This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Тамара Пушкарьова
Марія Коваль-Мазюта
Олександр Гриценко
Упроваджувана останніми роками в Україні децентралізація системи освіти певною мірою передбачає делегування низки повноважень і зобов’язань у площині організації якісного та доступного навчально-виховного процесу до об’єднаних територіальних громад сільської місцевості із необхідністю виконання суттєвих умов: 1) забезпечення ефективного функціонування локальної мережі сільських навчальних закладів у відповідності до державних стандартів та 2) наближення змісту й композиції навчально-виховного процесу в сільських освітніх закладах до місцевих цінностей, традицій і вподобань.
У відповідності до засад освітнього конструкта «Нова українська школа» на сьогодні творчо налаштований і відповідальний учитель у межах академічної свободи може самостійно конструювати новітні авторські програми, власноруч обирати методи й стратегії навчальної діяльності, відбирати підручники та інші засоби навчання (Нова українська школа, 2016, с. 16), спираючись при цьому на державні стандарти загальної середньої освіти та зважаючи на загальнолюдські, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, турбота, повага до інших людей) і соціально-політичні (свобода, патріотизм, шанобливе ставлення до своєї рідної мови, культури, громади) цінності (Нова українська школа, 2016, с. 19). Надане поєднання освіти, патріотизму й духовності спрямоване на досягнення головної мети усіх освітніх реформ – формування в стінах середньої школи особистості, патріота й інноватора (Нова українська школа, 2016, с. 6) шляхом застосування інноваційних технологій, методик і засобів навчання та беручи до уваги форму, побудову й спроможність відповідної освітньої мережі.
Проблемні вузли закладів освіти сільської місцевості виявляють нагальні ускладнення стосовно зручного доступу учнів до потрібних засобів навчання, у тому числі до сучасних підручників, які б відповідали концептуальним засадам парадигмального конструкта «Нова українська школа» та ураховували ціннісні індикатори (морально-етичні й соціально-політичні орієнтири) певної території, на якій функціонують ті чи інші заклади освіти.
Ключові слова: сучасний підручник, заклади освіти сільської місцевості, проєктування засобів навчання.
Нагальні проблеми децентралізації освіти засвідчили наявні хиби у справі проєктування підручників для системи загальноосвітніх навчальних закладів, насамперед для закладів освіти сільської місцевості. За думкою О. Савченко, справа підручникотворення наразі не набула реальних важелів контролю за їх проєктуванням, відбором та упровадженням, а тому й припускає допущення наявних помилок у розв’язанні проблеми якісного підручника в системі шкільної освіти (Савченко, 2000, с. 2).
Водночас якість навчальної книги тісно пов’язана не тільки-но із теорією її конструювання, а й з практикою її використання. Розмаїття та динаміка явищ соціуму й всього навколишнього світу неодмінно повинні вимагати актуальних змін у структурі, змісті, способі передачі інформаційних матеріалів підручника, стимулюючи укладачів навчальної літератури й шкільних учителів повсякчасно збагачувати методи і форми навчання (Жосан, 2010, с. 54).
Оскільки підручник завжди був і до сьогодні залишається не лише носієм інформації, а й інструментом прищеплення його користувачам (учням) суттєвих культурних і соціальних цінностей, виникає необхідність укладання підручника нового покоління, який повинен орієнтуватися на інтелектуально-особистісний, творчо-інноваційний та соціально-патріотичний розвиток учнів.
Огляд публічних розвідок засвідчує, що проблему укладання сучасного підручника досліджували С. Гончаренко (2008), О. Жосан (2010), Я. Кодлюк (2016), Л. Котлова (2014), В. Могорита (2018), Л. Лисогор (Лисогор, Павлик, Харламова, 2020), О. Савченко (2000), О. Топузов (Топузов, Вяткіна, 2016) та багацько інших дослідників., які вивчали питання змісту, оформлення та оцінки навчальної книги.
