https://ipvid.org.ua/index.php/psp/issue/feed Проблеми сучасного підручника 2024-01-22T11:19:08+02:00 Катерина Ладоня psp-ip@ukr.net Open Journal Systems <p><strong>Шановні читачі!</strong></p> <p>Триває набір матеріалів до другого в цьому році випуску журналу 29(2022).<br />Матеріали можна подати на сайті, або надіславши файли на електронну адресу журналу <strong>psp-ip@ukr.net</strong></p> <p><strong>Пропонуємо ознайомитися з поточним випуском.</strong></p> https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/685 Підручник і проєктно-дослідна діяльність учнів 2024-01-12T11:22:55+02:00 Іон Акірі nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розглянуто роль шкільного підручника у формуванні та розвитку в учнів проєктно-дослідницької компетентності. Проаналізовано особливості сучасних підручників Республіки Молдова у контексті реалізації компетентнісного навчання та визначено напрями вдосконалення навчальної книжки. Акцентовано увагу на важливій особливості шкільного підручника нового покоління як засобу реалізації в реальному освітньому процесі сучасних дидактичних технологій.<br>Обґрунтовано необхідність уведення до підручників з усіх шкільних предметів інструментів підтримки проєктно-дослідницької діяльності учнів та проілюстровано дидактичні можливості таких рубрик «Досліджуємо та пізнаємо», «Дослідіть», «Проєкт» у контексті організації та проведення проєктно-дослідницької діяльності учнів.<br>Визначено дидактичну цінність проєктно-дослідницької діяльності з позицій суб’єктів освітнього процесу (здобувачів освіти педагогів).</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/686 Компетентнісний потенціал змісту шкільних підручників з математики 2024-01-12T11:31:22+02:00 Михайло Бурда nauk_org_undip@ukr.net <p>Одне із завдань навчання математики – виробити вміння вчитися, самостійно здобувати знання та застосовувати їх як під час вивчення інших предметів, так і в реальних життєвих ситуаціях. Обґрунтовується, що для вироблення цих умінь зміст підручника має забезпечувати оволодіння загальними методами, прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, аналіз через синтез, доведення від супротивного, наведення контрприкладів, підведення під поняття і виведення наслідків тощо), які дадуть змогу ґрунтовніше засвоїти навчальний матеріал та посилити прикладну його спрямованість.<br>З’ясовано, що розв’язування математичних і практичних задач, дослідження проблемних ситуацій із застосуванням математичних методів і прийомів потребує оволодіння учнями відповідними орієнтовними основами діяльності або правилами-орієнтирами.<br>Вони за своїм змістом можуть виступати у вигляді порад, вказівок, інструкцій, алгоритмічних приписів, евристичних схем та евристичних планів (розв’язування окремих задач або задач деяких видів, вивчення понять і властивостей, явищ і законів, здійснення спостережень, виконання дослідів та проєктів). Рекомендується, щоб зміст підручника передбачав самостійне складання учнями правил-орієнтирів, що передбачає такі етапи: виділення групи задач, встановлення оператора задач і тих знань, на базі яких їх можна розв’язати; осмислення способу розв’язання групи задач на кількох задачах-моделях (розв’язання яких складається з операцій, притаманних цьому способу діяльності), виділення потрібних операцій та роздільне їх закріплення і узагальнення; визначення раціональної послідовності виконання операцій та складання на їх основі правила-орієнтира; встановлення меж його застосування та відповідності програмним вимогам. Пропонуються методичні підходи до формування загальних методів і прийомів, які сприятимуть набуттю учнями математичної та інших ключових компетентностей.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/687 Інноваційний потенціал сучасного посібника з навчання грамоти 2024-01-12T11:43:59+02:00 Оксана Вашуленко nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізовано проблему розроблення інноваційних навчальних посібників, які б забезпечували формування в молодших школярів предметних і ключових компетентностей. Проаналізовано дидактико-методичні дослідження в галузі українського підручникотворення для початкової школи. Визначено цілі навчальної книги в умовах реалізації компетентнісного підходу в освітньому процесі. Уточнено функції підручника з навчання грамоти в умовах компетентнісно орієнтованого навчання, вимоги до його змістового наповнення, структурних компонентів та способів презентації дидактичного матеріалу.<br>Зосереджено увагу на конструюванні сучасного інноваційного посібника з навчання грамоти для 1 класів закладів загальної середньої освіти. Розглянуто можливості осучаснення навчального посібника за рахунок модернізації його структури й упровадження інноваційних технологій навчання грамоти. Однією з інновацій є створення навчального посібника, який має реалізувати функції підручника і робочого зошита.<br>Представлено особливості модернізованої структури і методичного апарату нового посібника з навчання грамоти для 1 класу закладів загальної середньої освіти, відображено його можливості щодо формування повноцінних навичок читання і письма сучасних першокласників. Зосереджено увагу на проблемі наступності дошкільної та початкової освіти, розглянуто можливості нового навчального посібника в забезпеченні диференційованого підходу на уроках навчання грамоти до формування й розвитку навички читання.<br>Зроблено висновок, що створення інноваційних посібників з навчання грамоти на засадах діяльнісного підходу є важливим завданням для Нової української школи. Сучасний навчальний посібник має конструюватися на оновлених психологічних, дидактичних та методичних засадах підручникотворення та репрезентувати знання і види діяльності з конкретного навчального предмета відповідно до вимог освітньої програми з урахуванням особливостей цього предмета (його домінуючої функції) і вікових особливостей учнів.