ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ 5-7 КЛАСІВ ЗАСОБАМИ ПІДРУЧНИКА УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Слижук Олеся, кандидат педагогічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу навчання української мови та літератури Інституту педагогіки НАПН Україним. Київ, Україна

https://orcid.org/0000-0002-7696-6157

olesja_2014@ukr.net

Анотація

У статті проаналізовано систему запитань і завдань, спрямованих на формування екологічної компетентності учнів 5‒7 класів у підручниках української літератури. Розглянуто наукові праці, у яких узагальнено досвід інтеграції екологічної компетентності на різних освітніх рівнях. Визначено основні проблеми формування ключових компетентностей у процесі літературної освіти. Зауважено, що актуальність досліджуваної проблеми зумовлена упровадженням Державного стандарту базової середньої освіти та освітніх реформ. Під час аналізу й узагальнення здобутків українських та зарубіжних учених у розробці та впровадженні концепції компетентнісного навчання виявлено аспекти, які потребують детальної наукової розробки

Описано процес формування екологічної компетентності під час навчання української літератури в 5‒7 класах Нової української школи за підручниками, підготовленими в Інституті педагогіки НАПН України. Виділено лінії інтеграції базових знань з екології у процес вивчення тематичних розділів підручників. Обґрунтовано систему запитань і завдань, представлених у підручниках, спрямованих на формування дослідницьких науково-екологічних умінь та розвиток оцінного ставлення до вчинків та поведінки літературних героїв і ситуацій, пов’язаних із екологією.

У процесі апробації підручників української літератури у 5‒7 класах Нової української школи виділено способи поєднання підручника та інших засобів навчання для ефективного формування екологічної компетентності.

Доведено, що підручник української літератури є одним із основних засобів формування ключових компетентностей Нової української школи. Система запитань і завдань підручників української літератури для 5‒7 класів сприяє розвитку екологічного мислення й екологічної культури, а науково-популярні та художні тексти поглиблюють знання учнів про довкілля та необхідність його збереження. Інтеграція запитань і завдань для розвитку ключових компетентностей у навчання української літератури сприяє формуванню в учнів цілісної картини світу.

Ключові слова: підручник української літератури; ключові компетентності; екологічна компетентність; сталий розвиток; літературна освіта

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими та практичними завданнями

Однією зі складових сталого розвитку суспільства є екологічна компетентність. У країнах ЄС їй відведено особливе місце в усіх формах освіти впродовж життя. У колективному дослідженні європейських учених (Bianchi, Pisiotis & Cabrera Giraldez, 2022, р. 2) зазначено, що компетентності сталого розвитку, зокрема й екологічна, сприяють розвитку в учнів системного й критичного мислення, свободи волі та дбайливого ставлення до теперішнього й майбутнього станів нашої планети. Екологічна компетентність допоможе здобувачам освіти у формуванні знань, навичок та ставлень думати, планувати та діяти з емпатією, відповідальністю та турботою про Землю. Засвоєння європейського досвіду формування компетентностей сталого розвитку стало основою реформування української системи освіти. Зокрема екологічна компетентність є однією із ключових у Державному стандарті базової середньої освіти (Державний стандарт базової середньої освіти, 2020). Теоретичний аналіз досвіду впровадження екологічної освіти в Україні та в європейських країнах має стати основою розробки конкретних рекомендацій у формуванні ключових компетентностей під час навчання освітніх галузей базової середньої освіти. Не менш важливим є й використання елементів екологічної освіти в методичному апараті сучасних підручників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упровадження екологічної освіти на всіх рівнях навчання започатковане в Україні прийняттям концепції, що регламентує цей процес (Концепція екологічної освіти України, 2001). У цьому документі визначено мету й завдання екологічної освіти, стратегічні напрямки її розвитку, зміст, структуру та умови реалізації. У процесі екологічної освіти формується високий рівень екологічної культури. За останні десятиліття теоретичні й практичні аспекти цього процесу відображені в науковому доробку українських учених та освітян-практиків: Г. Білявського (Білявський, 2009), Г. Жирської (Жирська, 2014), М. Кривої, І. Лисак (Крива & Лисак, 2019), С. Лебідь (Лебідь, 2009), Л. Лук’янової (Лук’янова, 2008), Н. Пустовіт (Пустовіт, Пруцакова, Колонькова, Тарасюк, & Солобай, 2016), О. Федій, Я. Макаренко, Т. Мірошніченко (Федій, Макаренко & Мірошніченко, 2022) та ін. У дослідженнях розглянуто основні поняття екологічної освіти, компоненти екологічної культури, сучасні підходи, технології та методи формування екологічної компетентності для сталого розвитку. Оскільки екологічна компетентність розглядається в сучасній освіті як одна з ключових, то потребує розробки й апробації методологія її розвитку в процесі навчання освітніх галузей на різних освітніх рівнях. У наукових працях з методики літератури Ю. Бондаренка (Бондаренко, 2020), В. Пахаренка, Н. Романишиної (Романишина, 2023), Т. Яценко (Яценко & Пахаренко, 2022) проаналізовано деякі аспекти, пов’язані з розвитком ключових компетентностей у літературній освіті. Проте потребує уваги методика формування саме екологічної компетентності як ключової в процесі навчання української літератури.

