This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Тетяна Засєкіна
Дмитро Засєкін
У статті досліджено трансформації, яких зазнають функції підручники їх причини та наслідки. Показано, що ряд функцій залишаються інваріантними, які визначають навчальне видання як підручник. Варіативні функції виникають та трансформуються в зв’язку зі змінами в освіті. Визначено й обґрунтовано основні підходи до проєктування та розроблення діяльнісної функції підручника з фізики в контексті реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та з огляду формування природничо-наукової грамотності учнів, яка перевіряється міжнародним дослідженням PISA.
Діяльнісна функція підручника з фізики для 7-го класу закладів загальної середньої освіти реалізовується через: систему завдань, нову структуру підручника; наповнення параграфів запитаннями і висновками героїв-реальних учнів, які брали участь в апробації підручника; модифікацію кількості і якості параграфів, які розраховані на здобуття знань і вмінь за рахунок виконання реальних дослідів, пошуку відповіді на проблемні питання, активне читання й роботу із ілюстративним матеріалом. У статті наведені результати дослідження ефективності діяльнісної функції підручника з фізики для 7 класу.
Ключові слова: підручник, діяльнісна функція підручника, загальна середня освіта, підготовка фізики.
Обрана проблема діяльнісної функції підручника як механізму реалізації змін у методиці навчання фізики є особливо актуальною у зв’язку із виконанням заходів із реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та з огляду формування природничо-наукової грамотності учнів, яка перевіряється у їхньому 15-річному віці міжнародним дослідженням PISA.
Функції підручника, зокрема їх перелік та трансформацію досліджували Н.Бібік, М.Бурда, Л.Величко, М.Головко, О.Горошкіна, Я.Кодлюк, О.Пометун, О.Топузов, С.Трубачева та інші вчені. Підручник розглядається як головна форма фіксації змісту і засоб навчання, який є проєктом цілісної діяльності навчання. (Трубачева, 2011). У зв’язку з цим у ньому мають бути відбиті основні складові цього процесу – діяльність учителя (викладання), діяльність учня (учіння) та зміст виучуваного (навчальний матеріал) (Кодлюк, 2014). Дослідники О.Горошкіна, Л.Величко, Д.Засєкін, О.Пометун, С.Трубачева та ін. відзначають важливу роль функцій підручника та їх розширення і трансформацію залежно від змін парадигми освіти. У працях дослідників прослідковується ідентичність поглядів на дві категорії функцій підручників – інваріантні, які визначають підручник як навчальну книгу та варіативні, які зумовлюють його функції у контексті зміни парадигми освіти. З огляду на те, що упродовж останніх років освітній процес ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно-орієнтованому підходах, дослідники й розробники навчальної книги розглядають такі нові функції підручника як: компетентнісна, діяльнісна, інтегруюча, технологічна, самонавчальна. Оскільки реалізація нових функцій підручника потребує розроблення нової його структури, гнучкої й різноманітної (Горошкіна, 2019), то розробники й дослідники навчальної книги розглядають різні моделі підручника, як самостійного засобу навчання (модульний, розвивальний, технологічний) та підручника як складника засобів навчання (навчальний комплект, електронний підручник, підручник із цифровою підтримкою).
Однак у працях дослідників не висвітлюються системно концептуальні засади розроблення підручника з фізики, який би забезпечував ефективне досягнення очікуваних результатів навчання, визначених стандартом базової середньої освіти і модельною навчальною програмою та формування ключових компетентностей і наскрізних умінь учнів у процесі діяльнісного навчання.
Мета статті – визначити й обґрунтувати основні підходи до проєктування та розроблення діяльнісної функції підручника з фізики в контексті реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та з огляду формування природничо-наукової грамотності учнів, яка перевіряється у їхньому 15-річному віці міжнародним дослідженням PISA.
У статті висвітлено результати наукового пошуку, які отримано в результаті використання таких методів досліджування: а) теоретичних – аналізу та порівняння з метою з’ясування стану досліджуваної проблеми; систематизації й узагальнення з метою проєктування діяльнісної функції підручника з фізики для 7-го класу; б) емпіричних – анкетування учителів закладів загальної середньої освіти й методистів установ професійного розвитку й підвищення кваліфікації педагогічних працівників, діагностування учнів для встановлення результатів їхньої навчальної діяльності учнів та перевірки ефективності діяльнісної функції підручника з фізики для 7-го класу закладів загальної середньої освіти.
Серед головних завдань реформи загальної середньої освіти нами обрано для дослідження завдання націлене на спрямування освітнього процесу на формування ключових компетентностей та наскрізних умінь учнів й учениць, що забезпечується переходом від пояснювально-ілюстративних методів навчання до навчання, заснованого на дослідженні. Методи навчання через дослідження, діяльнісного і/або дослідницького та проблемного навчання є методами діяльнісного підходу. Діяльнісний підхід передбачає застосування теоретичних знань на практиці, тобто формування здібностей до самоосвіти і самореалізації, уміння співпрацювати в команді.