<br>У процесі аналізу доведено, що методичний апарат та ілюстративне забезпечення нового посібника з навчання грамоти, створено на засадах дитиноцентризму, який висуває на перше місце інтереси, потреби і можливості учнів. Змістове наповнення, структура і способи презентації дидактичного матеріалу в посібнику з навчання грамоти підпорядковуються формуванню в першокласників комунікативної та читацької компетентностей, розвитку здатності спілкуватися українською мовою для духовного, культурного й національного самовияву, послуговуватися нею в особистому й суспільному житті, у міжкультурному діалозі; збагаченню емоційно-чуттєвого досвіду, розвитку мовленнєво-творчих здібностей.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/688 Шляхи реалізації практико-орієнтованого навчання геометрії в гімназії відповідно до етапів вивчення математичних понять 2024-01-12T11:58:20+02:00 Вікторія Волошена nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті зроблена спроба розкрити проблему реалізації ідеї практико-орієнтованого навчання геометрії в гімназії відповідно до етапів вивчення математичних понять. Пропонується використовувати спеціальний підхід до вивчення математичних понять, заснований на поетапному засвоєнні змісту навчання з впровадженням комплексу практико-орієнтованих навчальних матеріалів, таких, як ілюстрації, завдання та вправи з різними дидактичними функціями згідно з етапами введення, засвоєння та закріплення понять, їх визначень, теорем. Запропоновано приклади такого навчання, в яких зазначені взаємозв’язки між етапами вивчення понять та їх застосувань засобами комплексу практико-орієнтованих<br>навчальних матеріалів та прикладними математичними вміннями школярів, виокремленими відповідно до етапів методу математичного моделювання.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/689 Розвиток теорії і практики підручника фізики й астрономії в науковій спадщині професора О. І. Бугайова 2024-01-12T12:25:26+02:00 Микола Головко nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті проаналізовано наукову спадщину професора О. І. Бугайова у контексті становлення та розвитку вітчизняного підручника фізики та астрономії для закладів загальної середньої освіти. Досліджено, що проблема створення навчальної книжки нового покоління посідає чільне місце в доробку видатного вченого-методиста.<br>Обґрунтовано, що джерелами інноваційних підходів, реалізованих О. І. Бугайовим у системі перших підручників фізики й астрономії для національної школи, є фундаментальні дослідження проблем диференціації навчання та застосування інтегрованого підходу,<br>розроблення концептуальних засад розбудови структури та змісту шкільної фізичної освіти, розвиток ідеї профільного навчання здобувачів загальної середньої освіти, реалізації компетентнісного, особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів в організації навчання фізики й астрономії.<br>Акцентовано увагу на визначальній ролі О. І. Бугайова у становленні електронних підручників фізики й астрономії, створені перших педагогічних програмних засобів і програмно-методичних комплексів, що були вперше в Україні розроблені під керівництвом ученого та впроваджені в широку освітню практику.<br>Показано перспективність наукових концептів та практичних підходів, розроблених О. І. Бугайовим, для модернізації структури й змісту шкільної природничої освіти, розвитку сучасного підручникотворення як пріоритетного напряму дидактики фізики й астрономії.<br>Визначено доцільність здійснення історико-методичних досліджень багатогранної науково-педагогічної і методичної діяльності професора О. І. Бугайова на рівні дисертаційних досліджень, уведення їх у науковий оббіг сучасної теорії і методики навчання фізики й астрономії та впровадження в практику загальноосвітньої і вищої школи.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/690 Принципи побудови системи вправ і завдань для формування механізмів іншомовного спілкування 2024-01-12T12:33:14+02:00 Ігор Горошкін nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізовано проблему визначення принципів побудови системи вправ і завдань як засобів механізмів іншомовного спілкування. На основі вивчення, аналізу й узагальнення наукових студій визначено, що система вправ і завдань – це ієрархічно структурована, дидактично й методично збалансована послідовність вправ та завдань, розроблених з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти, модельної програми з іноземної мови, умов навчання, психологічних особливостей здобувачів освітнього процесу, що спрямована на вмотивоване й усвідомлене оволодіння учнями іншомовним матеріалом, формування в них умінь застосовувати іноземну мову як ефективний інструмент комунікації, потужний засіб пізнання іншої культури та репрезентації власної. Наголошено на необхідності врахування соціокультурного змісту системи вправ і завдань, дотримання вимог Державного стандарту базової середньої освіти. У цьому випадку система стає потужним інструментом досягнення мети навчання іноземних мов, визначеної стандартом і чинною модельною програмою.<br>Схарактеризовано принципи комунікативності, інтегрованого навчання всіх видів мовленнєвої діяльності та аспектів мови, домінувальної ролі вправ, активності, наочності, систематичності й послідовності наведено окремі приклади вправ і завдань.<br>Зазначено, що кожна вправа системи має визначати діяльність учнів, моделювати її, об’єднувати мовний і позамовний матеріал, забезпечувати активізацію словникового запасу учнів та засвоєння нової лексики, граматики в міжкультурному контексті. Для формування в учнів механізмів мовлення вправи мають поєднувати взаємозв’язане навчання всіх видів мовленнєвої діяльності. У цьому випадку можна говорити про їх комплексний характер.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/691 Скрайбінг як метод у візуалізації навчального матеріалу 2024-01-12T12:43:05+02:00 Антоніна Данко nauk_org_undip@ukr.net <p>Стаття присвячена визначенню ефективності використання в освітньому процесі технологій скрайбінгу як методу візуалізації навчального матеріалу.<br>Проаналізовано наукові праці, в яких розкриваються ефективні педагогічні умови інтенсивного розвитку інформаційних технологій та великих інформаційних потоків і формування в здобувачів освіти кліпового мислення, візуалізація, яка враховує ці когнітивні особливості, сприяє розумінню, засвоєнню та запам’ятовуванню навчального матеріалу, поліпшує уміння навчатись і комунікативні уміння, підвищує мотивацію до навчання, а також сприяє розвитку критичного мислення.