books

Проблеми сучасного підручника. Вип. 32. 2024

ДИНАМІЗАЦІЯ ПАРТНЕРСЬКИХ ВІДНОСИН У ГІМНАЗІЇ

Наталія Сохань, аспірантка Університету менеджменту освіти НАПН України, м. Київ, Україна

idhttps://orcid.org/0000-0003-3394-5935

mail natali24091974@ukr.net

 

Анотація

У статті висвітлюється теоретичний підхід до процесу динаміації не лише у різних сферах життя в цілому, а й у освітній сфері зокрема. Охарактеризовано динамізацію як процес, виділено її основні етапи та розроблено графічну модель процесу динамізації взаємодії. Визначено завдання та переваги динамізації при налагодженні партнерських відносин у гімназії. Узагальнено схематично взаємодію між різними інституціями у межах гімназії та спрогнозовано їхній позитивний вплив на всебічний розвиток дитини-здобувача освіти. Сформовано коло учасників задля досягнення ефективного результату процесу динамізації партнерських відносини у гімназії. Наведено варіанти прикладів динамізації партнерських відносин: партнерство між закладом освіти та громадою; партнерство освіти з бізнесом; взаємодія громадськими організаціями; міжнародне партнерство. Широко окреслено проблематику налагодження партнерських відносин у гімназії.

Ключові слова: партнерські відносини, педагогіка партнерства, взаємодія, співпраця, взаємозв’язок, партнерство, динамізація, процес

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями

Українська освітня галузь перебуває в активній стадії реформування. Досить вдалий старт НУШ здійснила початкова школа, прийняла естафету середня школа. У 2027 році очікується новий виток реформи ‒ це реформа старшої школи. До цього періоду необхідно виконати цілу низку «домашніх завдань». Окрім, затвердження державного стандарту старшої профільної школи, визначення мережі закладів, переформатування освітніх програм та навчальних планів, необхідно налагодити місток довіри батьків та дітей до закладу освіти, їхню тісну співпрацю, взаємодію, щоб школа та батьки спілкувалися однією мовою та працювали на благо своїх дітей-учнів. Урешті-решт повною мірою реалізувати педагогіку партнерства, яка є одним із ключових компонентів концепції «Нова українська школа», що ґрунтується на взаємодії між учнем, учителем і батьками (Нова українська школа, 2017, с. 105).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

В аспекті співпраці та взаємодії проблему досліджувало чимало сучасних педагогів та науковців. Питання освітнього партнерства на засадах добровільної співпраці висвітлює О. Топузов (Топузов, 2021); організацію державно-громадського управління на засадах партнерських відносин розглядають О. Топузов, Л. Калініна, Н. Лісова, Г. Калініна, М. Малюга (Топузов, Калініна, Лісова, Калініна, Малюга, 2021); психології партнерських відносин приділяє увагу О. Коханова (Коханова, 2011); особливості підготовки учасників освітнього процесу до реалізації ідей партнерської взаємодії висвітлено у дослідженні О. Онаць (Онаць, 2021); Г. Самойленко розкриває партнерську взаємодію як особливу форму соціальної взаємодії (Самойленко, 2018); варіативність моделей державно-громадського управління запропонувала Г. Єльникова (Єльникова, 2003); розкривають механізми реалізації соціального партнерства С. Герасіна, Б. Грудинін, С. Коляденко, С. Жданенко, Г. Самойленко (Герасіна, 2018, Жданенко, 2003, Самойленко, 2018); висвітлює проблеми і перспективи державно-громадського управління закладами загальної середньої освіти в умовах децентралізації на засадах партнерської взаємодії О. Онаць (Онаць, 2021).

Аналіз наукових джерел засвідчив, що партнерські відносини є актуальною й важливою формою взаємодії у сучасному закладі освіти.

Перспективність розвитку партнерських відносин зумовлюють актуальність продовження досліджень із метою застосування в освітньому процесі у закладах загальної середньої освіти, зокрема у гімназії.

Мета і завдання статті – розкрити особливості динамізації як процесу й розробити моделі взаємодії, визначити перспективи, пріоритетні напрями й проблеми впровадження партнерських відносин у гімназії.

Виклад основного матеріалу

Свого роду взаємодія починається з тих пір, як дитина почала відвідувати заклад дошкільної освіти, потім молодшу школу. Але найвідповідальніший і найтриваліший період ‒ це гімназія (середня школа). Не дивлячись на те, що навчання у гімназії передбачає 5 років, зволікати не можна. Необхідно підхопити вироблені у попередні роки навички співпраці й продовжити активно впроваджувати їх на засадах партнерської взаємодії. Такий процес можна розглядати як динамізацію. М. Капінос у своїх працях детально проаналізував організаційно-функціональний зміст динамізації в сучасних умовах суспільного розвитку (Капінос, 2010).

Термін «динамізація» застосовується в економіці, соціальній сфері, культурі, науці, освіті тощо для опису процесу збільшення енергії, активності або жвавості чого-небудь.

Динамізація в економіці означає прискорення темпів економічного росту, збільшення оборотності капіталу або заохочення підприємницької активності.

У соціальному контексті динамізація вказує на підвищення активізації громадян, поглиблення їхнього інтересу до участі в громадських справах або розвитку соціальної мобільності.

У культурній сфері динамізація означає зростання творчості, інноваційності або жвавості в мистецтві, літературі або масовій культурі.

У науковій сфері динамізація вказує на активізацію досліджень, підвищення інтенсивності наукових відкриттів або розвиток нових методів досліджень.

Динамізація в освітній галузі розглядається як процес модернізації освітнього процесу, безперервного оновлення для задоволення потреб, перш за все, сучасного суспільства та ринку праці. Цей підхід передбачає впровадження інноваційних технологій, сучасних методів навчання, інтерактивних форм роботи з учнями та створення новітнього сприятливого середовища для їх розвитку.