У цьому аспекті О. Жосан проаналізував вимоги до шкільного підручника та окреслив засади його конструювання (Жосан, 2010). Я. Кодлюк обґрунтувала методологічні критерії щодо оцінки підручника для початкової школи (Кодлюк, 2016). О. Топузов та Н. Вяткіна узагальнили інструктивно-методичні вимоги до експертизи електронних версій підручників для учнів загальноосвітніх закладів освіти (Топузов, Вяткіна, 2016). Л. Котлова скомпілювала актуальні нормативні вимоги до змісту та оформлення шкільної книги (Котлова, 2014). С. Гончаренко виявив дидактичні функції сучасного підручника (Гончаренко, 2008), тоді як В. Могорита дослідив трансформації дидактичних функцій навчальної літератури в сучасних умовах розвитку освітньої галузі (Могорита, 2018).
Проблематику використання сучасного шкільного підручника в сільських школах вивчали В. Мелешко (2015), Ю. Мельник (2010), Т. Прохоренко (2019), Н. Шиян (2013), У. Щербей (2017) та інші науковці, які ув’язували особливості проведення навчального процесу в сільських школах з тими функціями, що має виконувати шкільна навчальна література в малокомплектних школах сільської місцевості на територіях об’єднаних громад.
Зокрема, В. Мелешко провела аналіз публічних розвідок, що розглядають специфічність навчання в сільській школі, де підручник є основним навчальним засобом у класах з малою наповненістю (Мелешко, 2015, с. 12). До характерних функцій підручника, що застосовується в сільській школі, дослідниця відносить його направленість на формування в учнів загальнолюдських, загальнокультурних та загальнонаціональних цінностей, що зараджують соціалізації особистості учня, становленню його громадянських якостей (Мелешко, 2015, с. 15).
Водночас Т. Прохоренко відзначає, що з погляду вчителя сільської школи основними функціями підручника для малокомплектної школи з вкрай низькою наповненістю класів, одночасним навчанням учнів різних вікових можливостей та недостатньою укомплектованістю педагогічного колективу мають бути його змістовна спроможність організовувати навчання різновікових груп школярів у суміщених чи-то з’єднаних класах у ході обговоренні схожих тем за означеною навчальною дисципліною (Прохоренко, 2019, с. 4).
За твердженням У. Щербей, для закладів освіти сільської місцевості наразі не існує ані «сільських» навчальних планів, ані «сільських» прийомів навчання чи «сільських» підручників, але водночас із тим сільська школа функціонує під впливом специфічних факторів: соціальних, демографічних, культурологічних, територіальних, логістичних тощо. За браком умов для творчого розвитку учнів в сільській місцевості, навчальна книга має перекривати соціальні ускладнення своїм внутрішньоосвітнім змістом (Щербей, 2017, с. 278).
Н. Шиян, досліджуючи специфічні особливості провадження навчального процесу в сільській школі, позначила умови м’якої диференціації навчання, що базується на формуванні в одному класі динамічних груп учнів, які опановують навчальний матеріал за різнорівневими програмами на засадах індивідуального плану. За відповідності до такого підручники для сільської школи повинні мати різнорівневі завдання, що надасть можливість окремим учням або групам учнів працювати на визначених для них рівнях (Шиян, 2013, с. 381).
Проблему застосування електронного підручника в умовах дистанційного навчання в сільській школі Ю. Мельник вивчав у контексті збагачення освітніх перспектив малокомплектних закладів освіти сільської місцевості та створення додаткових каналів творчої співпраці вчителів та учнів (Мельник, 2010, с. 285). Процес інтеграції сільської школи в інформаційний освітній простір, за думкою вченого, передбачає удосконалення традиційних і конструювання інноваційних технологій та навчальних засобів обміну інформацією на відстані, орієнтованих на задоволення освітніх потреб учнів (Мельник, 2010, с. 292).
У такий спосіб проблематику формування підручника для закладів освіти сільських громад можна вважати достатньо розробленою з тією обмовкою, що в реаліях динамічного сьогодення, позначеного реформою децентралізації освіти, перманентно змінюються вимоги суспільства до системної організації та змісту навчального процесу, що, зі свого боку, передбачає внесення трансформаційних виправлень, поправок чи уточнень до інформаційного наповнення, структурної побудови та дидактичного формату шкільного підручника з метою формування зручної, актуальної та якісної навчальної книги.