<br>Досліджено та проаналізовано види скрайбінгу та можливі варіанти їх використання.<br>Виокремлено мальований, аплікаційний, магнітний та багато інших. Акцентовано технології використання спеціальних програм чи онлайн-сервісів для створення онлайн-скрайбінгу: комп’ютерного, анімаційного, відеоскрайбінгу. Виокремлено скрайбінг-фасилітацію, яка передбачає переведення інформації зі словесної форми у візуальну.<br>Доведено, що оскільки умови, в яких ми працюємо, живемо та навчаємось дуже складні, тому наразі актуальним є все, що хоча б якось може полегшити нам роботу.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/692 Актуальна історія: Б. Грінченко й українськомовне підручникотворення 2024-01-12T12:51:10+02:00 Наталія Дічек nauk_org_undip@ukr.net <p>Відображено авторську версію розкриття внеску українського письменника, педагога, просвітника, громадського діяча Бориса Дмитровича Грінченка (1963–1910) у творення україномовних підручників для початкової народної школи в умовах заборон імперською російською владою видання і поширення українськомовних наукових, освітніх, релігійних книг (1863–1905).<br>Мета статті – висвітлення й аналіз внеску Б. Грінченка (1863–1910) у рідномовне підручникотворення. Завдання: окреслення суспільно-історичного контексту проблеми гонінь на українство у ХVІІІ–ХІХ ст.; обґрунтування кроків-етапів у створенні Б. Грін ченком його українськомовних навчальних книг «Українська граматка до науки читання й писання» (1907), «Рідне слово» (1912); загальнодидактична характеристика цих книг; обґрунтуванням важливості постійного поновлення у національній пам’яті досягнень кращих представників-патріотів як практикування у комеморативному досвіді.<br>Теоретичною основою дослідження слугували теорія культурної пам’яті як образу колективного минулого, що наділена функцією ідентифікації (М. Альбвакс (Halbwaks, 1952); концепція національної ідентичності Е. Сміта (Smith, 1998); підхід до розуміння історії як міфу Дж. Армстронга (Armstrong, 1992). У поєднанні ці питомі засади дають незаперечні підстави для розгляду минулого не як стійкої данини, а як мінливого об’єкту, який підлягає інтерпретації, і як важливого чинника націєтворення.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/693 Механізми формування досвіду читання французькою мовою учнів гімназії: до питання вправ і завдань 2024-01-12T12:56:57+02:00 Федір Довбищенко nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті аналізується і порівнюється зміст дотекстових вправ у підручниках із французької мови «Édito A2» та «Французька мова» для 7, 8 і 9 класів Ю. Клименка. При порівняльному аналізі дотекстових вправ взято до уваги результати анкетування вчителів іноземних мов ЗЗСО України, проведеного у квітні 2023 року співробітниками відділу навчання іноземних мов НАПН України, а також критерії до побудови дотекстових вправ відповідно до модельної навчальної програми з іноземних мов для 5–9 класів.<br>Основними критеріями, які бралися до уваги при аналізі дотекстових вправ у французьких та українських підручниках, були діалогічність, ілюстративність, підготовка учнів до рівня складності тексту, мотивація, автентичність, квантування інформації, індивідуальність, сприяння діалогу культур. Коротко охарактеризовано основні недоліки навчального матеріалу, окреслені вчителями під час анкетування, які свідчать про недостатнє впровадження комунікативного підходу до навчання іноземних мов у ЗЗСО України: недостатня кількість навчального матеріалу, спрямованого на формування ключових компетентностей учнів, невідповідність підручників вимогам компетентнісного підходу, недостатність засобів формування в учнів 7–9 класів міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності в різних видах мовленнєвої діяльності. Підручники, обрані як матеріал до статті, були проаналізовані з точки зору відповідності наявних у них дотекстових вправ зазначеним критеріям. Виявлено недостатній рівень відповідності критеріям добору дотекстових вправ в українських підручниках. Він зумовлений браком зв’язку дотекстової вправи та ілюстративного матеріалу з конкретною темою уроку, недостатнім зверненням до особистості учня, слабким ступенем діалогічності та роз’яснення культурно маркованих понять та явищ, притаманних франкомовному світу. У статті окреслено основні напрямки, за якими можливе вдосконалення дотекстових вправ у проаналізованих українських підручниках: посилення зв’язку дотекстового матеріалу зі змістом текстів, роз’яснення культурно маркованих явищ, збільшення ступеня діалогічності дотекстових вправ, апеляція до особистості учня, врахування його вікових особливостей.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/694 Діяльнісна функція підручника фізики для 7 класів закладів загальної середньої освіти 2024-01-12T13:05:44+02:00 Тетяна Засєкіна nauk_org_undip@ukr.net Дмитро Засєкін nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті досліджено трансформації, яких зазнають функції підручники їх причини та наслідки. Показано, що ряд функцій залишаються інваріантними, які визначають навчальне видання як підручник. Варіативні функції виникають та трансформуються в зв’язку зі змінами в освіті. Визначено й обґрунтовано основні підходи до проєктування та розроблення діяльнісної функції підручника з фізики в контексті реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та з огляду формування природничо-наукової грамотності учнів, яка перевіряється міжнародним дослідженням PISA.<br>Діяльнісна функція підручника з фізики для 7-го класу закладів загальної середньої освіти реалізовується через: систему завдань, нову структуру підручника; наповнення параграфів запитаннями і висновками героїв-реальних учнів, які брали участь в апробації підручника; модифікацію кількості і якості параграфів, які розраховані на здобуття знань і вмінь за рахунок виконання реальних дослідів, пошуку відповіді на проблемні питання, активне читання й роботу із ілюстративним матеріалом.