Нами виявлено, що поділ і класифікацію функцій підручника дослідники здійснюють з позицій його теоретичної моделі та практичного використання на варіативні та інваріантні. На теоретичному рівні розглядаються загальні принципи конструювання навчальної книги, що визначаються загальнодидактичними (інваріантними) функціями підручника як навчальної книги – інформаційна (фіксація змісту навчального предмету визначеного програмою і/або державним стандартом освіти), трансформаційна (зокрема для предметів, що трансформують зміст певної науки у шкільний предмет), систематизувальна (визначення логіки розгортання змісту його послідовності й узгодженості), засвоєння (системи вправ для перевірки засвоєння навчального матеріалу), розвивально-виховна (сприяння розвитку особистості). На методичному рівні розглядаються функції підручника, які забезпечують його процесуальну роль у застосування методів навчання і/або в цілому певної методики навчання. Серед варіативних функцій пропонуються: компетентнісна (для формування ключових і предметних компетентностей), самоосвітня (для самостійної пізнавальної діяльності учнів у інформаційному середовищі), інтегрувальна та інтегруюча (для підручників інтегрованих курсів та для підручників однієї чи кількох освітніх галузей для забезпечення міжпредметних зв’язків), ціннісна (для формування емоційно-ціннісних орієнтирів), координаційна (для координації й побудови індивідуальної освітньої траєкторії), практико-орієнтована (для реалізації практичної і прикладної спрямованості навчального предмета за допомогою підручника, для застосування отриманих знань, умінь, навичок). Варто відзначити, що ряд функцій, як от діяльнісну, дослідники відносять або до інваріантної або до варіативної. Ми пояснюємо цю особливість із специфікою предмету, функції підручника якого розглядає дослідник. Як правило, діяльнісну функцію як інваріантну вважають дослідники і розробники підручників природничого циклу предметів. Проте з упровадженням реформи загальної середньої освіти діяльнісну функцію як інваріантну вважають дослідники і розробники підручників з мовно-літературного циклу предметів, з історії, математики та інформатики.
Нами досліджено умови навчання фізики в 7-х класах закладів загальної середньої освіти, вимоги нового державного стандарту базової середньої освіти, критерії оцінювання природничо-наукової грамотності, що є предметом дослідження PISA і на їх основі обґрунтовано й здійснено добір складників методичного апарату підручника фізики задля забезпечення діяльнісної його функції.
У національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 вказано, що найбільш проблемними для наших 15-річних підлітків були завдання для успішного виконання яких важливим було застосування наскрізних умінь у конкретних умовах, зокрема читання з розумінням, критичного та системного мислення, здатності логічно обґрунтовувати позицію, уміння оцінювати ризики та приймати рішення, уміння розв’язувати проблеми тощо. Окремо варто вказати на завдання з елементами моделювання й симуляціями. Наші 15-річні юнаки й дівчата виявляють повну розгубленість перед завданнями, де потрібно не знати чогось, а приймати рішення, формулювати висновки, оцінювати переваги й недоліки, спираючись на отримані в межах експериментів дані (Бичко, 2022, с.311).
Зважаючи, що не завжди є можливість включити до підручників повноцінні завдання у форматі завдань PISA ми намагались, принаймні, урізноманітнити й модифікувати традиційні завдання, спонукаючи учнів до пошуку рішень, формулювання висновків, оцінювання здобутих результатів. Розроблені й модифіковані нами завдання за критеріями, що відповідають основним групам результатів навчання визначних державним стандартом базової середньої освіти. Це:
Указані види завдань учні й учениці можуть виконувати як індивідуально, так і у співпраці з однокласниками й однокласницями, розподіляючи завдання між учасниками групи, відповідаючи за свій напрямок роботи і за спільний результат роботи в групі.
Окрім оновленої системи завдань, яка переважно вважається критерієм ефективності діяльнісної функції підручника, нами здійснено інноваційний підхід до зміни структури підручника. Ще у передмові, ознайомлюючи учнів і учениць із рубриками підручника ми спонукаємо їх до дії. Наприклад, указуючи учням і ученицям, що на початку кожного параграфу розміщене проблемне питання спонукаємо їх до дії: «Спробуй відразу дати на нього відповідь. Відчуваєш, що ти вже можеш відповісти на нього, але виникають сумніви: чи правильна твоя відповідь, чи достатньо аргументована? Рубрика «Досліджуй» допоможе тобі виявити невідоме, умотивує шукати відповіді й почати розв’язувати проблему» (Засєкіна, 2023).
До інноваційних структурних елементів підручника з фізики, що забезпечує його діяльнісну функцію відносимо:
У підборі саме таких структурних елементів підручника, які формують діяльнісну функцію його враховано і той факт, що семикласники й семикласниці починають вивчати фізику як окремий предмет і у переважній більшості починають співпрацювати із новим учителем або учителькою. Ця особливість організації освітнього процесу супроводжується певними чинниками від яких залежить подальша якість вивчення фізики в школі. До цих чинників належать як традиційні питання організації процесу навчання (мотивація, зацікавленість учнів новим предметом, узгодження фізичного і математичного змісту, вимоги до оформлення й розв’язування фізичних задач), так і нові чинники зумовлені змінами, які закладені реформою нової української школи. Семикласники і семикласниці уже знайомі із вимогами щодо формування умінь досліджувати природу, опрацьовувати інформацію, усвідомлювати закономірності природи, які є наскрізними групами результатів навчання для предметів/інтегрованих курсів природничої освітньої галузі. Тому до нових чинників, які впливають на якість фізичної освіти на базовому рівні належать такі: системність і наступність в здобуті природничої освіти між адаптаційним циклом базової освіти (5‒6 класи) та предметним навчанням (7‒9 класи); набутті навиків використовувати в 5‒6 класах інноваційні за структурою й змістом підручники з природознавчих предметів.
У доборі структури й методичного апарату підручника з фізики для 7-го класу закладів загальної середньої освіти нами розвинуті концептуальні ідеї, які були закладені у підручники для адаптаційного циклу базової середньої освіти. А саме: логічне поєднання предметного змісту й видів навчальної діяльності, спрямованих на досягнення очікуваних результатів навчання, визначених модельними навчальними програмами; реалізацію навчання через дослідження коли усвідомлення понять і правил відбувається через виконання досліджень, розв’язування проблем, складання алгоритмів, що підводять учнів до формулювання правил, тлумачення понять, а не подачі їх в підручнику у готовому вигляді; добір завдань і запитань різного дидактичного спрямування (Топузов & Засєкіна, 2022).
Визначені й обґрунтовані основні підходи до проєктування та розроблення діяльнісної функції підручника реалізовані у підручнику з фізики для 7 класу, який апробовано в закладах загальної середньої освіти, що беруть участь в інноваційному освітньому проєкті із упровадження державного стандарту базової середньої освіти.
У ході апробації підручника нами здійснено анкетування учителів закладів загальної середньої освіти й методистів установ професійного розвитку й підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо експертної оцінки ефективності вказаних інноваційних підходів у підручнику фізики для 7-го класу. Результати анкетування засвідчили, що 89% опитаних уважають, що запропонована структура підручника забезпечує діяльнісну функцію підручника і реалізує активні методи навчання фізики через здійснення досліджень. Високо оцінили систему завдань 90% опитаних респондентів.
Проведене діагностування учнів виявило, що учні, які розпочали вивчати фізику в 7-му класі за півроку навчання продемонстрували вміння досліджувати природу, опрацьовувати інформацію, усвідомлювати закономірності природи, співпрацювати в команді, вирішувати проблеми. При цьому на достатньому рівні виконали завдання, якими перевірялись уміння здійснювати дослідження 63% учнів, завдання з опрацювання інформації – 68%, із усвідомлення закономірностей природи – 69%. Розподіл учнів між високим і середнім рівнем майже однаковий. Учнів, які б виконали завдання на початковому рівні немає.
Запропоновані підходи до проєктування та розроблення діяльнісної функції підручника з фізики ґрунтуються на засадах реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та на висновках звіту за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022.
Діяльнісна функція підручника з фізики для 7-го класу закладів загальної середньої освіти реалізовується через: систему завдань, нову структуру підручника; наповнення параграфів запитаннями і висновками героїв-реальних учнів, які брали участь в апробації підручника; модифікацію кількості і якості параграфів, які розраховані на здобуття знань і вмінь за рахунок виконання реальних дослідів, пошуку відповіді на проблемні питання, активне читання й роботу із ілюстративним матеріалом. Запропоновані підходи мають бути пролонговані у підручниках для 8 і 9 класів. Виявити ефективність діяльнісної функції підручників з фізики можна в коротко- і довготривалій перспективі. Зокрема, порівняти вплив підручників на формування природничо-наукової грамотності 15-ти річних учнів, які братимуть участь у міжнародному дослідженні якості освіти PISA-2025.
Бичко, Г. (2023) Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Київ: Український центр оцінювання якості освіти.
Горошкіна, О. (2019). Функції підручника української мови в компетентнісній парадигмі. Studia Ukrainika Posnaniensia. 1. 93‒102.
Засєкін, Д. (2019). Підручник з фізики для гімназії як засіб реалізації діяльнісного підходу. Проблеми сучасного підручника. 2. 77–85.
Засєкіна, Т., & Гвоздецький, М. (2023). Фізика. Підручник для 7 класів закладів загальної середньої освіти. Київ: Генеза.
Кодлюк, Я. (2014). Концептуальні основи побудови підручника для початкової школи. Проблеми сучасного підручника. 14. 284‒292.
Пометун, О. (2015). Реалізація компетентнісного і діяльнісного підходів у сучасному підручнику історії. Український педагогічний журнал. 2. 146–157.
Топузов, О., & Засєкіна, Т. (2022). Концепція підручників як складників дидактичної системи адаптаційного циклу навчання. Проблеми сучасного підручника. 28. 191–01. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-191-201
Трубачева, С. (2011). Трансформація функцій шкільного підручника в умовах компетентнісного підходу. Проблеми сучасного підручника. 11. 17–23.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Тетяна Засєкіна, 2023
© Дмитро Засєкін, 2023