Слушним розв’язанням проблеми якісного підручника для закладів освіти сільських громад може стати оптимальне поєднання дидактичного укладання, різновікового сприймання та ціннісного забарвлення інформаційних матеріалів, що фактично й визначатиме сенс навчальної шкільної літератури в специфічних умовах функціонування сільської освіти, належно до яких навчальна книга має, з однієї сторони, відповідати державним стандартам і навчальним програмам, а з іншої – бути зручним посередником між учнем і вчителем у справі виконання двоєдиного соціального завдання – навчати та навчатись.
Мета дослідження полягає у дослідженні проблеми укладання сучасного підручника для навчального процесу, який здійснюється в умовах провадження освітньої діяльності в громадах сільської місцевості.
Розгляд теоретичних досліджень стосовно укладання сучасного підручника виявляє проблемні аспекти означеної акції, які першим ділом стосуються змістовного навантаження, структурної організації та основних функцій навчальної книги. У наданому контексті понятійну категорію «функція» слід розуміти як призначення / роль чого-небудь, специфічну ознаку, яка може змінюватися, виникати або щезати під впливом змін, які відбуваються на певний час у відповідному середовищі (Білодід, 1979, с. 653).
За формалізованого розгляду категорія «функція» може бути визначеною як динамічно-змінний конструкт, у якому компоненти знаходяться між собою в такому відношенні, що зі зміною якісних ознак одного компонента обов’язково мають відбуватися перетворення характеристик іншого компонента:
Таблиця 1.
Репрезентативність вибірки респондентів формувального етапу експерименту (2019—2020 рр.)
| fi (xi) = yi, | (1) |
|---|
Відтоді, коли ми розглядаємо складний багатофункціональний системний об’єкт, інтегрована функція ƩF(ΣX) буде залежати від обраних для дослідження множин залежних змінних (ΣY):
Таблиця 1.
Репрезентативність вибірки респондентів формувального етапу експерименту (2019—2020 рр.)
| ƩF(ΣX) = Y1, Y2, Y3, …, Yn | (2) |
|---|
В аспекті підручникотворення дефініцію лексеми «функція» сприймають як сферу діяльності шкільної навчальної літератури, її призначення, а також і як роль, яку така література здійснює в системі загальної середньої освіти (Жосан, 2021, с. 17). Функції шкільного підручника найперше скеровані на формування освітніх, соціальних і життєвих компетентностей учнів та слугують провідними засадами під час проєктування шкільної літератури за урахування нормативних вимог державних стандартів і навчальних програм та зважаючи на пропозиції з боку вчителів-практиків тих закладів освіти, в яких ті чи інші шкільні навчальні підручники будуть використовуватися у навчальному процесі.
Аналіз основних функцій шкільної навчальної літератури, що здійснили в наукових розвідках Н. Бібік (Бібік, 2003), С. Гончаренко (Гончаренко, 2008), О. Жосан (Жосан, 2021), Я. Кодлюк (Кодлюк, 2016), Л. Котлова (Котлова, 2014), В. Мелешко (Мелешко, 2015), В. Могорита (Могорита, 2018), Т. Прохоренко (Прохоренко, 2019), О. Савченко (Савченко, 2012), О. Топухов (Топузов, 2015), С. Трубачева (Трубачева, 2018), Н. Шиян (Шиян, 2013), У. Щербей (Щербей, 2017) та інші вчені, дозволив означити наступні висновки: 1) перелік різновидів функцій, що має виконувати шкільний підручник (табл. 1), є удосталь об’ємним і таким, що не виявляє ознак підсумкового класифікатора; 2) необхідні за ходом укладання підручника функції відбираються на основі урахування специфічних умов його фактичного використання.
Таблиця 1.
