньому процесі.
До таких технологій належить – скетчноутинг, що набуває поширення в закладах загальної середньої освіти.
Мета і завдання статті – актуалізувати педагогічні та технологічні аспекти використання технології скетчноутингу як нестандартного інноваційного підходу до організації партнерської взаємодії учень-вчитель і ролі родини в освітньому процесі у закладі освіти та поза його межами.
Розкрити зміст організації партнерської взаємодії у здійсненні освітнього процесу та сутність компетенції партнерської взаємодії.
Описати особливості технології скетчноутингу як інноваційного підходу в освітньому процесі й змоделювати її реалізацію у партнерській взаємодії учасників освітнього процесу.
Методи дослідження: Теоретичні (аналіз, порівняння, синтез, класифікація, абстрагування й конкретизація) тощо.
Питання партнерства та партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, застосування нестандартних підходів, використання інноваційних технологій у освітньому процесі, зокрема інноваційної технології скетчноутингу, були предметом дослідницьких інтересів у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних учених. Проблеми освітнього партнерства як системи різних видів відносин, яка виникає в процесі добровільної співпраці суб’єктів освітньої діяльності висвітлює О. Топузов (2021); партнерські засади державно-громадського управління як предмет розгляду в підручнику для керівника освіти розглядають О. Топузов, Л. Калініна, Н. Лісова, Г. Калініна, М. Малюга (2021); партнерську взаємодію як особливу форму партнерства та узгодженої соціальної взаємодії з рівноправними автономними суб’єктами досліджують О. Онаць, Л. Попович, Б. Чижевський (2021); психологію партнерської взаємодії в освіті висвітлює О. Коханова (2017); підготовку учасників освітнього процесу до реалізації ідей партнерської взаємодії висвітлено у дослідженні О. Онаць (2021). Партнерську взаємодію як особливу форму соціальної взаємодії, як партнерську взаємодію учня і вчителя в освітньому процесі розкриває Г. Самойленко (2018); основним завданням партнерської діяльності в закладі освіти вважає організацію партнерського соціуму і розвиток компетенції партнерства та партнерської взаємодії Н. Побірченко (2018).
Аналіз наукових джерел засвідчив, що новою тенденцією у сфері освіти є технології візуалізації. Систему інтенсивного навчання педагога-новатора В. Шаталова, які підтверджують свою ефективність у освітньому процесі, зокрема створення опорних конспектів як своєрідного прологу технологіям візуалізації, розкриває у своєму дослідженні Л. Бондар (2008 ); візуалізацію навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності педагога-предметника, визначення поняття «скрайбінг» як технології візуалізації дають у своєму дослідженні Л. Білоусова і Н. Житєньова (2016); скрайбінг-презентацію як засіб підвищення ефективності освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти описують І. В. Андрощук та І. П. Андрощук (2019); використання скрайбінгу і скетчноутингу в освітньому процесі як ефективних новітніх технологій обгрунтовує О. Мягкова (2020).
Технології візуалізації ідей «sketchnoting» розробив американський дизайнеру М. Роде (2016) використання технології sketchnoting у навчальному процесі висвітлено у праці Г. Джеваги (2020); скетчноутинг як креативний конспект описує Н. Сохань (2018); формування наскрізного вміння читати з розумінням учнів 3 класу засобами візуалізації розкриває технологію скетчноутингу; «Скетчноутинг: фіксуємо ідеї швидко та яскраво» представляє І. Фещук (2015); Скетчноутинг: візуалізацію ідей, моделі скетноутингу розкрито у праці Н. Карпушкіної (2019) тощо.
Перспективність і новизна технології скетчноутингу зумовлюють актуальність продовження досліджень із метою застосування в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти.
Входження учнівської молоді в оновлену практику освітніх процесів є особливо актуальним і потребує постійного діалогу, партнерства, організації спільної партнерської діяльності, впровадження інноваційно-педагогічних технологій, зокрема інформаційних, які все більш гармонійно і звично використовуються в освітньому просторі, як під час освітнього процесу в закладі освіти, так і поза його межами.