Із вказаного вище слідує, що динамізація відображає процес збільшення жвавості, енергії та активності в різних сферах життя.

Динамізацію ми будемо розглядати, як процес, що передбачає послідовну зміну предметів і явищ, що відбувається закономірним порядком, сукупністю ряду послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату, послідовну зміну станів об’єкту в часі (Дубічинський, 2008).

Якщо взяти до уваги зазначене вище твердження, то, розглядаючи динамізацію взаємодії як процес, у Таблиці 1 ми окреслили певні етапи:

Таблиця 1

Етапи динамізації взаємодії

1. Початковий станПочатковий стан характеризується низьким рівнем активності, енергія є нестабільною.
2. СтимулюванняЩоб запустити процес динамізації необхідний стимул. Це може бути предмет, подія або інший фактор, що спонукає до змін, до активностей.
3. Поширення енергіїСтимул призводить до поширення енергії чи активності.
4. Зростання активностіНа наступному етапі активність починає поширюватися за кожним напрямком.
5. Поширення взаємодіїПоширення активності призводить до збільшення взаємодії між різними елементами системи та між різними суб’єктами.
6. Підсилення впливуЯк результат взаємодії посилюється активність кожного елементу, кожної частини.
7. Новий станУ результаті ми маємо новий стан, в якому активність або енергія є значно вищими, у порівнянні з початковим.

Графічне зображення динамізації як процесу (Табл. 1) від початкового стану (ПС) до нового стану (НС), дало можливість показали вплив стимулу на запуск процесу взаємодії, окреслили зв’язки і взаємодію.

Цілісна модель відображає кінцевий результат ‒ новий стан взаємодії (рис. 1), який передбачає взаємозв’язок усіх учасників взаємодії та всіх процесів.

Рис. 1. Процес динаміназії взаємодії

Розглядаючи динамізацію як один із принципів оптимізації природних, соціальних систем, доцільно зауважити, що вона є складним процесом, зв’язаним із багатьма тенденціями й законами розвитку суспільства (Капінос, 2010).

Отже, розглянемо динамізацію партнерських відносин у сфері освіти, зокрема у гімназії.

Основною метою динамізації партнерських відносин у гімназії є забезпечення комфортного й відкритого середовища, де учні, учителі, адміністрація і батьки, тобто всі учасники освітнього процесу, співпрацюють та взаємодіють для досягнення єдиної цілі.

Динамізація партнерських відносин у гімназії сприяє вирішенню таких завдань:

Забезпечення цілісного розвитку й навчання учнів: партнерські відносини впливають на створення оптимального, комфортного і безпечного освітнього середовища, в якому учні мають змогу різносторонньо розвивати свої здібності й досягати високих результатів.

Ширше залучення батьків до освітнього процесу: активна участь батьків не лише у житті гімназії, а й безпосередньо у освітньому процесі, дозволяє створити сприятливі умови для ефективного розвитку здібностей учнів, здійснює їх підтримку, підвищує довіру, вмотивованість і позитивне ставлення до навчання.

Створення комфортного психологічного клімату: партнерські відносини забезпечують взаємоповагу, взаєморозуміння й емоційну підтримку між всіма учасниками освітнього процесу.

Підвищення якості освіти: завдяки співпраці учасників освітнього процесу відбувається обмін досвідом, технологіями й інноваціями, що підвищує якість навчання кожного учня і розвиток гімназії в цілому.

Формування вільного комунікаційного середовища: саме партнерські взаємовідносини сприяють відкритому обміну інформацією і вільній комунікації між усіма учасниками освітнього процесу.

Формування й розвиток освітньої спільноти: партнерські відносини забезпечують формування єдиної потужної команди, що прагне досягнення спільних цілей і розвитку гімназії як цілісної освітньої спільноти.

Загалом, динамізація партнерських відносин у гімназії ‒ це складний, але цілісний процес у створенні сприятливого освітнього середовища для успішного навчання, усебічного розвитку і взаємної підтримки всіх учасників освітнього процесу.

Рис. 2 ілюструє, наскільки можуть бути різноманітними й важливими партнерські відносини у гімназії, який позитивний вплив вони мають на всебічний розвиток дитини-здобувача освіти.

Рис. 2. Партнерські відносини у гімназії

Для досягнення ефективного результату до процесу динамізації партнерських відносини у гімназії мають бути залучені такі учасники:

Як приклади динамізації партнерських відносин у гімназії можна розглянути партнерство між закладом освіти й громадою: участь закладів освіти у заходах місцевого рівня, реалізації спільних проєктів, проведення спільних акцій, днів відкритих дверей, презентацій. Якщо розглядати партнерство з бізнесом, то, наприклад, запровадження навчального стажування для здобувачів освіти на фірмах, підприємствах, долучення їх до спільної розробки курсів та програм, задля вирішення потреб ринку праці, залучення фінансових активів на реалізацію освітніх проектів.

Як приклад міжнародного партнерства: обмін здобувачами освіти, педагогами з іншими країнами, запровадження спільних дослідницькі проекти, також участь у міжнародних освітніх програмах. З громадськими організаціями можна реалізувати соціальні й освітні проєкти безпосередньо для громади/регіону. Ширше залучення до грантових програм, обмін кращими практиками, досвідом в освітній сфері.

Тісна співпраця представників різних сфер допомагає налагодити та закріпити партнерські відносини не лише у гімназії, а у будь-якому закладі освіти. Така синергія, в ідеалі, спрямована на всебічний розвиток дітей, досягнення спільних цілей та можливість відчуття кожного часткою великої спільноти.

Але сучасні заклади освіти стикаються з низкою проблем при організації партнерської взаємодії: