This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
Світлана Трубачева
Олексій Прохоренко
Людмила Калиш
Стаття присвячена проблемі подолання освітніх втрат учнів загальноосвітньої школи в аспекті недостатнього вміння самостійно вчитися. У статті наголошено на тому, що одним із важливих напрямів роботи із подолання освітніх втрат є підвищення рівня самостійності освітньої діяльності здобувачів освіти, їх навчальної вмотивованості, усвідомленості та активності в освітньому процесі через розвиток у них навчальної компетентності. Доведено, що ефективним засобом реалізації даної проблеми є технологія самостійного набуття знань учнів. Технологію самостійного набуття знань охарактеризовано, як: сукупність методів, форм і засобів педагогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, ефективність якої забезпечується поєднанням на різних етапах таких методів навчання та засобів цифрової освіти, які активізують поняттєвий, практичний та наочно-образний компоненти мислення учнів, що сприяє підвищенню рівня сформованості їх навчальної компетентності.
У статті розкрито особливості її проєктування та можливості реалізації як в умовах дистанційного навчання, так й оф лайн. Використання дистанційних платформ в процесі реалізації даної технології дає змогу створити умови для реалізації різних форм занять, видів діяльності та ефективної організації контролю знань, умінь і навичок учнів; полегшити і вдосконалити розробку творчих робіт.
Основними етапами проєктування технології самостійного набуття знань є: визначення структури навчальної компетентності учнів; розробка психолого-педагогічного супроводу для діагностики рівня її сформованості в учнів, їх вмотивованості та готовності для подальшого розвитку цієї якості; визначення змісту навчального матеріалу, необхідного і достатнього для розвитку відповідних структурних компонентів навчальної компетентності; визначення методів та засобів цифрової освіти для її формування та методів рефлексії й оцінювання одержаних результатів. Аналіз результатів спостережень показав, що урізноманітнення методів навчання, які застосовуються в процесі реалізації технології самостійного набуття знань учнями в умовах дистанційного навчання, підвищує якість результатів, отриманих учнями в ході самостійної роботи, підвищує їх активність та самостійність у навчанні.
Ключові слова: освітні втрати; технологія самостійного набуття знань учнями; навчальна компетентність.
Освітній процес в Україні наразі відбувається у важких умовах воєнного стану. Постійні обстріли території нашої держави призвели до руйнування багатьох освітніх закладів, до вимушеного переселення наших громадян із місць постійного проживання, все це та багато іншого стало на перешкоді здійсненню повноцінного навчання і призвело до значної кількості освітніх втрат. Ці втрати характеризуються у першу чергу прогалинами у знаннях і навичках, які виникають в учнівства під час освітнього процесу у порівнянні зі стандартами освіти і очікуваними результатами навчальних здобутків. Пріоритетною формою організації освітнього процесу сьогодні стає дистанційне навчання. Проте, дослідження якості організації дистанційного навчання показало, що першочерговою проблемою, яка призводить до втрат учнів у навчанні є невміння самостійно вчитися. На це під час опитування вказав 61% учителів початкової школи у селах та містах, а 67% вчителів 5-11-х класів у містах поставили цей чинник на перше місце, як так само вважають 53% педагогів 5-11-х класів у селі. (Навчання в умовах війни: як сформувати в учнів уміння вчитися, 2022)
Сьогодні, в процесі впровадження дистанційного навчання, актуальним стає оновлення навчально-методичного забезпечення цього процесу із застосуванням сучасних можливостей цифровізації та доступу учнів до них, із впровадженням педагогічних технологій, організованих в логіці компетентнісного підходу з акцентом на практичну спрямованість навчального матеріалу.
Система освіти в умовах воєнного стану потребує значних змін, пов’язаних із запровадженням дистанційного навчання із застосуванням компетентнісно орієнтованих освітніх технологій та необхідністю подолання освітніх втрат учнів у навчанні. Дослідженню можливостей навчально-методичного забезпечення у подоланні освітніх втрат присвячено роботи О.М.Топузова, М.В. Головка, Т.М.Засєкіної, В.О. Малихіна, О.В. Онопрієнко, О.І Пометун, В.Г. Редька, та багатьох інших дослідників Інституту педагогіки НАПН України. (Топузов, 2023). Також ними було підготовлено методичний порадник до початку нового 2023–2024 навчального року з ключових питань, що стосуються загальної середньої освіти України в умовах воєнного стану та відбудови: реалії, досвід, перспективи. (Топузов, Засєкіна, 2023).
Проте дослідженню впливу рівня сформованості в учнів навчальних компетентностей на засобами сучасних освітніх технологій в умовах дистанційного навчання приділено недостатньо уваги.