Дослідниця О. Онаць визначає партнерську взаємодію як узгоджену діяльність учасників освітнього процесу – партнерів, яка спрямована на досягнення спільних цілей інноваційного розвитку закладу освіти, забезпечення якісної освіти і всебічного розвитку кожного, отримання очікуваних результатів та вирішення важливих завдань (Онаць, 2010, с. 34).
Подолати освітні виклики можливо за умови об’єднання зусиль усіх зацікавлених сторін учасників освітнього процесу й визначення необхідних умов з метою дотримання узгодженості й координації дій у формуванні у здобувачів освіти різного віку стійких інтересів до знань, планування власної діяльності, відпочинку, що забезпечує оволодіння новими знаннями, уміннями, навичками й здібностями обміну, набутим досвідом і на заняттях у закладах освіти, і в інших умовах, зокрема вдома з батьками та іншими членами родини, друзями, тобто забезпечити організацію злагодженої спільної діяльності, яка передбачає формування компетентності партнерської взаємодії.
Н. Побірченко визначає компетентність партнерства як «можливість, спроможність учителів, учнів, батьків та інших учасників освітнього процесу найбільш продуктивно і гармонійно організувати сумісну взаємодію з іншими на засадах рівності, взаємоузгодженні дій з метою досягнення обопільного успіху в оволодінні новою інформацією, що зумовлена достатнім рівнем знань, здібностей, умінь, навичок та особистісними якостями» (Побірченко, 2018, с. 19).
У розвитку компетентності партнерської взаємодії учні набувають умінь бути «членом команди», визнавати внесок інших у спільну роботу, здатності до адекватної оцінки своїх здібностей та свого внеску в спільну діяльність, пов’язану із пошуком нової інформації, здатності до створення дослідницьких проектів, застосування нестандартних підходів до обрання технологій навчання із врахуванням особливостей не тільки умов навчання, але і їхніх індивідуальних вікових і психологічних особливостей, психоемоційного стану тощо (Побірченко, 2018, с. 19–21).
Організація партнерської взаємодії здійснюється асамперед, тому, перед освітою в сучасних умовах постає виклик, як не налякати здобувачів освіти тим «багажем знань», а допомогти опанувати весь той матеріал, залучивши на допомогу педагогів-предметників або батьків, адже обсяги навчального матеріалу, особливо в умовах воєнного стану, змішаного та дистанційного навчання, занадто об’ємні, багато матеріалу подається для самоопрацювання.
Важливо враховувати факт, що для сучасних підлітків більшість традиційних форм освіти (лекції, доповіді, загальні консультації тощо) є малоефективними, адже їхня участь, здебільшого, є пасивною. Тому доводиться педагогам-предметникам шукати нестандартні, нові технології і методи роботи: блок-схеми, моделі, опорні конспекти, ментальні карти, меми, графічні малюнки, скетчнотатки або конспектування в картинках тощо і залучати до активної участі у їх створенні здобувачів освіти й інших учасників освітнього процесу (Сохань, 2018).
Як зазначає Л. Бондар (2008), у методиці В. Шаталова використовувалися опорні сигнали або короткі конспекти до кожного уроку із символами, знаками, ключовими словами, цифрами, що давало змогу вивчати тему цілісно, до того ж із значним випередженням і давало кращі результати (Бондар, 2008, с. 52).
Але сьогодні необхідно шукати нові ефективніші шляхи і технології, враховуючи те, що сучасні діти занурені у світ цифрових технологій. Вони не уявляють себе без комп’ютерних ігор та інтернету, який насичений streaming-контентом. Саме це покоління дітей більш розвинене візуальне сприйняття інформації, яка створена за допомогою гаджетів і можливостей мережі інтернет. Відомою є доповнена реальність (AR), web-quest, скрайбінг-презентація, скетчноутинг, які дають можливість глибше сприймати інформацію, є дієвим інструментом для кращого запам’ятовування і сприяють розвитку мотивації до навчання, пізнавальної активності учнів у спільній діяльності, тобто засоби візуалізації (Джевага, Сохань, 2020).
Як свідчать дослідження, використання візуалізації як інформації і технологій втілено у двох напрямах: «scribing» і «sketchnoting». Це технології малювання («drawing») від руки асоціацій, які відображають зміст інформації. Тобто, це не зовсім нові форми створення конспекту, а нова інтерпретацієя візуального мислення за допомогою малюнків-скетчів.
Г. Джевага у своєму дослідженні зазначає, що «різниця між візуальними педагогічними технологіями «scribing» і «sketchnoting» є у тому, що перша використовується вчителем для роз’яснення інформації, а відповідно друга – учнями для написання конспекту» (Джевага, 2020, с. 287).
Скрайбінг (від англ. «scribe» – замальовки, ескізи або малюнки) – це інноваційна технологія презентування інформації, започаткована художником Ендрю Парком.
Л. Білоусова і Н. Житєньова пояснюють поняття «скрайбінг» як технології візуалізації, яка забезпечує відображення ключових моментів змісту навчального матеріалу чи властивостей об’єкта навчання шляхом використання простих графічних елементів, які послідовно створюються на екрані у відповідності до її усного викладу (або аудіоряду) (Білоусова, Житєньова, 2016, с. 41).
Підручними інструментами для скрайбінгу є, як правило, білий аркуш паперу чи дошка, кольорові фломастери або крейда, оскільки ця технологія створюється в умовах реального часу, паралельно з виступом, тобто передбачає публічну презентацію.
Розглянемо детальніше важливу технологію візуалізації, її сутність, педагогічні та технологічні аспекти, актуальність для застосування та безумовну корисність, яка стане ще більш ефективною за умови організації партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, насамперед, учителя, учнів та батьків. Ця технологія візуалізації має назву – скетчноутинг (з англ. sketch – ескіз, note – нотувати).
Варто зауважити, що термін «Sketchnote» уперше був придуманий дизайнером Майком Роде. Він автор двох книг із скейтчноутингу й очільник активної групи у мережі інтернет під назвою Sketchnote Army (Карпушкіна, 2019). За визначенням М. Роде, скетчноутинг – це коротко та швидко зафіксована ідея, яка створена у вигляді рисунку виконаного від руки, на основі простих геометричних фігур (кола, квадрата, трикутника, лінії і крапки) (Роде, 2016).
Як відомо, технологія скетчноутингу М. Роде спирається на положення теорії подвійного кодування канадський психолог Алана Пайвіо, за яким використовується вербальний і візуальний режим сприйняття інформації. При цьому використовуються перехресні асоціативні зв’язки між словами і образами (РОДЕ, 2016).
І. Фещук підкреслює, що оскільки поняття «скетчноутинг» складається з двох англійських слів: sketch – ескіз, note – нотувати – це можна назвати дуже просто – нотатки-ескізи. Тобто скетчноутинг надає можливості коротко та швидко фіксувати ідеї, з’єднувати їх, а потім презентувати візуально. Це гарний спосіб продумати все в деталях й поглянути на проєкт з різних боків. Такі нотатки – найкращий спосіб подачі інформації. Вони підсумовують головну ідею в малюнках від руки та основних фразах. При цьому нотатки зручніші за відео- слайди і сприймаються краще, ніж звичайні таблиці (Фещук, 2015).
Отже, скетчноутинг – це не тільки новий спосіб запам’ятовування, новітній інструмент візуалізації. Це інноваційний спосіб конспектування. Головним у скетчноутингу є не мистецтво красивого оформлення інформації і не розвага, а техніка, яка дозволяє розвивати навички опрацювання та засвоєння, систематизації та узагальнення інформації. Це техніка розвитку навичок засвоєння інформації, спрямованої на активізацію роботи мозку, її швидкого розуміння, сортування, збереження даних у пам’яті (Сохань, 2018).
