PISA-2022: ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ ГРАМОТНОСТІ У ШКІЛЬНОМУ КУРСІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Валентина Новосьолова, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0003-2987-7888

ribusya@ukr.net

Анотація

У статті проаналізовано результати міжнародного оцінювання освітніх досягнень учасників PISA-2022, зокрема показників рівня сформованості читацької грамотності. Окреслено ключові проблеми формування читацької грамотності в закладах загальної середньої освіти, схарактеризовано низку факторів, що впливають на формування читацької грамотності. Констатовано низький рівень сформованості умінь українського учнівства в галузі читання (15-річні учні й учениці відстають за рівнем читацької грамотності від своїх однолітків із країн Організації економічного співробітництва та розвитку на два з половиною роки навчання). Водночас матеріали дослідження є основою для розроблення методології поліпшення навичок читання, підвищення читацької культури здобувачів освіти. Виокремлено й схарактеризовано ефективність проблемного, дослідницького, проєктного методів для покращення читацьких досягнень учнів.

Рекомендовано зразки вправ і завдань, спрямованих на формування здатності учнів читати, розуміти й інтерпретувати тексти різних форматів, розвиток їх аналітичного і критичного мислення; навичок інтерпретації прочитаного; уміння стисло й посутньо висловлювати свої думки; використовувати інформацію для вирішення різних завдань; оперувати навчальними здобутками в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів та робити обґрунтовані висновки на майбутнє. Зазначено, що для ефективного вирішення проблеми незадовільного рівня досягнень учнів у вмінні використовувати прочитане для розв’язання певних проблем необхідно постійно моніторити поступ учнів.

Оскільки у 2022 році тестування PISA відбувалося в комп’ютерному форматі, у статті зосереджено увагу на завданнях, які вимагають від учнів роботи з різноманітними цифровими ресурсами, зокрема онлайновими. Ця робота має здійснюватися систематично й цілеспрямовано та супроводжуватися чіткими інструкціями, вказівками, порадами вчителя.

Ключові слова: PISA-2022; читацька грамотність; текст; медіатекст

Поставлення проблеми в загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими і практичними завданнями

У сучасних умовах людський капітал вважається найціннішим ресурсом розвитку суспільства. Відповідно до реформування освітньої системи України потребує перегляду ідеології навчання, що передбачає відмову від пасивного сприймання теоретичних понять і створення умов для компетентнісного навчання. Нові пріоритети освітнього процесу мають бути спрямовані на формування учнівської здатності до саморозвитку та конкурентоздатності, активного діяльного життя в сучасному світі. Такий підхід є важливою передумовою для інноваційного розвитку України та сприяє підтримці економіки країни у складних умовах війни й післявоєнного періоду.

Міжнародне оцінювання освітніх досягнень учнів PISA, яке впроваджено та підтримується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), також не обмежується предметною компетентністю. Це дослідження дає можливість оцінити рівень володіння ключовими компетентностями учасників, зокрема у сфері читання. Результати оцінювання читацької грамотності в PISA надають важливі дані про рівень читацької грамотності учнівства та є основою для розроблення стратегій покращення навичок читання, підвищення читацької культури здобувачів освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій із проблеми, що розглядається у статті, та означення аспектів загальної проблеми, яким присвячується стаття

Результати формування читацької грамотності у PISA-2022 викликає значний інтерес серед наукової спільноти, освітян і громадськості України. Теоретичним підґрунтям статті є аналітичні матеріали з представленими результатами участі українського учнівства в міжнародному моніторингу PISA-2022, у яких вказано можливі шляхи підвищення ефективності освітнього процесу щодо розвитку читацької грамотності учнів (Бичко, 2023), і методичні рекомендації, у яких на основі рівня сформованості читацької, математичної та науково-природничої грамотності учнів обґрунтовано можливість інтерпретації результатів PISA як показника стану загальної середньої освіти в Україні в умовах розбудови Нової української школи, окреслено шляхи підвищення якості національної шкільної освіти з урахуванням досвіду інших країн (Васильєва та ін., 2020). Для нашого дослідження особливу цінність становили публікації, у яких авторками актуалізовано проблему читацької грамотності українських учнів і запропоновано можливі шляхи її розв’язання (Бондаренко, 2020; Новосьолова, 2020; Яценко & Слижук, 2024).

Мета статті полягає у виявленні та аналізі основних проблем у формуванні читацької грамотності серед українських підлітків на основі результатів тестування PISA-2022. Аналізуючи ці результати, ми плануємо розкрити практичні аспекти проблеми та рекомендувати зразки вправ і завдань, спрямовані на формування читацької грамотності під час навчання української мови.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

В українському інформаційному просторі є чимало тез на користь думки, що уміння читати текст, розуміти й перекодовувати його формують особистість, здатну пізнавати й спілкуватися (Горошкіна, 2021, с. 100). Читання є ключовою навичкою, яка має значення не лише в освітньому середовищі, а є важливим і необхідним складником активної участі кожної людини у суспільному житті.

Наскрізне уміння «читання з розумінням» відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти «передбачає здатність до емоційного, інтелектуального, естетичного сприймання й усвідомлення прочитаного, розуміння інформації, записаної (переданої) у різний спосіб або відтвореної технічними пристроями, що охоплює, зокрема, уміння виявляти приховану і очевидну інформацію, висловлювати припущення, доводити надійність аргументів, підкріплюючи власні висновки фактами та цитатами з тексту, висловлювати ідеї, пов’язані з розумінням тексту після його аналізу і добору контраргументів» (Державний стандарт базової середньої освіти, 2020, с. 5).

Варто зазначити, що вміння «читати з розумінням», як і інші наскрізні компетентності, формуються не лише в курсі української мови та літератури в базовій школі. Педагоги всіх освітніх галузей мають спільно дбати про вдумливу роботу учнів із текстом, ефективно співпрацювати для покращення рівня читацької культури учнівства, адже читання є необхідною умовою досягнення освітніх результатів, важливим інструментом у навчанні та індивідуальному розвиткові як у школі, так і в подальшому житті.

Читацька грамотність ‒ це здатність учня розуміти, використовувати, оцінювати й осмислювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання й читацький потенціал, а також готовність брати активну участь у житті суспільства (Бичко, Вакуленко та ін., 2023, с. 37). Слушною вважаємо думку, що під читацькою грамотністю варто розуміти не кількість (прочитаних творів, завчених теоретичних понять), а якість (сукупність функцій читача, якими він володіє на належному рівні, працюючи в реальному житті з різними текстами) (Швадчак, 2021).

Моніторингове дослідження PISA 2022 року мало на меті виміряти три складники читацької грамотності:

• знаходження потрібної інформації (учасникам потрібно було знайти уривок з тексту чи конкретне формулювання);
• інтерпретація знайденої інформації та інтегрування з досвідом (вимагає здатності робити логічні висновки на основі прочитаного);
• оцінювання інформації (підліток повинен вміти оцінювати важливість описаної проблеми, а також визначати, чи є текст нейтральним, об’єктивним і корисним для розв’язання проблеми).

Зазначимо, що дослідження PISA не обмежується лише вимірюванням вміння учнів читати текст. Упродовж моніторингу у фокусі уваги перебували також когнітивні здібності учасників, їх мотивація до читання та досвід у цій сфері.

Результати дослідження PISA 2022 року засвідчили, що українські 15-річні учні й учениці відстають за рівнем читацької грамотності від своїх однолітків із країн ОЕСР на два з половиною роки навчання. Зокрема їх результати в галузі читання виявилися найменш задовільними порівняно з математичною та природничо-науковою компетентностями.

Читацька грамотність формується під впливом різноманітних факторів. Результати освіти насамперед залежать від якості навчання, а також від певних структурних та організаційних особливостей системи освіти. Важливо враховувати, що в Україні дослідження PISA було проведено у період повномасштабної російсько-української війни, що, на нашу думку, може бути однією з найвагоміших об’єктивних причин низьких показників під час оцінювання.

PISA – це не лише надійний показник можливостей учнів, а й потужний інструмент, який країни та економіки можуть використовувати для налаштування своєї освітньої політики. Українська освітня система має максимально враховувати світовий успішний досвід у сфері розвитку читацької культури для посилення позитивних тенденцій і подолання негативних явищ в освітньому процесі, адже країни Європи постійно модернізують шкільну гуманітарну освіту, впроваджують інноваційні освітні форми та використовують ефективний інструментарій навчання.

В Україні триває освітня дискусія щодо нових концепцій викладання і поширення знань, яка ставить на порядок денний низку питань, що пов’язані з наявними теоріями навчання. Зокрема, у наукових розвідках Т. Качак і Т. Близнюк «Технологія інтегрованого навчання на уроках мовно-літературної освітньої галузі» (Качак&Близнюк, 2023), І. Кучеренко «Інтеграція у вивченні української мови та літератури в Новій українській школі» (Кучеренко, 2018), розглядаються питання потенціалу технології інтегрованого навчання на уроках мовно-літературної освітньої галузі в базовій середній освіті та її реалізації в освітньому процесі України.

Нині створено і впроваджено в освітню практику інноваційні модельні навчальні програми «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури)» для 5-6 і 7-9 класів для закладів загальної середньої освіти (Старагіна та ін., 2021; Старагіна та ін., 2023), «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (Яценко & Тригуб, 2023), підручники Нової української школи, у яких реалізовано інтегрований підхід до вивчення мови та літератури. У інноваційних підручниках НУШ інтегруються внутрішньогалузеві курси (українська та зарубіжна літератури (Яценко, Пархоменко та ін., 2022), українська мова, українська та зарубіжна літератури (Старагіна та ін., 2022). Але результати роботи за новими підручниками будуть відчутними в подальших моніторингових дослідженнях за умови, якщо навчальні книжки використовуватиме більшість українських школярів.

Оскільки тестування PISA-2022 спрямоване на оцінку рівня здатності українських підлітків читати, розуміти та інтерпретувати різноманітні тексти, зміст яких може бути корисним в щоденному житті, і вміти застосовувати здобуті знання в ситуаціях можливих життєвих труднощів і викликів, розвиток читацької грамотності учнів є однією з ключових стратегічних цілей. Бути компетентним читачем передбачає можливість адаптуватися до змінного контексту, ефективно спілкуватися, самостійно здобувати знання та критично оцінювати інформацію з різних джерел.

Формування читацької грамотності розвиває аналітичне й критичне мислення, навички інтерпретації прочитаного, уміння стисло й посутньо висловлювати свої думки та використовувати інформацію для вирішення різних завдань. Це допомагає учням оперативно реагувати на життєві виклики та робити обґрунтовані висновки. Для ефективного вирішення проблеми низьких досягнень учнів у вмінні використовувати прочитане для розв’язання проблем життєвого повсякдення необхідно контролювати досягнення учнів та постійно відзначати навчальний поступ.

Тести PISA охоплюють для аналізу широкий спектр текстів, які діти читають як у школі, так і поза її межами. Це тексти різних типів (описи, роздуми, розповіді) і жанрів (уривки з художніх творів, біографій, тексти розважального характеру, епістолярій, документи, статті, інструкції, рекламні оголошення, есе, анотації, відгуки тощо), форматів (цілісні, змішані, перервані), ресурсів текстів (одиничні, множинні) та різні форми передавання інформації (діаграми, малюнки, карти, таблиці й графіки). Крім того, завдання може передбачати аналіз та пошук інформації в кількох текстах одночасно.

Уміння компетентного учня-читача працювати з незнайомим текстом, швидко розуміти його зміст і підтекст, є не лише підґрунтям успішності в інших галузях і напрямах освіти, а й передумовою для плідної участі в більшості сфер дорослого життя.

Проте найбільш інтенсивна робота з розвитку читацької грамотності, взаємодії з текстами різних форматів, жанрів, типів і стилів мовлення, а також опрацювання та використання здобутої інформації на практиці здійснюється впродовж усього шкільного періоду вивчення української мови.

Педагог-предметник має акцентувати увагу не на запам’ятовуванні та відтворенні здобутої інформації учнями, а на розвиткові їх творчого (продуктивного) мислення, формуванні комунікативних умінь, критичному аналізі прочитаного, зіставленні нової інформації з реаліями власного життєвого досвіду. Творчій продуктивній роботі та практичній підготовці до активної життєдіяльності в постійно змінному соціальному середовищі сприятимуть такі вправи, як :

1. Поміркуйте, що може означати вислів «Нове життя старим речам». Як часто вам доводилося залишати на смітнику речі, які можна було повторно використати в іншому форматі? Чому така ідея підтримує популярний нині рух «нуль відходів» і звичайну господарську ощадливість? Складіть перелік улюблених або мало затребуваних речей. У парі перегляньте їх та обговоріть, яким із них варто було б дати шанс «другого життя». Підготуйте плакат, у якому опишіть ідею, мету й інструкцію використання після надання вибраній речі «другого життя». Представте ваш плакат перед аудиторією класу. Зорганізуйте виставку таких плакатів для школярів і батьків.

Для виконання завдання ознайомтеся зі статтею «Як подарувати друге життя непотрібним речам: ідеї» за покликанням: https:// cutt.ly/EYncfN1». Поміркуйте й обговоріть у групі, чи цю статтю можна вважати:

• цілісним текстом (суцільний текст, поділений на абзаци),
• перерваним (текст, що містить таблиці, переліки, рубрики, покликання на інші тексти),
• змішаним.

2. Де у вислові «Смітити не можна переробляти» слід, на вашу думку, поставити кому? Чи може одна людина вплинути на ситуацію, окреслену реченням із правильно поставленою комою? Спільно обговоріть свої міркування.

На нашу думку, застосування проблемного, дослідницького та проєктного методів на уроках української мови є ефективними механізмами формування читацької грамотності та поліпшення ставлення учнів до процесу читання. Також підвищенню читацьких досягнень учнів сприяє контекстуалізація навчання. Важливою особливістю контекстного підходу до навчання є те, що він базується на застосуванні міждисциплінарних зв’язків, навчанні на основі розв’язання проблем і використанні зовнішніх контекстів для навчання. Вивчаючи предмети в інтегрованому, мультидисциплінарному аспектах й у взаємозв’язку з конкретними сферами життя, здобувачі освіти намагаються застосовувати здобуті знання та навички у відповідних контекстах (Berns & Erickson, 2001, с. 2).

Визначати потрібну чи надлишкову інформацію, аналізувати викладені в тексті проблеми із залученням власного життєвого досвіду, здобувати досвід побудови висловлювання та вміння презентувати себе в різний спосіб, організовувати дискусію, на наш погляд, спонукають учнів такі завдання:

1. Перегляньте відео за покликанням https://www.tiktok.com/@juliya_dirmi/video/7305730041646681349 та ознайомтеся з текстом https://starylev.com.ua/blogs/10-prychyn-chomu-nash-mozok-hoche-chytaty. На яку аудиторію розрахований виступ Моллі Райт? Чи достатньо переконливими є аргументи спікерки? Як ви гадаєте, чи лише гра може розвивати мозок дитини? Візьміть участь у дискусії з однокласниками, обговоріть, як можуть батьки впливати на розвиток дитини за допомогою, наприклад, читання. Підготуйте для обговорення аргументи про важливість і користь процесу читання. Проаналізуйте, у чому збігаються ваші міркування з поглядами однокласників.

2. Уявіть ситуацію, що ви братимете участь у конференції міжнародного просвітницького проєкту TED («Технології, Розваги, Дизайн»). Пригадайте, що ви вже знаєте про публічні виступи і, зокрема, про такий жанр усного мовлення як промова. Підготуйте промову на тему «Чому читання важливе у будь-якому віці?» Визначте та занотуйте мікротеми свого виступу, складіть план. Перевірте за допомогою словника слова, у наголошуванні яких сумніваєтеся. Зробіть відеозапис виступу й оцініть його за такими критеріями: знання тексту, вимова звуків (дикція), наголошування слів, темп мовлення, жестикуляція, міміка; інтонаційна виразність. Представте свою промову в аудиторії однокласників.

До пошуку потрібної інформації з різних інтернет-ресурсів, вдумливого використання її, розвитку креативних умінь спонукатимуть такі завдання:

Прочитайте текст. За якими ознаками ви визначите стиль мовлення наведеного тексту? Яка інформація в тексті вас здивувала? Дізнайтеся більше про угоду AEWA в надійних інтернет джерелах. Поставте в парі один одному запитання до самостійно здобутої інформації за таким початком: «Чи правильно я зрозумів /-ла, що …».

Журавель ‒ символ довговічності. Природа наділила цих птахів тривалим життям. Відомий випадок, коли білий журавель прожив у неволі 83 роки, а в 78 ‒ вивів потомство.