Мета статті – розкрити особливості навчальних завдань, спрямованих на розвиток екологічної компетентності, у підручниках української літератури для 5‒7 класів Нової української школи.

Виклад основного матеріалу

Екологічна компетентність є результатом процесу екологічної освіти впродовж життя особистості. На думку Г. Білявського, компонентами екологічної освіти є екологічні знання, мислення, світогляд, етика, культура, а середня школа є її основною ланкою (Білявський, 2009). В Україні, як і в більшості європейських країн, основи екологічної освіти закладаються в початковій школі. До початку здобуття базової середньої освіти учні вже мають досвід ознайомлення з довкіллям через проведення елементарних спостережень за світом природи, сприймають себе як її органічну частину й тому мотивовані до екологічно доцільної поведінки, «що відповідає принципам сталого розвитку, шляхом розвитку моральної відповідальності за скоєні вчинки; зосередженні на позитивній взаємодії з природою» (Крива & Лисак, 2019, с. 112).

Екологічна освіта у базовій середній школі спрямована на розвиток екологічної компетентності у процесі навчання усіх галузей, зокрема й мовно-літературної. Складовими екологічної компетентності у процесі навчання української літератури є:

• поглиблення екологічних знань;
• розвиток екологічного мислення;
• формування екологічної культури.

Основа екологічних знань вивчається у межах природничої освітньої галузі, зокрема розглядаються такі поняття: «науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої і неживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепція сталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку» (Державний стандарт базової середньої освіти, 2020). У процесі розвитку екологічної компетентності як ключової ці знання є базовими.

У процесі роботи з текстами творів екологічної тематики відбувається актуалізація та поглиблення знань про доцільне й безпечне природокористування. У підручнику української літератури для 5 класу (Яценко, Пахаренко & Слижук, 2022) представлена тема екологічного спрямування «Рідна природа». Як зазначають Т. Яценко та В. Пахаренко, «українська література як навчальний предмет має великі можливості для формування в п’ятикласників ключової екологічної компетентності, що передбачає усвідомлення екологічних основ природокористування, дотримання правил поведінки на природі, ощадливого використання природних ресурсів. Вихованню у школярів любові до довкілля, розуміння необхідності охороняти його сприяють художні твори тематичного розділу «Рідна природа»» (Яценко & Пахаренко, 2022, с. 205).

У підручнику для 6 класу (Яценко, Пахаренко & Слижук, 2023) тема «Поетичне бачення світу» поглиблює знання учнів про зв’язки людини з природою та важливість екологічного балансу, а у розділі «Романтика пригод і фантастики» підкреслюється роль наукових знань у збереженні довкілля.

Підручник української літератури для 7 класу (Яценко, Пахаренко, Слижук & Тригуб, 2024) продовжує екологічну лінію в тематичних розділах «Історичне минуле України», «Характер і доля людини», «Літературний детектив», «Фантастичні пригоди й фентезі». Учні 7 класу поглиблять свої знання про наслідки розкопування стародавніх могил в українських степах, про збереження довкілля в Карпатах, про сучасний стан господарювання в селі та його негативний вплив на природу. Найбільший потенціал для поглиблення екологічних знань мають фантастичні твори. У повісті Катерини Штанко «Дракони, вперед!» розкрито проблему особистої відповідальності людини за долю тваринного світу. Олесь Бердник у фантастичному творі «Хто зважиться – вогняним наречеться» поглиблює знання учнів про космічні подорожі, фантастичні країни й планети, водночас розкриваючи ідею необхідності збереження довкілля. Разом із героями роману-фентезі Галини Пагутяк «Королівство» семикласники дізнаються про різні локації Львова, зокрема й про річку Полтву, замуровану в міський колектор. Ідея збереження родинних та природних цінностей розкривається через поєднання кількох сюжетних ліній, ретельно продуманий багатолокаційний хронотоп та вирішення ситуацій вибору, в яких опиняються літературні герої.