Найголовнішою перевагою, на нашу думку, є те, що, на відміну від опорних сигналів, скетчнотатки створюють самі учні під час вивчення певної теми, адже мають змогу самостійно візуалізувати слова малюнками, діаграмами та доповнити цитатами чи цифрами (формулами). І написання конспекту не перетворюється на тягар, а стає задоволенням – творчим вираженням. Оскільки скетчноутинг – це не мистецтво, бо не обов’язково гарно малювати, важливо інше, щоб це було ілюстративно.
Починати індивідуальні перші спроби над створенням скетчнотатків бажано олівцем для того, щоб була можливість вносити зміни та доповнення. Тож учні роблять свої перші нотатки простим олівцем. Це прості, здавалося, замальовки та схеми, але які вже несуть змістовне навантаження. У спеціальних зошитах поступово нотатки робляться різнокольоровими ручками, олівцями, маркерами.
Водночас цінною особливістю цієї технології є унікальність, імпровізація й прояв творчості автора – скетчу. Завдяки роботі обох півкуль мозку здобувач освіти чує і записує, а також фіксує навчальний матеріал, навчається правильно слухати, виділяти головне, фіксується його увага. Використання візуальних підказок підвищує збереження даних. Окрім того, у процесі малювання мозок дає позитивні емоції, тому що красиві записи приємно переглядати самому і показувати друзям. Розробляючи ідеї під час створення скетчнотаток логічний зв’язок сприяє створенню підтемам.
Організація партнерської взаємодії передбачає створення певних умов для використання скетчноутингу ефективно довільного засвоєння інформації на заняттях і формування відповідних навичок. Для цього необхідно забезпечити: емоційність і активність сприймання інформації, залучення якомога більшої кількості аналізаторів до засвоєння теоретичного матеріалу, розуміння змісту уроку, чітка постановка мети запам’ятовування, виокремлення в матеріалі смислових одиниць, як опорних пунктів для запам’ятовування, опора осмислення матеріалу на образні зв’язки (Роде, 2016).
Під час скетчноутингу важливо дотримуватися такої послідовності дій: чути, бачити, думати, малювати. Особливістю малювання скетчів олівцем є те, що не потрібно зображувати деталі, достатньо виконати зрозумілий малюнок, використовуючи основні геометричні фігури. Це допомагає також легко вносити зміни, виправляти помилки, удосконалювати роботу. Оскільки для рисування не потрібно багато часу, учні можуть зосередитись на сприйманні навчального матеріалу, його аналізі і розумінні. Таким чином кожен створює свою унікальну візуальну мапу інформації (РОДЕ, 2016, с. 43–49).
Візуальні підказки не лише покращують збереження даних у пам’яті й активізують мозок під час створення скетчнотаток. За допомогою скетчноутингу створюються не докладні конспекти, а прості та доступні схеми з незначними поясненнями, що дає змогу швидко пригадати все, про що створений нотаток, і навіть упродовж тривалого часу. Доволі влучно говорить фразеологізм: «Краще один раз побачити, нiж сто разів почути», бо 80% інформації людина сприймає органами зору.
Отже, скетчноутинг – це яскраві записи, створені завдяки поєднанню рукописного тексту, малюнків, текстового оформлення, форм та візуальних елементів, таких, як: стрілки, рамки та лінії. Ще однією перевагою перевагою скетчноутингу є те, що розум й тіло працюють одночасно. Людина може розуміти ідеї, які чує, поки рука активізується, щоб перетворювати їх на візуальні нотатки. Поєднання в єдине ціле у послідовності узагальненого: побаченого, почутого, обдуманого – можна представити таким чином на Рис.1. (автор Н. Сохань).
Рис. 1. Поєднання в єдине ціле у послідовності узагальненого
Хто ж може створювати скетчнотатки? Будь-хто, бо навички малювання кожен з нас отримав ще в початкових класах, але дорослі, як правило, не мають потреби розвивати ці здібності, а ось діти малюють постійно. І їм легше відтворити ідеї малюнками. Наприклад, лист Святому Миколаю більшість дітей малюють, тобто створюють скетчнотатки своїх бажань.
Якими навичками необхідно володіти для створення скетчнотатків? Дуже простими: вміти малювати коло, квадрат, трикутник, лінію, крапку тощо. Малюнок і текст є базовими компонентами конспекту, якими володіють усі дорослі люди. Кожна людина є неповторна особистість, тому створені скетчнотатки у кожного свої власні, індивідуальні й унікальні. Навіть одну і ту ж інформацію кожна людина подає по-своєму: вибір кольорової гами, розмір та вид шрифту, особливий малюнок, розташування. Отже, скетчнотатки – це спосіб мислити на папері, використовуючи зображення та слова.
Одночасно формуються навички: малювання (прості малюнки), редагування (зрозумілий та доступний конспект), групування (блоки інформації), активізація мозку (слухати, аналізувати, відтворювати). Не забувати давати перепочинок, щоб переключати на хвилинку увагу, робити, по можливості, зарядку. Розвивати навички – створення замальовок фільмів, пісень, віршів, телепередач, телефонних розмов тощо.
Малюнок і текст – це необхідна комбінація. Більшість людей, коли знайомляться із технологією скетчноутингу, розуміють, що, насправді, її вони використовують уже доволі тривалий час. Це сприяє створенню конспектів, де важливі слова виділяють або підкреслюють різними кольорами, застосовують певні літери, умовні позначки, додають малюнки, логотипи тощо. У творчому застосуванні різну інформацію кожна людина подає по-своєму: вибір кольорової гами, розмір та вид шрифту, особливий малюнок, розташування.
Як же створюються скетчнотатки? Щоб розпочати роботу над створенням авторського конспекту, необхідно мати хоча б один аркуш паперу й олівець. Можна розпочинати творити… Малювати. Користуватися простими малюнками, які за бажанням можна доповнити чи змінити. Редагувати. Креативно підходити до змісту почутого, прочитаного або побаченого,робити конспект зрозумілим та доступним. Групувати. Створювати блоки інформації. Активізувати мозок. Слухати, аналізувати, відтворювати. Перепочивати. Переключати на хвилинку увагу, робити, по можливості, зарядку. Розвивати навички. Замальовувати фільми, пісні, вірші, телепередачі, телефонні розмови тощо.
Рис. 1. Поєднання в єдине ціле у послідовності узагальненого
Чи варто застосовувати скейтчнотування на уроках? Переконані, що так. Ідеальна передумова створення скетчнотатків – це реальний час, під час уроку. Це креативний конспект, який можна використовувати на різних етапах уроків (наприклад, при вивченні нового матеріалу, виділенні ключових моментів теми й встановленні логічних взаємозв’язків, на практичних заняттях під час систематизації, узагальнення знань з теми, в самостійній роботі для створення опорного конспекту тощо).
Сьогодення диктує свої умови навчання: синхронне й асинхронне, в онлайн чи офлайн-режимах. Завдання сучасного педагога-предметника навчити створювати креативний конспект не лише здобувачів освіти й батьків, інших учасників освітнього процесу, організовуючи спільну діяльність і формування компетентності партнерської взаємодії з метою досягнення найкращих результатів. Є природнім застосування на уроках різних засобів наочності: плакатів, схем, таблиць, презентацій, відеороликів, інфографіки тощо. А ось графічні замальовки – візуалізація малюнками – це цікава й корисна форма роботи. Різноманітність складників цього методу застосовується на тренінгах, нарадах, семінарах, форумах, презентаціях.
Технологія скетчноутингу дозволяє ефективно застосовувати інші технології, які передбачають партнерську взаємодію учасників освітнього процесу. Під час створення скетчнотатків можна використовувати різні форми роботи, зокрема групову, яка є доволі ефективною: по-перше, наявний дух змагання і бажання виконати роботу краще за інші групи, по-друге, набір ідей багатший та ширший, по-третє, нестандартний власний результат діяльності, по-четверте, у процесі, здавалося, гри відбувається засвоєння та певне узагальнення матеріалу.
Як створюються скетчнотатки? Спочатку учні намагаються створювати свої візуалізації колективно і на доволі великій площині – на дошці. Вони вчаться розподіляти інформацію: важливу – виносити в центр або в заголовок, а іншу – логічно розміщати на всій дошці. Потім створення скетчноутингу переміщується у зошит. Назву якому учні добирали самі (конспекти, малюнки, схеми, ідеї…).
Починати індивідуальні перші спроби над створенням скетчнотатків бажано олівцем для того, щоб була можливість вносити зміни та доповнення. Тож учні роблять свої перші нотатки простим олівцем. Це нескладні замальовки та схеми, але які вже несуть змістовне навантаження. У спеціальних зошитах поступово нотатки робляться різнокольоровими ручками, олівцями, маркерами.
Одним із простих і найперших способів роботи є такий: учні записують характеристику образу героя, попередньо залишивши місце на аркуші, де їм потім пропонується намалювати його. Поступово аркуш паперу наповнюється візуальною та текстовою інформацією. Така робота дає можливість розширювати набір інструментів візуального мислення учнів. Прототипом скетчнотатків є читацький щоденник, але більш адаптований та осучаснений. Скетчі доцільно використовувати також під час вивчення різних предметів.
Чому все-таки скетчнотатки, а не традиційний конспект? Тому що скетчнотування дозволяє запам’ятати найважливіше і якомога більше деталей. Відбувається подвійне сприйняття: і зорове (візуальне), і словесне (вербальне). Таким чином мозок створює «асоціативну бібліотеку слів і зображень з мисленнєвими перехресними посиланнями між ними» (Роде, 2016).
Окрім того, для конспектування об’ємної інформації інколи витрачається більше часу, ніж на замальовку. Одну інформацію за допомогою малюнка можна передати змістовніше, повніше, а іншу, використовуючи більше словесних пояснень ніж малюнків. Тобто певний блок інформації легко адаптується до форми нотування (більше малюнків чи слів). Особливу роль має просторове бачення, яке допомагає згадати певні думки, почуття, образи. Скетчнотатки допомагають учням зосереджуватися, концентрувати свою увагу на виконанні завдання, виробляють уміння не відволікатися на сторонні звуки та вправи.
Насамкінець виділяємо основні моделі скетчноутингу: лінійні (розташування інформації як у зошиті – в рядок); вертикальні (запис здійснюють зверху вниз, нагадує інфографіку); променеподібні (у центрі головне, а від нього променями деталізація інформації); модульні (інформація структурується на окремі модулі в яких фіксують головні ідеї); траєкторіальні (за структурою подібні до літер Z, C або W); хмарочоси або стобчикові (схожі на модульні, але використовуються для збереження місця, а не для структуризації ідей); п-пкорн (інформація подається хаотично, як правило у різний час її отримання) (Карпушкіна, 2019).
Технологія скетчноутингу є справжньою знахідкою у організації партнерської взаємодії та розвитку її компетенції у залученні батьків та інших членів родин до активної участі в освітньому процесі.
Яка роль передбачено для батьків й інших членів родини? Важливою ланкою у організації партнерської взаємодії є співпраця у «трикутнику партнерства»: вчителі-батьки-діти. Важко переоцінити роль батьків, які відповідають за здобуття освіти. Як зацікавити й долучити до спільної роботи батьків та інших членів родини?
В умовах дистанційного навчання під час пандемії та в умовах війни з російським агресором більшість батьків змушені брати на себе ролі вчителів різних предметів. З огляду на це набуває актуальності скетчноутинг, за допомогою якого здобувачі освіти створюють не докладні конспекти, а прості та доступні схеми з незначними поясненнями, що дає змогу швидко пригадати все, про що створені скетчнотатки.