Журавлі охороняються Боннською та Бернською конвенціями, угодою AEWA. В Україні гніздиться 2 види ‒ журавель сірий (біля 700 пар) та журавель степовий (200–250 пар). Обидва занесено до Червоної книги України. Журавель сірий гніздиться переважно у болотистих районах Полісся. (https://spadok.org.ua/narodni-symvoly/zhovten-zhurlyva-pora-proshchannya-z-zhuravlyamy).

Виконання таких вправ, на нашу думку, сприятиме активізації учнів у всіх складниках читацької когнітивної діяльності: сприйманні, знаходженні інформації, інтегруванні інформації та формулюванні на цій підставі висновків, аналізі інформації, використанні інформації та оцінюванні змісту і форми тексту.

Орієнтують учнів критично аналізувати тексти, вибудовувати логічні причинно-наслідкові умовиводи, порівнювати й зіставляти, сприймати тексти на подібну тематику, аргументовано висловлювати свої міркування такі завдання:

• Прочитайте наведені тексти. Які риси характеру дійових осіб у текстах вам вдалося зафіксувати в пам’яті? Поведінка кого із осіб при зустрічі з підозрілим незнайомцем вам видається найбільш адекватною? Який висновок ви зробили для себе, щоб бути готовими до подібних екстремальних ситуацій? Які пункти порад у третьому тексті вам видаються найдієвішими? Що ви додали б до переліку порад? Розробіть власний план дій для уникнення зустрічі зі злочинцем та попередження його нападу. Поділіться своїм планом дій у класі.

1. Він аж тремтів з напруження й утіхи. Нарешті таки попався йому справді підозрілий тип! Підозрілий не тільки з першого погляду, а й після докладнішого вивчення. Бо ж таки підозріло: доросла людина серед ночі вилазить у вікно! Якби в нього було чисте сумління, то він вийшов би сходами, як усі люди. …

«Висновок номер один: він не хотів, аби хтось із хатніх чув, що він виходить, ‒ мовив Калле сам до себе. ‒ Висновок номер два: він вийшов, бо задумав щось непевне. Ой, ой, а я стою, як пень, і нічого не роблю!»

Калле розгублено оглянувся. Зненацька він завважив темну постать, що швидко віддалялася. Ось вона завернула за ріг і зникла.

За потреби звертайтеся до психотерапевта (https://nogibogi.com/ua/porady-z-samooborony-dlya-biguniv/).

Читання словникової статті може спонукати до дослідження лінгвістичних понять, які учні опановуватимуть на уроці. Прикладом такої роботи може бути завдання:

• Обговоріть у класі, які з-поміж наведених слів є літературними, а які – ні.

Правопорушник, порушник, злодій, злодюжка, злочинець, крадій, грабіжник, зломщик, шахрай, обманщик, торбохват, ракло, наперсник, крутій, аферист, махляр, жук, жучара, плутяга, шарлатан, шулер, комбінатор, зловмисник

• Скористайтеся тлумачним словником для визначення лексичного значення незнайомих вам слів. Чи значення всіх слів вам вдалося дізнатися? Чи можуть слова, не зафіксовані в словнику, належати до діалектизмів? Аргументуйте свою думку.

Поміркуйте, які із запропонованих вам слів можна віднести до сленгу, а які – до жаргону. У парах розподіліть наведені слова на три групи: літературні, сленгові, жаргонні.

Вивчення текстів потребує нового підходу, який би виключав пасивне сприймання інформації та стимулював активну участь учнів. Для досягнення цієї мети важливо змінювати методи роботи з текстами й робити висновки з прочитаного. Сприятимуть використанню здобутих знань на практиці, формуватимуть потребу учнів у пошуку способів вирішення нових проблем та поглибленому розумінню деталей, з якими вони стикатимуться в реальному житті, завдання такого формату:

Оскільки у 2022 році тестування PISA відбувалося в комп’ютерному форматі, важливо формувати в учнів навички онлайн-читачів, які передбачають уміння орієнтуватися в тексті на одній екранній сторінці та в різних текстах на різних вебсторінках. Здобувачі освіти повинні вміти працювати з текстами різних динамічних форматів, зокрема з гіперпосиланнями, а також ефективно комунікувати в багатофразових чатах з кількома учасниками. Водночас важливо розвивати їх здатність вправно володіти клавіатурою в умовах обмеженого часу та психологічного напруження. Така практична діяльність має бути систематичною, супроводжуватися чіткими вказівками, підказками або порадами вчителя.

Здатність розуміти й аналізувати медіатексти (відеоконтент, аудіозаписи та графічні зображення), що розширює сферу сприймання інформації через різні медіа формати, формуватимуть такі завдання:

1. Перегляньте відео за покликанням https://www.youtube.com/watch?v=aEV_jchUCP0. Які емоції викликав перегляд? Як ви гадаєте, чому відвідування таких закладів формуватиме культуру читання у абонентів? Поцікавтеся з додаткових джерел інформації, як можна стати відвідувачем таких книгозбірень.
2. Ознайомтеся з інформацією за покликанням https://hmarochos.kiev.ua/2023/11/21/v-ukrayini-zapustyly-bezkoshtovnu-onlajn-biblioteku-dlya-ditej/. За якими ознаками можна зробити висновок, що це джерело інформації є надійним, а надана інформація – правдивою? Чи зацікавила вас ідея завітати і ознайомитися з можливостями онлайн-бібліотеки? Чи маєте ви досвід користування фондами бібліотеки в цифровому форматі? Спробуйте скористатися послугами запропонованого застосунка та станьте абонентом дитячої онлайн бібліотеки . Поділіться враженнями з однокласниками, яку книжку вам вдалося прочитати в бібліотеці, та порадьте її для прочитання однокласникам.
3. Доберіть синоніми до слова бібліотека. До якої групи слів за походженням належить це слово? Визначте власне український відповідник слова бібліотека.

Педагогові необхідно знаходити час і можливості для систематичного навчання учнів планувати свою читацьку діяльність, зокрема для оброблення здобутої інформації, критичного оцінювання її достовірності й корисності, інтерпретування (перекладання на мову власних понять і вражень). Ефективним, на нашу думку, буде виконання такого завдання:

• Чи є для вас проблемою вибір книжки для читання? Дослідіть коло твоїх читацьких інтересів. Пригадайте, які тексти (у друкованому або електронному форматі) та з якою метою вам вдалося прочитали впродовж минулого тижня. Зафіксуйте ті пункти, яким відповідають прочитані вами тексти:
• художні книжки;
• інформаційні статті або замітки;
• матеріал підручників;
• інструкції щодо користування побутовими приладами/лікарським засобами тощо;
• рецепти страв;
• блоги;
• інше.

Який із прочитаних вами текстів буде корисним у майбутньому? Звірте свої результати читацької діяльності з показниками однокласників, дослідіть читацьку результативність класу, складіть шкалу / графік читацької успішності та визначте найбільш результативного учня-читача.

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок в обраному напрямі

Отже, комплексна і своєчасна робота з підвищення рівня сформованості читацької грамотності здобувачів освіти в Україні має зосереджуватися на формуванні компетентного учня-читача, здатного працювати з різними видами текстів/медіатекстів у паперовому й цифровому форматах, що містять таблиці, схеми, діаграми, графіки; розробленні й запровадженні інноваційних методик і технологій, зокрема інтегрованого навчання в мовно-літературній освітній галузі; роботі з текстами різних типів, стилів, жанрів і форматів; використанні цифрових технологій тощо.

Результати оцінювання читацької грамотності українських учнів у міжнародних дослідженнях розширюють поле подальших аналітичних досліджень вчених і вчителів-практиків, спонукають до пошуку найбільш актуальних рішень, чіткого визначення необхідних навичок для учнів і встановлення конкретних орієнтирів для вчителів з метою посилення позитивних тенденцій та подолання негативних аспектів у формуванні компетентного учня-читача.

Використані джерела

Бондаренко, Н. (2020). Читацька грамотність українського учнівства: акценти PISA–2018. Український Педагогічний журнал, 2, 95–103. https://uej.undip.org.ua/index.php/journal/article/view/359

Бичко, Г. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022. Український центр оцінювання якості освіти. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf

Бичко, Г., Вакуленко, Т., Лісова, Т., Мазорчук, М., Терещенко, В., Раков, С., & Горох, В. (2023). Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2022 (В. Терещенко & І. Клименко, Ред.). Український центр оцінювання якості освіти. https://pisa.testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2023/12/PISA-2022_Naczionalnyj-zvit_povnyj.pdf

Васильєва, Д., Головко, М., Жук, Ю., Козленко, О., Ляшенко, О., Науменко, С., & Новосьолова, В. (2020). Уроки PISA 2018: методичні рекомендації. Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/719572/1/PISA.pdf