Основні характеристики та різновиди функцій шкільного підручника*
| Основні характеристики функцій шкільного підручника | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рівень утворення | Форма реалізації | Сфера діяльності | Обшир застосування | Різновиди функцій |
| державний | стандарти нормативи | країна | загальний | дидактична пізнавальна розвивальна інформаційна практична системна дослідницька проектна контролююча самоосвітня |
| регіональний | методики програми | громада | колективний | методична регулятивна управлінська координуюча ціннісна культурологічна етнографічна природознавча екологічна |
| суб’єктний | пропозиції ініціативи | клас | особистий | емоційна творча виховна комунікативна організаційна рефлексивна мотиваційна координуюча технологічна ергономічна |
* Складено на основі публічних джерел та особистих досліджень авторів
Представлений у табл. 1 перелік функцій шкільного підручника не вбачає примусу щодо їх обов’язково-одночасного застосування в умовах проєктування навчальної книги, але узагальнений реєстр таких функцій позначає можливість усвідомлення традиційних функцій навчальної шкільної літератури та завбачує спромогу урахування тих специфічних функціональних вимог до проєктування навчальної книги, які формуються за відповідності до проваджуваних у системі освіти реформ, передавання управлінських повноважень до об’єднаних громад і місцевих закладів освіти, території розташування та акредитації закладів освіти, рівня фізичних, розумових та психічних можливостей учнів, щабля освіченості соціального оточення, національних і культурних традицій тощо.
У такий спосіб можна навести дворівневу модель утворення функцій при укладанні підручника (рис. 1), де на першому рівні (Р1) розглядаються державні та регіональні функціональні вимоги до проєктування підручника, а на другому рівні (Р2) ураховуються регіональні й суб’єктні функціональні вимоги в частині задоволення пропозицій та ініціатив управлінських структур певної території та вчителів-практиків локальної освітньої мережі. За тих випадків, коли претензій від суб’єктів немає, надана модель ущільнюється до одного (Р1) рівня.
Утворення функцій: Р1 – першого рівня; Р2 – другого рівня
Рис. 1. Дворівнева модель утворення функцій при укладанні підручника
Спираючись на пропоновані раніше судження є коректним визначити, що специфічними функціями сучасного підручника для сільських освітніх закладів мають бути завдання щодо: дидактичного укладання, різновікового сприймання й ціннісного забарвлення інформаційного матеріалу навчальної книги. Означені функції шкільного підручника взаємодіють одна з одною та взаємодоповнюють одна одну, а від їх синергетичного прояву залежить обшир, структура та форма надання пізнавального матеріалу шкільної книги.
За формалізованого тлумачення представлених суджень маємо позначити, що коли множину функцій дидактичного укладання підручника розпізнавати як вираз {yДУ} YДУ, множину функцій різновікового сприймання означати згідно до виразу {yРС} YРС, а множину функцій ціннісного забарвлення визначати як вираз {yЦЗ} YЦЗ, то формулу (2) у відношенні до традиційних та специфічних функцій можна надати у вигляді:
Таблиця 1.
Репрезентативність вибірки респондентів формувального етапу експерименту (2019—2020 рр.)
| ƩF(ΣX) = [YТФ] + [YСФ] | (3) |
|---|
Таблиця 1.
Репрезентативність вибірки респондентів формувального етапу експерименту (2019—2020 рр.)
| ƩF(ΣX) = [YТФ] + [YДУ, YРС, YЦЗ] | (4) |
|---|
Вивчаючи специфічні функції підручника для сільської школи у площині сутнісного розуміння, наведемо конструктивні пояснення щодо їх практичного сприйняття та усвідомленого застосування.
Функція дидактичного укладання інформаційних матеріалів підручника для сільської школи є завданням з проєктування змісту, структури, оформлення й формату засобу навчання: візуальний (друкований, електронний); вербальний (розмовний, лінгафонний) та змішаний (віртуальний). Кожен із цих дидактичних засобів навчання активізує ланцюги інформаційної підтримки творчої співпраці вчителів і учнів, здійснює мотивацію школярів до пізнавальної діяльності через розвивально-інноваційні педагогічні технології.
В інтерпретації С. Трубвчевої, дидактичні функції навчальної книги – це є цілеспрямовано сформовані її властивості (зміст, об’єм, структура ) у зручному форматі носія (надавача) інформаційно-освітніх матеріалів та основного засобу навчання, що найбільш докладно відповідає цільовому призначенню навчальної книги за певних умов її використання (Трубачева, 2011, с. 18).