<br>У статті наведені результати дослідження ефективності діяльнісної функції підручника з фізики для 7 класу.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/695 Суб’єктна партнерська взаємодія у реалізації державно-громадського управління закладами загальної середньої освіти як інновація 2024-01-12T15:04:03+02:00 Олена Онаць nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті здійснено теоретичний аналіз сутності дефініції «суб’єктна партнерська взаємодія у реалізації державно-громадського управління ЗЗСО», розкрито її специфіку в умовах децентралізації у нормативно-правових актах, науковій літературі й публікаціях.<br>З метою детального аналізу сутності дефініції «суб’єктна партнерська взаємодія у реалізації державно-громадського управління ЗЗСО» висвітлено сутність дефініцій: «державно-громадське управління», «взаємодія», «партнерство», «партнерська взаємодія», «суб’єкт», «суб’єктність», «суб’єкт-суб’єктні відносини», «суб’єктна партнерська взаємодія», «суб’єкти управління»; представлено авторське визначення сутності дефініції «суб’єктна партнерська взаємодія у реалізації державно-громадського управління ЗЗСО»<br>як системи взаємозалежного обміну діями і одночасно активний безупинний з динамічною структурою процес безпосереднього або опосередкованого взаємовпливу впливу суб’єктів одне на одного з метою узгодження причин їх спрямованих дій і взаємозв’язків на реалізацію спільної узгодженої діяльності й відповідальності.<br>Схарактеризовано специфіку суб’єктної партнерської взаємодії у реалізації державно-громадського управління ЗЗСО», яка полягає в тому, що особлива форма партнерства та соціальної взаємодії з рівноправними автономними суб’єктами; це процес, на якому ґрунтуються як соціальне партнерство в освіті, так і державно-громадське управління закладами освіти на засадах суб’єктної партнерської взаємодії; це скоординована діяльність суб’єктів управлінського процесу – партнерів; фундамент, на якому будується демократичне управління, яке потребує нового менеджменту – це процес різноманітних суб’єкт-суб’єктних взаємовигідних зв’язків і відносин, обміну досвідом, думками, ідеями, матеріальними і духовними носіями результатів діяльності, що повинен мати зворотній зв’язок, в якому проявляється здатність партнерів визначати конструктивні цілі спільної діяльності й досягати запланованих результатів; управлінська інновація, найвища форма взаємодії, модернізаційний механізм.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/696 Вимірювання втрат у навчанні молодших школярів математики засобами платформи Eduten 2024-01-12T15:12:37+02:00 Оксана Онопрієнко nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізовано проблему вимірювання втрат і розривів у оволодінні українськими школярами навчальним матеріалом в умовах воєнного стану. Окреслено виклики, які наразі постали перед вітчизняною освітою. Визначено сутність понять «навчальні втрати» й «навчальні розриви». Охарактеризовано діяльність науковців щодо підтримки вчителів і учнів через надання інструментарію визначення навчальних втрат здобувачів середньої освіти та рекомендацій для їх подолання. Презентовано первинний досвід участі вітчизняних педагогів у міжнародному проєкті, у межах якого впроваджується в освітню практику цифрова математична платформа Eduten; вона дає змогу в режимі реального часу оцінювати дійсні навчальні можливості учнів із математики й використовувати одержані результати аналітики для допомоги дітям у подоланні прогалин у розвитку конкретних математичних умінь і навичок. У публікації показано, як із матеріалів платформи були скомпоновані комплексні діагностувальні тести, як визначалась складність завдань. Наведено результати двох етапів дослідження навчальних втрат у сформованості в учнів математичних умінь і навичок; зазначено про використання контенту платформи для подолання прогалин у засвоєнні програмового змісту. Показано позитивну динаміку змін у результатах учнів 1–4 класів, які послідовно вправлялися у виконанні завдань на цифровій платформі.<br>Відзначено помітний прогрес у досягненнях учнів третіх і четвертих класів, чим порушено намічену тенденцію до зниження рівня математичних умінь і навичок з кожним наступним класом; підтверджено тезу розробників платформи про те, що автоматичне оцінювання та механізми зворотного зв’язку Eduten у поєднанні з гейміфікацією особливо ефективні в допомозі учням долати труднощі в навчанні. Зроблено висновок про те, що до чинників, які позитивно впливають на подолання втрат у навчанні молодших школярів, належать об’єктивне визначення прогалин у знаннях і вміннях дітей, цілеспрямована, відповідальна та&nbsp; інструментально забезпечена діяльність учителів початкових класів.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/697 Рефлексивна позиція вчителя як чинник результативності досліджень навчальних досягнень молодших школярів 2024-01-12T15:20:37+02:00 Тетяна Павлова nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті обґрунтовано потенціал рефлексивної позиції вчителя в діагностуванні навчальних досягнень учнів, що детермінує якість досліджень результатів і зумовлює вплив на ресурсне забезпечення цього процесу. Узагальнено семантику значень ключового поняття «рефлексивна позиція» у науковій літературі і пошуках практики.<br>Доведено ефективність методики організації досліджень навчальних досягнень молодших школярів у взаємодії учасників освітнього процесу. Проаналізовано результати діагностувальних робіт учнів з орієнтацією на підсумковий контроль з інтегрованого курсу «Я досліджую світ». З’ясовано рефлексивну позицію вчителів щодо участі в діагностувальній діяльності, систематизовано їхні пропозиції, спрямовані на удосконалення методичного ресурсу.