Тут провідна роль належить педагогу-предметнику. Необхідно продумати такі завдання, що їх зацікавлять та змусять працювати разом із здобувачами освіти. Необхідно враховувати, вікові особливості здобувачів освіти. Для дітей молодшого віку авторитетом є батьки, бо вони завжди поруч, проявляють свою турботу, надають допомогу, захищають. У дітей середнього і старшого шкільного віку авторитет батьків зменшується, діти отримують більше свободи, самостійності. Авторитетом для дітей в більшій мірі стає вчитель, який навчає, виховує, приділяє увагу, дає поради, проводить з ними багато часу. І ось саме у цей період необхідно дотримуватися балансу відповідності ролі батьків та вчителя.
Коли ще можливе практичне застосування скетчнотатків? Загальновідомо, що будь-який вид діяльності, якщо він не має практичного втілення та застосування, зійде нанівець. Здобувачі освіти, маючи певні навички у створенні скетчнотатків, оволодіваючи компетентністю партнерської взаємодії, обережно і поступово залучають до роботи батьків, інших членів родини та друзів-ровесників.
Наведемо кілька можливих варіантів створення скетчів у родинному колі й з друзями, наприклад:
Для тих, хто любить вести щоденники, але не завжди на це вистачає часу, скетч може бути альтернативним способом передачі власних думок.
Батьки, долучившись до виконання хоча б одного завдання, проявили небайдужість, а й самі для себе навчилися чогось нового та корисного, що може їм знадобитися у повсякденному житті. Така спільна діяльність і партнерська взаємодія зміцнюють родинні стосунки, сприяють згуртованості, взаєморозумінню, формують цінності тощо.
З точки зору таймменеджменту, вміння ефективно керувати та контролювати свій власний час є сьогодні надзвичайно актуальним. Особисто створений набір іконок-скетчів можна використовувати при плануванні своєї роботи, дозвілля (наприклад, важливі справи, перерва, зустрічі, телефонні дзвінки, додаткові заняття, конспектування лекцій, конференцій, мозкових штурмів тощо).
Осмислення наукової теорії дає змогу визначити, що пошук інноваційних технологій навчання стає найактуальнішим питанням. Візуалізація понять, особливо в епоху цифрових технологій, стає нагальною потребою, а, отже, візуальна технологія скетчноутингу як нестандартний і ефективний інноваційний підхід набуває в освітньому процесі все більшої популярності поліпшує ефективність та якість освіти в Україні.
Упровадження інноваційної технології скетчноутингу в освітньому процесі у партнерській взаємодії учасників освітнього процесу, формування компетентності партнерської взаємодії учасників освітнього процесу, перетворюють його на цікавий, пізнавальний, активний, динамічний діалог, що сприятиме підвищенню рівня навчальних досягнень здобувачів освіти, їхньому всебічному розвитку тощо.
Урахування визначених умов і методики використання технології скетчноутингу дає можливість учням краще осмислювати складний і об’ємний навчальний матеріал, сформувати необхідні компетентності та наскрізні навички, запам’ятовувати ключову інформацію, яка може бути використана у майбутньому, сформувати засади ефективної партнерської взаємодії всіх учасників освітнього процесу.
Перспективи подальших досліджень полягають у організації партнерської взаємодії закладів освіти з родинами учнів з метою адаптації наявних у практиці моделей співпраці та соціального партнерства усіх учасників освітнього процесу та розробки нових механізмів і технологій партнерської взаємодії в упровадженні інноваційних технологій навчання, зокрема таких, як скетчноутинг.
Андрощук, І. В., Андрощук, І. П. (2019) Скрайбінг-презентація як засіб підвищення ефективності освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання. Том 72. № 4. С. 67–80. https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2602.
Білоусова, Л. І., Житєньова Н.В. (2016). Візуалізація навчального матеріалу з використанням технології скрайбінг у професійній діяльності вчителя. Фізико-математична освіта: науковий журнал. 1(7). С. 39–47.
Бондар, Л. (2008) Система інтенсивного навчання педагога-новатора. Історико-педагогічний альманах. 2. С. 51–59. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ipa_2008_2_11
Джевага, Г. (2020) Використання технології sketchnoting у навчальному процесі. Актуальні проблеми сучасного дизайну: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції (23 квітня 2020 р., м. Київ): В 2-х т. Т. 2. Київ: КНУТД. С. 286–289.
Закон України «Про освіту» (2019). https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text:
Карпушкіна Н. Скетчноутинг: візуалізація ідей. 28.01.2019. Інформаційно-технологічний супровід сучасного уроку. https://280102022019.blogspot.com/2019/01/blog-post_28.html
Коханова, О. П. Партнерство як засіб соціалізації особистості. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/2004/1/O_Kokhanova_PPTP_2_IPSP.pdf
Мягкова, О. (2020). Використання технологій скрайбінгу і скетчноутингу в освітньому процесі. Неперервна професійна освіта: теорія і практика. «Педагогічні науки»). 4 (65). С. 90–95.
Онаць О. М. (2021) Підготовка учасників освітнього процесу до реалізації ідей партнерської взаємодії. Світ дидактики: дидактика в сучасному світі: зб. матеріалів Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції, 21‒22 вересня 2021 р. Київ. С. 55 https://undip.org.ua/library/svit-dydaktyky-dydaktyka-v-suchasnomu-sviti-zbirnyk-materialiv-mizhnarodnoi-naukovo-praktychnoi-internet-konferentsii/
Онаць, О. М., Калініна Г.М., Малюга М.М., Мелешко В.В., Попович Л.М., Топузов М. О., Чижевський Б. Г. (2021). Економічно-правові умови державно-партнерської взаємодії суб’єктів управління опорних закладів освіти: практичний посібник. Київ: КОНВІ ПРІНТ. https://undip.org.ua/library/ekonomichno-pravovi-umovy-derzhavno-partnerskoi-vzaiemodii-sub-iektiv-upravlinnia-opornykh-zakladiv-osvity-praktychny posybnyk (
Побірченко, Н. А. (2018). Освітньо-практичні перспективи розвитку партнерської діяльності школи і сім’ї. Партнерська взаємодія учня і вчителя в освітньому процесі. Партнерська взаємодія школи та сім’ї як фактор оновлення сучасної освіти: науково-методичний збірник. Запоріжжя: СТАТУС. С.14–20. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/710553
Роде, М. (2016). Скетчноутинг. Посібник із візуалізації ідей. Харків: Клуб сімейного дозвілля. https://knygy.com.ua/index.php?productID=9786171215559
Самойленко, Г.Е. (2018). Партнерська взаємодія учня і вчителя в освітньому процесі. Партнерська взаємодія школи та сім’ї як фактор оновлення сучасної освіти: науково-методичний збірник. Запоріжжя: СТАТУС. С. 21–26. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/710553
Сохань, Н. Ф. Скетчноутинг: креативний конспект. Партнерська взаємодія школи і сім’ї як фактор оновлення сучасної освіти: науково-методичний збірник. Запоріжжя: СТАТУС. С.109–116. http://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/710553
Топузов, О. М. (2021). Освітнє партнерство в системі загальної середньої освіти: теорія і методологія. Київ: Педагогічна думка. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/12/Topuzov_007_8.pdf
Топузов, О., Калініна, Л., Лісова, Н., Калініна, Г., & Малюга, М. (2021). Партнерські засади державно-громадського управління як предмет розгляду в підручнику для керівника освіти. Проблеми сучасного підручника, (27), 264–276. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2021-27-264-276
Фещук, І. «Скетчноутинг: фіксуємо ідеї швидко та яскраво». http://weloveua.com/ua/sketchnouting-fiksiruemidei-bystro-i-yarko
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Наталія Сохань, 2023