Метою статті є висвітлення особливостей діагностики та компенсації освітніх втрат учнів засобами технології самостійного набуття знань з використанням електронних освітніх додатків.
Завдання статті: проаналізувати вплив рівня сформованості навчальної компетентності учнів на ефективність подолання втрат учнів у навчанні; схарактеризувати особливості технології самостійного набуття знання учнів як засобу подолання освітніх втрат; обґрунтувати доцільність застосування електронних освітніх додатків у навчально-методичному забезпеченні технології самостійного набуття знань з метою підвищення її ефективності.
Методами досягнення мети дослідження, які застосовані в даній статті є: аналіз та систематизація особливостей і можливостей технології самостійного набуття знань учнів у діагностиці та подоланні освітніх втрат учнів під час воєнного стану.
Педагогічні колективи закладів загальної середньої освіти України, адаптуються до організації освітнього процесу в умовах довготривалої війни. Кожен заклад будує свою систему роботи, зокрема й у напрямку подолання освітніх втрат та недоліків у знаннях і навичках учнів. Як показав аналіз досліджених підходів, освітяни-практики приходять до висновку про необхідність застосування таких технологій та засобів навчання, які стимулюватимуть інтерес учня до навчання, є доступними, містять достовірну наукову інформацію, сприяють розвитку самостійного мислення, формують цілісний світогляд.
Одним із важливих напрямів роботи із подолання освітніх втрат є підвищення рівня самостійності освітньої діяльності здобувачів освіти, їх навчальної вмотивованості, усвідомленості та активності в освітньому процесі через розвиток у них навчальної компетентності. Під навчальною компетентністю розуміємо загальну здатність учнів до навчання, яка забезпечується системою знань, умінь та досвіду самостійної навчальної діяльності в умовах цифровізації освіти, сформованих на основі позитивної мотивації та емоційно-цільового ставлення до навчання. Одним із ефективних засобів формування навчальної компетентності учнів є технологія самостійного набуття знань учнів.
Технологію самостійного набуття знань розглядаємо як: сукупність методів, форм і засобів педагогічної взаємодії суб'єктів освітнього процесу, ефективність якої забезпечується поєднанням на різних етапах таких методів навчання та засобів цифрової освіти, які активізують поняттєвий, практичний та наочно-образний компоненти мислення учнів, що сприяє підвищенню рівня сформованості їх навчальної компетентності.
Основними етапами проєктування технології самостійного набуття знань є: визначення структури навчальної компетентності учнів; розробка психолого-педагогічного супроводу для діагностики рівня її сформованості в учнів, їх вмотивованості та готовності для подальшого розвитку цієї якості; визначення змісту навчального матеріалу, необхідного і достатнього для розвитку відповідних структурних компонентів навчальної компетентності; визначення методів та засобів цифрової освіти для її формування та методів рефлексії й оцінювання одержаних результатів.
Виявлення рівня сформованості навчальної компетентності учнів має комплексний характер і є результатом контрольно-оцінювальної діяльності вчителя, в арсеналі якої мають місце різні види оцінювання результатів освітньої діяльності учнів. (Ляшенко, Жук, 2015).
Оцінюванню мають підлягати такі складники компетентності, як: мінімальний досвід діяльності, або попередній етап її сформованості; соціальна та особистісна мотивація необхідності її подальшого формування; знання, уміння, навички, необхідні для цього формування; способи діяльності на певному етапі її формування та рефлексія ефективності одержаного.
Навчальний матеріал, який є необхідним і достатнім для розвитку відповідних структурних компонентів навчальної компетентності, має бути спрямований на розвиток уміння навчатися самостійно та вирішувати освітні завдання як репродуктивного, так і продуктивного та творчого характеру, організовувати та здійснювати освітню діяльність як спільно, так і самостійно, оцінювати прогрес і результати навчання. Тому, в процесі реалізації технології самостійного набуття знань, для індивідуалізації та диференціації освітнього процесу ми підготували три варіанти завдань для учнів з низьким, середнім та високим рівнем самостійності. Для визначення рівня самостійності учнів оцінювались такі їхні навчальні вміння, як: планування навчальної діяльності, виконавча робота, вміння логічно аналізувати систематизацію навчального матеріалу, вміння піддавати рефлексії шлях виконання завдання та отримані результати, вміння працювати з електронними освітніми платформами та додатками.