Система запитань і завдань підручників української літератури для 5‒7 класів спрямована на розвиток критичного мислення учнів. Є серед них і спрямовані на усвідомлення екологічної складової: «Що об’єднує вірші «Хор лісових дзвіночків» і «Гаї шумлять…»? Як передано в них гармонію у природі? Як ти гадаєш, що головне в цих творах ‒ змалювання природи чи розкриття почуттів ліричного героя?»; «Чи доводилося тобі бачити пташенят у гніздечку? Намалюй їх або опиши за допомогою слів. Напевно, ти знаєш, що пташенят ніколи не можна торкати, навіть наближатися до їхнього гнізда. Поясни чому»; «У які небезпечні пригоди втрапив гусак? Чому люди були такими безжальними до птаха? А якою була б твоя допомога гусакові?»; «Яким є ставлення родини сталевара до знайденого гусенятка? Про які риси характеру людей це свідчить? Порівняй поведінку людей на баржі, рибалок і сталевара. Чому вони по-різному ставляться до птахів?» (Яценко, Т. О., Пахаренко, В. І. & Слижук, О. А., 2022)

Проєктна діяльність учнів доповнює завдання підручників й сприяє розвитку екологічного мислення. Вона спрямована на пізнання школярами довкілля та ощадливе ставлення до природи. Зокрема, у 5 класі пропонуємо учням підготувати презентацію про Змієві вали, про різновиди квітів дзвіночків, відеоролик про важливість охорони природних ресурсів Землі, її тваринного й рослинного світу; 6 класі – про найдавніші цінні дерева України; у 7-му – про ботанічні сади та парки України тощо.

На думку Г. Жирської, важливим компонентом екологічної культури є формування в учнів ціннісного ставлення до природи, а «засобами оцінної діяльності, пов’язаної з вивченням екологічних проблем, можуть бути різні дискусії, «мозкові штурми», диспути, тренінги, ігрова проєктна і практична діяльність тощо. Дуже важливим є насичення цього процесу емоційними та естетичними переживаннями, пов’язаними з екологічними проблемами, оскільки вони мають комплексний характер і визначаються значимістю для власного існування і здоров’я близьких» (Жирська, 2014, с. 76). У підручниках української літератури для 5‒7 класів передбачені завдання, спрямовані на розвиток екологічної культури. Наприклад, у процесі текстуальної роботи над повістю «Сапієнси» Володимира Арєнєва у 6 класі важливою є участь учнів у дискусії про людяність і необхідність бережливого ставлення до природи: «Уяви, що ти береш участь у дискусії, організованій адміралом Оксеником. Поміркуй, чому люди вважають себе інакшими, не подібними до тварин». (Яценко, Пахаренко & Слижук, 2022, с. 152).

Персональна участь у заходах з охорони довкілля є ще одним із напрямків розвитку екологічної культури. У підручниках української літератури передбачені й такі види завдань: «Акцію «Шевченкова верба» підхопили діти. Вони пророщують гілочки із цих верб у теплицях, а потім висаджують і доглядають біля своїх шкіл. Тож і ти разом з однокласниками / однокласницями можеш долучитися до цієї гідної справи» (Яценко, Пахаренко & Слижук, 2022, с. 118) або «Чи доводилося тобі рятувати пташеня? Зіскануй QR-код QR-код і прочитай поради «Я знайшов пташеня! Що робити?». Що корисного ти дізнався / дізналася про поводження з пташенятами?» (Яценко, Пахаренко & Слижук, 2022, с. 148).