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/699 Посібник з навчання усного українського мовлення: методична проекція нових підходів до мовної освіти 2024-01-12T15:42:35+02:00 Оксана Петрук nauk_org_undip@ukr.net <p>Переосмислення цілей і результатів навчання, трансформація змісту курсу української мови як державної зумовлюють зміну методів і технологій його опанування, а отже, й появу сучасних засобів навчання: підручників і навчальних посібників, що відповідають оновленій парадигмі мовної освіти. Одним із навчальних видань, що забезпечує ефективну навчально-методичну підтримку різних форм і методів процесу навчання усного українського мовлення учнів – представників національних меншин, є навчальний посібник з української мови з аудіосупроводом. Це новий освітній продукт, що повністю замінює підручник та синтезує й реалізовує функції підручника й робочого зошита. У статті висвітлено особливості побудови навчального посібника з української мови для 1 класу закладів загальної середньої освіти з навчанням румунською мовою з урахуванням нових підходів до мовної освіти.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/700 Підручник з інтегрованого курсу «досліджуємо історію і суспільство» як засіб розвитку критичного мислення учнів 5–6 класів 2024-01-12T15:53:54+02:00 Олена Пометун nauk_org_undip@ukr.net Нестор Гупан nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізується проблема проєктування сучасного підручника з історії, орієнтованого на розвиток критичного мислення учнів. Зазначається, що у її розв’язанні необхідно виходити з існуючих у сучасній методиці історії підходів до відбору і структурування навчального змісту у підручнику для 5–6 класів, видів активностей учнів і відповідних типів пізнавальних завдань, особливостей організації уроку історії у контексті вимог компетентнісного навчання. З іншого боку, треба ураховувати всі аспекти запровадження технології розвитку критичного мислення. Аналіз і узагальнення досвіду розробки підручника з інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» засвідчує, що компетентнісно орієнтована концепція навчальної книги дає можливість імплементувати технологію розвитку критичного мислення учнів у структуру навчальної книги.<br>У тексті визначені сутність розвитку критичного мислення як педагогічної технології і основні її складники. Схарактеризовані інструменти розвитку критичного мислення у навчанні, якими послуговуються вчителі. Серед них: постановка вчителем і учнями запитань різних типів і різного рівня (і відповідей на них) до різних джерел інформації – текстових, візуальних, речових; розв’язання учнями пізнавальних завдань, орієнтованих на навчальні результати вищого рівня (здійснення аналізу, синтезу, оцінки); спеціальні методи/стратегії розвитку критичного мислення. Описано, як працюють ці інструменти у навчальному процесі і яким чином їх використання може проєктуватись у текстових та позатекстових елементах методичного апарату підручника.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/701 Деякі особливості укладання сучасного підручника для закладів освіти сільської місцевості 2024-01-12T16:19:30+02:00 Тамара Пушкарьова nauk_org_undip@ukr.net Марія Коваль-Мазюта nauk_org_undip@ukr.net Олександр Гриценко nauk_org_undip@ukr.net <p>Упроваджувана останніми роками в Україні децентралізація системи освіти певною мірою передбачає делегування низки повноважень і зобов’язань у площині організації якісного та доступного навчально-виховного процесу до об’єднаних територіальних громад сільської місцевості із необхідністю виконання суттєвих умов: 1) забезпечення ефективного функціонування локальної мережі сільських навчальних закладів у відповідності до державних стандартів та 2) наближення змісту й композиції навчально-виховного процесу в сільських освітніх закладах до місцевих цінностей, традицій і вподобань.<br>У відповідності до засад освітнього конструкта «Нова українська школа» на сьогодні творчо налаштований і відповідальний учитель у межах академічної свободи може самостійно конструювати новітні авторські програми, власноруч обирати методи й стратегії навчальної діяльності, відбирати підручники та інші засоби навчання (Нова українська школа, 2016, с. 16), спираючись при цьому на державні стандарти загальної середньої освіти та зважаючи на загальнолюдські, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, турбота, повага до інших людей) і соціально-політичні (свобода, патріотизм, шанобливе ставлення до своєї рідної мови, культури, громади) цінності (Нова українська школа, 2016, с. 19). Надане поєднання освіти, патріотизму й духовності спрямоване на досягнення головної мети усіх освітніх реформ – формування в стінах середньої школи особистості, патріота й інноватора (Нова українська школа, 2016, с. 6) шляхом застосування інноваційних технологій, методик і засобів навчання та беручи до уваги форму, побудову й спроможність відповідної освітньої мережі.<br>Проблемні вузли закладів освіти сільської місцевості виявляють нагальні ускладнення стосовно зручного доступу учнів до потрібних засобів навчання, у тому числі до сучасних підручників, які б відповідали концептуальним засадам парадигмального конструкта «Нова українська школа» та ураховували ціннісні індикатори (морально-етичні й соціально-політичні орієнтири) певної території, на якій функціонують ті чи інші заклади освіти.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/702 Дидактико-методичні концепти конструювання змісту підручників арабської мови для ЗЗСО України: із досвіду роботи 2024-01-12T17:02:27+02:00 Валерій Редько nauk_org_undip@ukr.net Олена Ахмад nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті автори презентують та інтерпретують основні дидактико-методичні положення концепції змісту підручників арабської мови для вітчизняних ЗЗСО. Розкрито й обґрунтовано ідеї, що слугували науково-теоретичними засадами для створення концепції. Авторами статті аргументується, що формування міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності як провідної парадигми розвитку сучасної шкільної іншомовної освіти, – це мета, на яку спрямовується діяльність учнів і вчителя як модератора навчального процесу, який здійснюється за підтримки підручника. Представлено принципи побудови змісту підручників арабської мови та обґрунтовано їх актуальність. Теоретичні положення супроводжуються прикладами деяких навчальних матеріалів із змісту підручників для 1–11 класів, створених співавторкою статті.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/703 Аксіологічний підхід: реалізація у змісті навчального предмета «Основи правознавства» (9 клас) 2024-01-12T17:10:02+02:00 Лілія Рябовол nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті проведено аналіз програми «Основи правознавства» (2022) щодо реалізації у змісті цього навчального предмета аксіологічного підходу до розуміння сутності та значення права і держави. З’ясовано, що як методологічний інструмент юридичної науки аксіологічний підхід передбачає позиціонування людини як абсолютної цінності та вивчення права і держави як інститутів, що мають істотне значення для задоволення потреб та інтересів людини; дає змогу оцінити право і державу з огляду на відповідність до ідеалів справедливості та загальнолюдських цінностей. Констатовано, що визначальним для розуміння цінності права і держави є тип праворозуміння. У результаті аналізу навчальної програми «Основи правознавства» (2022) доведено, що в основу відбору та конструювання змісту навчання покладено природно-правове праворозуміння та аксіологічний і людиноцілеспрямований підходи, так людина розглядається як найвища соціальна цінність, а право, основним джерелом якого є справедливість, – як феномен, що створюється та здійснюється людьми для забезпечення їхньої нормальної життєдіяльності. На реалізацію цих підходів у змісті програми акцентовано на права дитини та їх захист, на права неповнолітніх як учасників різних видів правовідносин, разом з тим, вміщено питання щодо взаємозв’язку прав та обов’язків і відповідальності неповнолітніх за протиправну поведінку. На розкриття ціннісного потенціалу України як демократичної, правової та соціальної держави у програмі передбачено вивчення питань демократії, верховенства права, зобов’язань держави у сфері прав людини, соціального призначення держави, тощо.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/704 Потенціал підручника «досліджуємо історію і суспільство» у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу 2024-01-12T18:03:53+02:00 Галина Сєрова nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розглянуто особливості формування екологічної компетентності учнів закладів загальної середньої освіти в навчанні історії та громадянської освіти на уроках інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство». Схарактеризовано складники екологічної компетентності як ключової, що формується засобами різних предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі. Їх автор визначає як сукупність набутих знань, особистого досвіду та емоційно-ціннісних орієнтацій учнів, що ґрунтуються на розумінні взаємозв’язків між природним та людським середовищем, його змінами в умовах суспільного розвитку, впливу діяльності людини на довкілля в часі і просторі, освоєння і перетворення людиною природи в минулому і теперішньому (когнітивний компонент); здатності учня оцінювати власні дії у природі і вирішувати життєві ситуації з орієнтацією на принципи сталого розвитку суспільства; спроможності відповідально діяти, брати участь у громадському та суспільному житті з розв’язання екологічних проблем (діяльнісний компонент); використовувати досвід історії для самопізнання та досягнення цілей сталого розвитку суспільства, здатності оцінювати вплив поведінки окремої людини на її найближче оточення, місцеву громаду, Україну та світ, зокрема в сфері довкілля (мотиваційно-ціннісний компонент). Окреслено дидактико-методичні характеристики модельної навчальної програми інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» (5–6 класи) щодо можливостей опанування учнями міжпредметними знаннями, вміннями та ставленнями як складниками екологічної компетентності. Розкрито методичний потенціал підручника інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство» у формуванні екологічної компетентності учнів 6 класу в контексті Концепції Нової української школи і вимог Державного стандарту базової середньої освіти. Визначено, що засвоєння шестикласниками основних понять та ідей навчального змісту забезпечується через систему компетентнісно орієнтованих пізнавальних завдань дослідницького й пошукового характеру різного ступеню складності. Виконання таких завдань у підручнику передбачене шляхом застосування технологій активного навчання. Зміст завдань дає змогу використовувати їх диференційовано, організувати самостійну роботу учнів, досягати очікуваних результатів навчання.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/705 «Зарубіжна література. 7–9 класи» як базовий предметний курс шкільної мовно-літературної освіти 2024-01-12T18:49:34+02:00 Валентина Снєгірьова nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті проаналізовано концепцію модельної навчальної програми «Зарубіжна література. 7–9 класи» (базовий цикл) з позицій реалізації сучасних освітніх нормативних документів. <br>Новизна пропонованої програми полягає в тому, що її автори суттєво оновили «золоту класику» творами для дітей та юнацтва, а також запропонували потужний сучасний контент підліткового читання на вибір учителя/вчительки та учнів/учениць. В основі концепції програми – інтегровані методики діяльнісного підходу, такі, як навчання на основі запитів дітей, навчання через відкриття та педагогіка Монтессорі, здатні позитивно впливати на формування читацьких інтересів, наскрізних вмінь і ключових компетентностей учнів.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/706 Реалізація STEM технологій засобами підручників 2024-01-12T18:57:11+02:00 Марія Тишковець nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті актуалізовано проблему реалізації STEM технологій в закладах загальної середньої освіти засобами підручників. STEM (акронім термінів англійського походження – Science (природничі науки), Technology (технології), Engineering (інженерія) та Mathematics (математика) розглядається в контексті освітньої політики багатьох країн світу як підхід до організації процесу навчання, щоб здобувачі освіти оволоділи навичками і знаннями, необхідними для досягнення успіху в галузях науки, технології та інженерії та набули когнітивних, творчих та науково-дослідницьких навичок, навичок комунікації, оброблення інформації, інтерпретації та аналізу даних, розвинули інженерне та алгоритмічне мислення та цифрову грамотність, креативні якості та інноваційність.<br>Моделей реалізації STEM у системі загальної середньої освіти може бути як мінімум дві – це впровадження окремого навчального предмету STEM або інтеграція технологій STEM у предмети-складники STEM. У статті досліджено питання можливості реалізації технології STEM засобами підручників саме з окремих предметів.<br>Підручник реалізує технології STEM якщо навчання за підручником побудоване на вирішенні проблем – рухатися від розв’язання практичних та конкретних завдань до узагальнення; якщо підручник містить завдання на роботу із масивами інформації міждисциплінарного характеру – на конструювання і моделювання пристроїв чи рішень для командної роботи та відкриті завдання, в яких існує «безліч» рішень та «правильних» відповідей; прищеплює інтерес до предмета-складника STEM. Нами проаналізовано підручники авторських колективів науковців Інституту педагогіки НАПН України для 5–6-х класів закладів загальної середньої освіти в показано, що за їх допомогою можна реалізувати технології STEM.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/707 Реалізація STEM-освіти й модернізація українського шкільного куррикулуму, як чинники покращання природничо-наукової грамотності учнів у ракурсі досягнення цілей PISA 2024-01-12T19:11:13+02:00 Олег Топузов nauk_org_undip@ukr.net Людмила Калініна nauk_org_undip@ukr.net Валентин Рогоза nauk_org_undip@ukr.net <p>Стаття базована на аналізі результатів PISA‑2022, міжнародного дослідження якості освіти, з акцентом на використання знань та умінь з читання, математики та природничих наук у реальних життєвих контекстах серед 15-річного учнівства. Результати цього дослідження показали загальне зниження успішності в усіх предметних галузях у більшості країн-учасниць, у тому числі й України. Україна, яка брала участь у PISA вдруге, продемонструвала певне зниження навичок читання, знань з природничих наук й математики порівняно з попереднім дослідженням у 2018 році. Це дослідження відображає важливість реформування освітніх підходів, зокрема через впровадження STEM‑освіти, яка може підвищити рівень природничоукової<br>грамотності.<br>У праці проаналізовано тенденції змін в успішності українських учнів між циклами PISA 2018 р. та 2022 р., причини погіршення результатів сформованості природничо-наукової грамотності учнів за результатами дослідження «Українські підручники з предметів природничо-наукового циклу і математики в ракурсі цілей PISA: бачення вчителів», окреслено напрями застосування концептуальних підходів до впровадження STEM‑освіти й прогнозування проявів синергетичного й алокаційного ефектів від їх застосування.<br>Стаття розглядає STEM як інноваційний та інтегративний підхід у навчанні, який поєднує науку, технологію, інженерію та математику, як потенціал у підготовці учнів до майбутніх викликів у науці та технологіях. Доведено, що впровадження та розвиток STEM‑освіти в Україні позитивно впливатиме на покращення результатів природничо-наукової грамотності та, як наслідок, на забезпечення рівного доступу до якісної освіти у майбутньому. Це важливо для розвитку освітніх стратегій, спрямованих на підвищення якості наукової та математичної освіти серед молоді.<br>У статті висвітлено критичну роль STEM‑освіти (Science, Technology, Engineering, Mathematics) у покращенні природничо-наукової грамотності. Аргументовано, що STEM може ефективно вирішити проблеми, виявлені у результаті PISA‑2022, шляхом підвищення критичного мислення, творчості та інноваційного потенціалу серед учнів. Зокрема, вона здатна допомогти учням краще розуміти природні явища, оцінювати наукові дослідження та розвивати навички, важливі для майбутньої кар’єри в галузях науки та технологій.<br>Автори акцентують увагу на необхідності розроблення науково-методичного і навчального забезпечення STEM‑освіти, зокрема інтеграції відповідного змісту у підручники і посібники з предметів природничо-математичного циклу, створення інтегрованих курсів. Твердження спираються на результати дослідження серед вчителів «Українські підручники з предметів природничо-наукового циклу і математики в ракурсі цілей PISA», проведеного фахівцями Інституту педагогіки НАПН України. Дослідження було спрямоване на аналіз змісту й апарату сучасного підручника на предмет кореляції з завданнями PISA і досягнення цілей PISA.<br>Майже половина (48,86% від загальної вибірки) з 4883 респондентів висловили побажання щодо покращення якості підручників з математики та природничо-наукового циклу шляхом вдосконалення їх змісту, необхідності розробки та представлення в них компетентнісних задач дослідницького і практичного характеру, що спираються на життєві ситуації, аналогічні завданням PISA.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/708 Формувальне оцінювання професійних компетентностей майбутніх учителів географії 2024-01-12T20:44:10+02:00 Олег Топузов nauk_org_undip@ukr.net Любов Вішнікіна nauk_org_undip@ukr.net Ліана Галушка nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті розглянуто сучасні напрями модернізації контролю та оцінювання навчальних досягнень майбутніх учителів географії, які сприяють підвищенню мотивації їхньої навчально-пізнавальної діяльності і покращенню навичок самоорганізації. Встановлено, що компетентнісний підхід до організації навчального процесу включає визначення рівня і якості професійних компетентностей. Проаналізовано проблему пошуку нових підходів до оцінювання навчальної діяльності і навчальних результатів студентів. Доведено, що одним із шляхів вирішення окресленої проблеми є системне впровадження формувального оцінювання навчальних досягнень як компоненту технології компетентнісного контролю. Розтлумачено поняття «формувальне оцінювання», «компетентнісний контроль», «компетентнісно орієнтовані завдання» та окреслено їхнє місце у навчальному процесі. Представлено