Рівень складності завдань визначається за характером навчальної діяльності (репродуктивний, продуктивний, творчий), мірою допомоги, що в них міститься, та обсягом. Міру допомоги можна визначити за якістю орієнтовної основи, що надається учням в умові даного завдання. Йдеться про повноту системи умов, вказівок, на які орієнтуються учні. До завдань, які відповідають низькому рівню самостійності, можна віднести завдання репродуктивного характеру та продуктивного з детальними рекомендаціями щодо послідовності виконання завдання. Такі завдання можуть містити повну орієнтовну основу у вигляді послідовного опису операцій, які необхідно здійснити під час виконання завдання (С.49-50).
Завдання для учнів із середнім рівнем самостійності повинні мати продуктивний характер з додаванням опорних схем до їх виконання. До третього варіанта доцільно добирати завдання продуктивного та творчого рівня, розраховані на самостійне їх виконання учнями.
З одного боку, зміст освіти, що відбирається, має сприяти побудові системи знань, необхідної і достатньої для повноцінного оволодіння учнями основами діяльності, вдосконаленню системи знань про діяльність, її цілі, способи, засоби і умови та пошук можливості підвищення рівня узагальнення сформованих знань про діяльність. З іншого боку, поєднувати процес формування теоретичних знань учнів з їх практичними потребами, їх ціннісними орієнтаціями й розширювати можливості застосування теоретичних знань у практичній діяльності безпосередньо в процесі навчання.
Дана компетентність передбачає також сформованість уміння учнів опрацьовувати цифрові джерела освітньої інформації, працювати з цифровими інтерактивними платформами та оформляти отримані результати у вигляді презентацій.( Трубачева, Мушка, Люлькова, 2022). Тому в процесі формування навчальної компетентності учнів важливо застосовувати електронні засоби навчання. Значну роль тут відіграють сучасні тенденції в інформатизації та цифровізації навчально-методичного забезпечення освітнього процесу загалом і шкільного підручника зокрема.
Ефективність використання електронних платформ для дистанційного та змішаного навчання вже доведено, проте відсоток вчителів, які освоїли зі своїми учнями їх можливості залишається досить низьким. У користувачів е-платформ найбільшою популярністю користується платформа MOODLE. В поєднанні з відносно простою і добре описаною інсталяцією без спеціальних труднощів, вона досить легко встановлюється на різних гаджетах. Значну популярність, як високо ефективна, має платформа Google Classroom, яка уможливлює самостійну роботу учнів і часто застосовується вчителями в мовах дистанційного та змішаного навчання.
Сучасною новацією у навчанні також є розширення поля інтересу учня в пошуках нової інформації із застосуванням хмарних технологій за допомогою QR-кодів. Підручники нового покоління активно використовують під час творчих завдань, у пошуковій діяльності QR-коди, які за допомогою смартфонів дають учневі широку інформацію у 3-D форматі. Застосування QR-кодів в процесі формування навчальної компетентності дозволяє підвищити рівень самостійності учнів на кожному з етапів реалізації технології самостійного набуття знань. По-перше, можливість самостійно кодувати будь яку освітню інформацію згідно свого бачення результативності формування компетентності дозволяє вчителю проявити свій творчий підхід в цьому процесі. По-друге, зможе забезпечити індивідуалізацію та диференціацію процесу навчання з метою подолання освітніх втрат учнів. Розміщення таких завдань із QR-кодуванням на платформі Google Classroom створює умови для самостійного пошуку необхідної інформації в будь який зручний для учня час та зручному місці для занять. Розширення функцій QR-кодування підвищує якість освітнього процесу. Відповідне шифрування навчального матеріалу сприяє формуванню функціональної грамотності здобувачів освіти на різних рівнях її сформованості, це стосується насамперед володіння способами набуття знань й рефлексії отриманих результатів та умінням критичного мислення, цифрової грамотності з використанням ймовірнісних, статистичних та інших методів пізнання.
Вважаємо доречним та своєчасним розширення можливостей поєднання підручника та використання QR-кодів для поступальності у збагаченні знань та розвитку вмінь учня, створення можливостей творчого самостійного пошуку нової інформації, активізацію міжособистісного спілкування учнів за темами навчальних предметів.
Використовуючи QR-коди, можна самостійно створювати базу інформації, будувати карти, логічні квести, завдання, зашифровуючи певний обсяг навчальних знань з предмету чи кількох дисциплін. За допомогою QR-кодів у вирішенні освітнього завдання можна отримувати миттєвий доступ до інформації в інтернеті: це відео на YouTube, конкретні геолокації на Google картах, посилання на сторінку профілю у соціальних мережах, аудіофайл чи книгу. У роботі з QR-кодами необхідною умовою є наявність мобільного пристрою з камерою і програмного забезпечення. Оскільки для сучасного учня мобільний телефон є незмінним атрибутом життя, його практичне використання у навчальній діяльності стає вимогою часу. Зацікавлення процесом навчання надає учневі наснаги до саморозвитку, виховує наполегливість, вміння розраховувати власні сили. На шляху розумового прогресу учень активізує мислення у пошуку нової інформації, фіксує увагу, стимулює творчість. Урізноманітнення засобів та методів подачі нової інформації сприяє гармонізації навчальної мотивації учнів та підвищенню рівня їх самостійності у навчанні.
Для здійснення рефлексії й оцінювання одержаних результатів в процесі реалізації технології самостійного набуття знань важливим є забезпечення зворотного зв’язку. В багатьох комп’ютерних навчальних програмах передбачені системи обліку та аналізу помилок здобувачів. Генеративні програми та експертні системи дають можливість виявити динаміку і закономірності процесу навчання та дозволяють спростити роботу з організації освітнього процесу. Функції комп’ютера як інструменту діяльності викладача, ґрунтуються на його можливостях точної реєстрації фактів, зберігання та передачі значного обсягу інформації, групування та статистичної обробки даних. Це дозволяє застосовувати його для оптимізації управління навчанням, підвищення ефективності та об’єктивності навчального процесу за значної економії часу за такими напрямами: отримання інформаційної підтримки, діагностика, реєстрація та систематизація параметрів навчання, робота з навчальними матеріалами (пошук, аналіз, відбір, оформлення, створення); організація колективної роботи; здійснення дистанційного навчання.
Пріоритетною формою організації освітнього процесу сьогодні стає дистанційне навчання. Проте, дослідження якості організації дистанційного навчання показало, що першочерговою проблемою, яка призводить до втрат учнів у навчанні є невміння самостійно вчитися. Одним із важливих напрямів роботи із подолання освітніх втрат є підвищення рівня самостійності освітньої діяльності здобувачів освіти, їх навчальної вмотивованості, усвідомленості та активності в освітньому процесі через розвиток у них навчальної компетентності. Доведено, що ефективним засобом реалізації даної проблеми є технологія самостійного набуття знань учнів. Основними етапами проєктування технології самостійного набуття знань є: визначення структури навчальної компетентності учнів; розробка психолого-педагогічного супроводу для діагностики рівня її сформованості в учнів, їх вмотивованості та готовності для подальшого розвитку цієї якості; визначення змісту навчального матеріалу, необхідного і достатнього для розвитку відповідних структурних компонентів навчальної компетентності; визначення методів та засобів цифрової освіти для її формування та методів рефлексії й оцінювання одержаних результатів.
В процесі формування навчальної компетентності учнів важливо застосовувати електронні засоби навчання. Значну роль тут відіграють сучасні тенденції в інформатизації та цифровізації навчально-методичного забезпечення освітнього процесу загалом і шкільного підручника зокрема. Застосування QR-кодів в процесі формування навчальної компетентності дозволяє підвищити рівень самостійності учнів на кожному з етапів реалізації технології самостійного набуття знань.
Ляшенко О. І., Жук Ю. О. ред. (2015).Тестові технології оцінювання компетентностей учнів : посібник. К. : Педагогічна думка. URL:https://lib.iitta.gov.ua/11421/1Тестові_технології_оцінювання_компетентностей_учнів-_Посібник.pdf
Навчання в умовах війни: як сформувати в учнів уміння вчитися. Державна служба якості освіти. 2022. URL: https://sqe.gov.ua/uminnya-vchitisya-yak-bazova-kompetentni/
Топузов О.М. ред.( 2023). Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті України : методичні рекомендації. Київ : Педагогічна думка. URL: https://undip.org.ua/library/diahnostyka-ta-kompensatsiia-osvitnikh-vtrat-u-zahalniy-seredniy-osviti-ukrainy-metodychni-rekomendatsii/
Топузов О., Засєкіна Т. Ред. (2023). Загальна середня освіта України в умовах воєнного стану та відбудови: реалії, досвід, перспективи: методичні рекомендації. Київ. Педагогічна думка. URL: https://undip.org.ua/library/zahalna-serednia-osvita-ukrainy-v-umovakh-voiennoho-stanu-ta-vidbudovy-realii-dosvid-perspektyvy-metodychni-rekomendatsii/
Трубачева С., Мушка О., Люлькова Ю. (2022). Дидактичні особливості формування навчальної компетентності учнів в умовах цифровізації освітнього середовища закладу загальної середньої освіти під час воєнного стану. Проблеми сучасного підручника. 29.
URL: https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/664/686
This work is licensed under a Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International License.
© Світлана Трубачева, 2023
© Олексій Прохоренко, 2023
© Людмила Калиш, 2023