Підручник літератури є лише одним із засобів розвитку екологічної компетентності учнів Нової української школи. Екологічна освіта розширює можливості засвоєння знань про природу та бережливе ставлення до неї та передбачає їх інтеграцію у навчання всіх освітніх галузей, а також виховання екологічної культури в родині, громаді, соціумі, усій країні. На основі проведених досліджень вчені прийшли до висновку, що «створення екологізованого шкільного середовища має торкатись не лише шкільних програм і підручників, але й функціонування всього шкільного життя відповідно до коеволюційних закономірностей та принципів сталого розвитку» (Пустовіт, Пруцакова, Колонькова, Тарасюк & Солобай, 2016, с. 32). А мовно-літературна галузь у НУШ має для цього значний потенціал.

Висновки дослідження та перспективи подальших розвідок

Створення інноваційних підручників української літератури, орієнтованих на розвиток ключових компетентностей і наскрізних умінь є одним із пріоритетних завдань упровадження концепції Нової української школи. У зміст підручників української літератури для 5‒7 класів, підготовлених в Інституті педагогіки НАПН України інтегровані художні й науково-популярні тексти, які поглиблюють екологічні знання учнів. Методичний супровід до них – запитання й завдання репродуктивного, дослідницького, творчого типів – орієнтовані на розвиток екологічного мислення й екологічної культури.

Перспективами подальших наукових пошуків є розробка й апробація цілісної системи екологічної освіти у базовій середній школі (5‒9 класи) у процесі навчання української літератури, а також аналіз результатів навчальної діяльності учнів із урахуванням компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів.

Використані джерела

Бондаренко, Ю. І. (2020). Формування математичної компетентності в процесі шкільного навчання художньої літератури. Наукові записки. Серія «Психолого-педагогічні науки» (Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя), 2, 19‒26. https://doi.org/10.31654/2663-4902-2020-PP-2-19-26

Державний стандарт базової середньої освіти (2020). https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898

Білявський, Г.О. (2009). Екологічна освіта. Енциклопедія Сучасної України. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. https://esu.com.ua/article-18681

Жирська, Г. (2014). Формування в учнів ціннісного ставлення до природи як компонента екологічної культури. Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: педагогіка, 2, 74–81.

Концепція екологічної освіти України. (2001). https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v6-19290-01#Text

Крива, М. & Лисак, І. (2019) Формування екологічної компетентності учнів початкових класів у європейському контексті. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна, 34, 107–115. http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2019.34.10579

Лебідь, С. Г. (2009). Екологічна складова змісту освіти для сталого розвитку. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу Києво-Могилянська академія. Серія: Педагогіка, 112, Вип. 99, 25–29.

Лук’янова, Л. Б. (2008) Сучасні підходи до формування екологічної компетентності фахівців. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: збірник наукових праць, 17, 60–66.

Пустовіт, Н. А., Пруцакова, О. Л., Колонькова, О. О., Тарасюк, Г. П. & Солобай, Ю. В. (2016). Екологізація освітнього простору сучасної загальноосвітньої школи: монографія. Київ: Інститут проблем виховання НАПН України.

Романишина, Н. В. (2023). Педагогічний потенціал шкільного курсу української літератури у формуванні математичної компетентності. Природнича освіта та наука, 2, 18–24. https://doi.org/10.32782/NSER/2023-2-3

Федій, О., Макаренко, Я. & Мірошніченко, Т. (2022). Формування екологічної компетентності молодших школярів засобами екологічної стежки. Естетика і етика педагогічної дії, 26, 216–230. https://doi.org/10.33989/2226-4051.2022.26.273189

Цурман, Г. А. & Тарасенко, Г. С. (2022) Формування екологічної культури особистості в освітньому середовищі. Еколого-збалансований розвиток суспільства: стан, проблеми, перспективи: науково-методичне видання, 4, 125–131.

Яценко, Т. & Пахаренко, В. (2022). Ключові компетентності в змісті підручника української літератури для 5 класу Нової української школи. Проблеми сучасного підручника, 28, 202–211. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2022-28-202-211

Яценко, Т. О., Пахаренко, В. І. & Слижук, О. А. (2022). Українська література: підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Освіта.

Яценко, Т. О., Пахаренко, В. І. & Слижук, О. А. (2023). Українська література: підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Освіта.

Яценко, Т. О., Пахаренко, В. І., Слижук, О. А. & Тригуб, І. А. (2024). Українська література: підручник для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Грамота.

Bianchi, G., Pisiotis, U. & Cabrera Giraldez, M. (2022). GreenComp: The European sustainability competence framework. Publications Office of the European Union. Luxembourg. https://doi.org/10.2760/821058