Горошкіна, О. (2021). Навчання різних видів читання на уроках української мови. У ІХ Волошинські читання. Шкільна літературна освіта: традиції і новаторство: збірник матеріалів (с. 100–105). Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/728952/1/

Державний стандарт базової середньої освіти (2020). https://nus.org.ua/news/opublikuvaly-novyj-standart-dlya-5-9-klasiv-dyvitsya-dokument/

Качак, Т., & Близнюк, Т. (2023). Технологія інтегрованого навчання на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Освітні обрії, 2 (1 (56)), 89–94. https://journals.pnu.edu.ua/index.php/obrii/article/view/7087

Кучеренко, І. (2018). Інтеграція у вивченні української мови та літератури в новій українській школі. Наукові записки науково-дослідної лабораторії «Проблеми підготовки студентів-філологів до українознавчої роботи в школі» : збірник наукових праць, 40–46. https://dspace.udpu.edu.ua

Лиховид, І. Читацька грамотність vs вміння читати: із чим насправді мають труднощі українські підлітки та як цьому зарадити. (2024). Нова українська школа. Веб-ресурс НУШ. https://nus.org.ua/articles/chytatska-gramotnist-vs-vminnya-chytaty-iz-chym-naspravdi-mayut-trudnoshhi-ukrayinski-pidlitky-ta-yak-tsomu-zaradyty/

Новосьолова, В. (2020). Результати проведення РІSA-2018 як інструмент підвищення рівня сформованості читацької компетентності учнів. Дивослово, 7, 12‒18. https://lib.iitta.gov.ua/722128/

Старагіна, І., Новосьолова, В., Терещенко, В., Романенко, Ю., Блажко, М., Ткач, П., Панченков, А., & Волошенюк, О. (2021). Модельна навчальна програма «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти. https://drive.google.com/file/d/1VrCTNOJ1mrqZ7H17DY7FPnPqfyv5olti/view

Старагіна, І., Новосьолова, В., Терещенко, В., Романенко, Ю., Блажко, М., Ткач, П., & Панченков, А. (2023). Модельна навчальна програма «Інтегрований мовно-літературний курс (українська мова, українська та зарубіжні літератури). 7-9 класи» для закладів загальної середньої освіти. https://drive.google.com/file/d/1dIDrVkU-m5r2_PRDiAYeTJPZTzVGmBQ8/view?usp=sharing

Старагіна, І., Новосьолова, В., Терещенко, В., Романенко, Ю., Блажко, М., Ткач, П., Панченков, А., & Волошенюк, О. (2022). Українська мова, українська та зарубіжна літератури: підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах). Генеза.

Швадчак, Н. (2021). PISA-2022: поради, як вчителям підготувати учнів до тестування з читання. https://nus.org.ua/articles/pisa-2022-porady-vchytelyam-shhodo-chytannya/

Шляйхер, А. (2018). Найкращий клас у світі: як створити освітню систему 21-го століття. Літопис. https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/yakist-osviti/shlyaykher-naykrashchiy-klas-u-sviti-yak-stvoriti-sistemu-osviti-21-go-stolittya.pdf

Яценко, Т., & Слижук, О. (2024b). Формування читацької грамотності учнів 5–6 класів на уроках української літератури: методичний посібник. Київ: Освіта. https://lib.iitta.gov.ua/740369/1/

Яценко, Т., & Слижук, О. (2024a). Підручник української літератури як засіб формування читацької грамотності учнів 5–6 класів. Проблеми сучасного підручника, 31, 280–288. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2023-31-280-288

Яценко, Т., Пархоменко, В., Тригуб, І., & Слижук, О. (2022). Література (українська та зарубіжна): підручник інтегрованого курсу для 5 класу (у 2-х частинах). Київ: Освіта.

Яценко, Т., & Тригуб, І. (2023). Модельна навчальна програма «Інтегрований курс літератур (української та зарубіжної). 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти. https://drive.google.com/file/d/1UVRV8yUqkD0Y--HlIUreJJX_Bedvb5hS/view

Berns, R. G., & Erickson, P. M. (2001). Contextual Teaching and Learning: Preparing Students for the New Economy. The Highlight Zone: Research and Work, 5, 1–8. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED452376.pdf