За думкою О. Савченко, будь-які сучасні зміни парадигми шкільної освіти неодмінно позначаються на переосмисленні існуючих та пошуку нових функцій підручника, доповнюючи його традиційні функції (інформативна, розвивальна, виховна) новими: технологічною та ілюстративною (Савченко, 2012, с. 207). За такого контенту підручник має розглядатися не лише як носій змісту освіти, а й як організаційна модель навчального процесу, що поетапно відображує основні цикли проведення занять (Кузьмінський, Омеляненко, 2003, с. 127).
Отже, застосування таких новочасних технологій підручникотворення як: відтворення навчальної книги у форматі окремих тематичних модулів, розробка електронних версій предметних блоків smart-textbooks, навчально-розвивальних комп’ютерних ігор сприятимуть прояву комунікативних вмінь учнів, зростанню їх творчої активності, самостійності та придатності до адаптивної соціалізації в умовах інформаційного зростання національної спільноти. Окрім того мобільні та зручні електронні версії інтерактивних навчальних підручників, налаштовані в режимі учнівсько-комп’ютерних інтерфейсів (schoolboy-computer interaction), можуть ефективно використовуватися в ході самостійної навчальної діяльності, в умовах дистанційної освіти та під час взаємодії з батьками.
Функція різновікового сприймання інформаційних матеріалів підручника учнями сільської школи завбачує наявність сполучених за змістом, але ж різних за ступенем складності, навчальних завдань у межах відповідного навчального предмета (навчальної дисципліни). Необхідність обумовленої функції базується на врахуванні специфіки малочисельного закладу освіти, пов’язаної із нестачею педагогів за відповідними предметними напрямами, вкрай малою наповненістю класів та навчанням в одному класі різних за віком дітей.
У трактуванні В. Мелешко, значущість навчальної книги в малочисельних класах сільської школи реалізується не лишень через виконання інформативної функції, а й внаслідок забезпечення комунікативної активності учнів відповідно до умов виконання навчальних завдань (Мелешко, 2015, с. 15). Спілкування під час проведення навчального процесу в з’єднаних класах або класах-комплектах малочисельної сільської школи, де різні за віковими можливостями групи учнів (наприклад, 2‒3 і 3‒4 класи) одночасно розв’язують відмінні навчальні завдання з певної дисципліни шляхом внутрішньо-предметної інтеграції підхожих тем на основі принципу інтегрованих занять, сприяє обміну думками, висловлюванню власної думки, збагаченню знаннєвого досвіду (Прохоренко, 2019, с. 4).
Функція ціннісного забарвлення інформаційних матеріалів підручника за своїм значенням є тим навчально-виховним інструментом, при допомозі якого у школярів формуються ціннісні орієнтири стосовно шанобливого відношення до своєї країни, громади та родини. Спрямування матеріалу підручника на ціннісні соціальні маркери є вагомим складником проєктування навчальної книги, адже, за визначенням Н. Бібік, якість підручника визначається не лише результатами, що характеризуються сумарним виразом знань з дисциплін навчального плану, а й соціальним досвідом учня (Бібік, 2003, с.49-50), який збагачується в процесі формування духовної сфери життєдіяльності учнів.
Становлення ціннісних орієнтирів особистості має сприяти усвідомленню окремими індивідуумами загальнонаціональних та загальнолюдських ціннісних маркерів, що допоможе школярам усвідомити свою приналежність до традицій, історії та культури свого рідного краю і своєї держави. Такий підхід є особливо слушним для учнів початкової сільської школи, оскільки вони мають незначний суспільно-моральний досвід, неширокий світогляд, нестійку систему цінностей та недостатньо розвинуту емоційно-почуттєву сферу.
Підсумовуючи наведені міркування варто визнати, що сучасний підручник для сільських закладів освіти має виконувати не лише інформаційно-навчальну функцію, а й відтворювати ціннісно-духовний та естетично-моральний аспекти виховання учнів через розкриття неповторності України як дійсно європейської держави, стійкості та єдності українського народу, унікальності культурного та природного середовища рідного краю (Лисогор, 2020, с. 89). Одним із слушних прийомів у відтворенні ціннісного компонента сучасного підручника може бути використання в структурі навчальної книги специфічних завдань, орієнтованих на формування в учнів любові до рідного краю, його відважних та працьовитих жителів, природного середовища й культурних традицій.
Підсумовуючи надані вище судження можна визнати, що функції сучасного підручника не є назавжди визначеними атрибутами, а можуть та повинні коригуватися з активними змінами у структурі суспільних відносин, які пов’язані із реформуванням владних інститутів та галузевих організацій. Водночас сучасний підручник має ураховувати специфічні особливості місця розташування навчального закладу і пропозиції вчителів-практиків стосовно його змісту.
Бібік, Н.М. (2003). Врахування пізнавальних інтересів учнів у підручникотворення. Підручник ХХІ століття. 1‒4. 48‒52.
Білодід, І.К. (ред). (1979). Словник української мови: в 11 т. Т. 10: Т‒Ф. Київ: Наукова думка.
Гончаренко, С.У. (2008). Дидактичні функції підручника. Професійно-технічна освіта. 2. 6‒8.
Жосан, О.Е. (2010). Вимоги до шкільного підручника у контексті розвитку вітчизняного підручникознавства. Проблеми сучасного підручника. 10. 53‒61.
Жосан, О.Е. (2021). Підручники і посібники для загальної середньої освіти у 1921‒1991 роках: монографія. Кропивницький: Ексклюзив-Систем.
Кодлюк, Я.П. (2016). Підручник для початкової школи: дидактико-методичний аспект: навчально-методичний посібник. Тернопіль: Вектор.
Котлова, Л.О. (уклад). (2014). Загальні вимоги до змісту та оформлення навчальних посібників та навчально-методичної літератури. Житомир.
Кузьмінський, А.І., Омеляненко, В.Л. (2003). Педагогіка: підручник. Київ: Знання-прес.
Лисогор, Л.П., Павлик О.А., Харламова Т.Б. (2020). Науково-методична оцінка якості сучасного підручника як показник професійної компетентності вчителя НУШ. Психолого-педагогічні проблеми сучасної школи. 2. 84‒92.
Мелешко, В.В. (2015). Використання сучасного шкільного підручника як провідного засобу навчання в сільській школі. Проблеми сучасного підручника. 15. 12‒21.
Мельник, Ю.С. (2010). Дидактичні аспекти дистанційного навчання фізики в сільській школі. Проблеми сучасного підручника. 10. 285‒293.
Могорита, В.М. (2018). Трансформація функцій шкільного підручника історії як навчального засобу. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 60. 26‒29.
Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи. (2016). Київ: МОН України.
Прохоренко, Т.В. (2019). Особливості навчання учнів у малокомплектній школі. ΛΌГОΣ. ONLINE. 2. 1‒8. https://doi.org/10.36974/2663-4139.02.01.
Савченко, О.Я. (2000). Без якісного підручника шкільна освіта неможлива. Педагогічна газета. 8. 2.
Савченко, О.Я. (2012). Концепція нового підручника «Літературне читання» для початкової школи. Проблеми сучасного підручника. 12. 207‒213.
Топузов, О.М., Вяткіна, Н.Б. (2016). Експертиза шкільних підручників: інструктивно-методичні матеріали для експертизи електронних версій проектів підручників для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Київ: Педагогічна думка.
Трубачева, С.Е. (2018). Можливості шкільного підручника у реалізації педагогічних технологій в старшій школі. Проблеми сучасного підручника. 21. 404‒411.
Трубачева, С.Е. (2011), Трансформація функцій шкільного підручника в умовах компетентнісного підходу. Проблеми сучасного підручника. 11. 17‒22.
Шиян, Н.І. (2013). Особливості навчального процесу в сільській школі. Матеріали міжнародної науково-практична конференція «Методика навчання природничих дисциплін у вищий та середній школі» (ХХ Каришинські читання). Полтава: ПНПУ. 29-30 травня. 379‒382.
Щербей, У.В. (2017). Початкова сільська освіта: реалії та перспективи розвитку. Науковий вісник Ужгородського університету. 2 (41). 277‒279.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Тамара Пушкарьова, 2023
© Марія Коваль-Мазюта, 2023
© Олександр Гриценко, 2023