модель процесу здійснення формувального оцінювання у закладах вищої освіти, алгоритм застосування компетентнісно орієнтованих завдань, структурні компоненти технології компетентнісного контролю і формувального оцінювання. У роботі виокремлено і схарактеризовано діагностувальний, поточно-формувальний, самооцінювально-формувальний, модульно-формувальний, підсумково-нормативний та кваліфікаційний види оцінювання навчальних досягнень студентів. На основі досвіду впровадження технології компетентнісного контролю і формувального оцінювання доведено, що вона сприяє підвищенню мотивації та самоорганізації студентів, дозволяє викладачеві діагностувати і вносити позитивні зміни у навчальний процес, підтримувати зворотній зв’язок зі студентами. Порівняння традиційного оцінювання та технології компетентнісного контролю і формувального оцінювання продемонструвало її спроможність щодо комплексного оцінювання і визначення рівня сформованості компетентностей майбутніх учителів географії. Зроблено висновок, що впровадження цієї технології, з одного боку, надає можливість викладачам забезпечити ефективну навчальну діяльність студентів на високому рівні вмотивованості, самоорганізації та відповідно до їхніх інтересів. З іншого, сприятиме професійному розвитку майбутніх вчителів географії, які навчатимуть учнів в умовах реформування вітчизняної освіти.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/709 Особливості діагностики та компенсації втрат у навчанні учнів засобами технології самостійного набуття знань з використанням електронних освітніх додатків 2024-01-12T21:00:31+02:00 Світлана Трубачева nauk_org_undip@ukr.net Олексій Прохоренко nauk_org_undip@ukr.net Людмила Калиш nauk_org_undip@ukr.net <p>Стаття присвячена проблемі подолання освітніх втрат учнів загальноосвітньої школи в аспекті недостатнього вміння самостійно вчитися. У статті наголошено на тому, що одним із важливих напрямів роботи із подолання освітніх втрат є підвищення рівня самостійності освітньої діяльності здобувачів освіти, їх навчальної вмотивованості, усвідомленості та активності в освітньому процесі через розвиток у них навчальної компетентності. Доведено, що ефективним засобом реалізації даної проблеми є технологія самостійного набуття знань учнів. Технологію самостійного набуття знань охарактеризовано, як: сукупність методів, форм і засобів педагогічної взаємодії суб’єктів освітнього процесу, ефективність якої забезпечується поєднанням на різних етапах таких методів навчання та засобів цифрової освіти, які активізують поняттєвий, практичний та наочно-образний компоненти мислення учнів, що сприяє підвищенню рівня сформованості їх навчальної компетентності.<br>У статті розкрито особливості її проєктування та можливості реалізації як в умовах дистанційного навчання, так й оф лайн. Використання дистанційних платформ в процесі реалізації даної технології дає змогу створити умови для реалізації різних форм занять, видів діяльності та ефективної організації контролю знань, умінь і навичок учнів; полегшити і вдосконалити розробку творчих робіт.<br>Основними етапами проєктування технології самостійного набуття знань є: визначення структури навчальної компетентності учнів; розробка психолого-педагогічного супроводу для діагностики рівня її сформованості в учнів, їх вмотивованості та готов- ності для подальшого розвитку цієї якості; визначення змісту навчального матеріалу, необхідного і достатнього для розвитку відповідних структурних компонентів навчальної компетентності; визначення методів та засобів цифрової освіти для її формування та методів рефлексії й оцінювання одержаних результатів. Аналіз результатів спостережень показав, що урізноманітнення методів навчання, які застосовуються в процесі реалізації технології самостійного набуття знань учнями в умовах дистанційного навчання, підвищує якість результатів, отриманих учнями в ході самостійної роботи, підвищує їх активність та самостійність у навчанні.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/710 Підручник української літератури як засіб формування читацькоїграмотності учнів 5–6 класів 2024-01-12T21:32:20+02:00 Таміла Яценко nauk_org_undip@ukr.net Олеся Слижук nauk_org_undip@ukr.net <p>У статті проаналізовано систему запитань і завдань, спрямованих на формування читацької грамотності учнів 5–6 класів у підручниках української літератури. Розглянуто наукові праці, у яких узагальнено міжнародний досвід проведення досліджень PISA із читацької грамотності. Визначено основні проблеми у процесі формування читацької грамотності та завдання, які викликають труднощі в учнів. Зауважено, що актуальність проблеми формування читацької грамотності в сучасних учнів-читачів умотивована зростанням вимог до якості шкільної освіти. Під час аналізу й узагальнення здобутків педагогіки і педагогічної психології підтверджено об’єктивну необхідність розроблення теоретичних і практичних аспектів проблеми формування кваліфікованого учня-читача на уроках шкільних літературних курсів.<br>Описано етапи роботи з різними типами завдань на формування читацької грамотності за підручниками української літератури для 5–6 класів. Продемонстровано, як вони інтегруються з етапами вивчення текстів літературних творів або їхня послідовність вибудовується за аналогією до них. Їх система охоплює усі етапи роботи з художніми та навчальними текстами.<br>У процесі апробації навчально-методичних матеріалів, що є основою підручника української літератури у 5–6 класах Нової української школи, доведено, що від рівня розуміння тексту залежить повнота, глибина предметних знань і сформованих умінь, тобто здатність осмислювати прочитане та застосовувати для читацького та особистісного розвитку.<br>Доведено, що розв’язання запропонованих у тестах PISA проблем потребує і репродуктивного відтворення здобутих знань, сформованих умінь, і здатності ефективного їх застосування у нових нестандартних ситуаціях. Тому освітній процес з української літератури для учнів 5–6 класів доцільно організовувати на основі завдань підручника з урахуванням особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів із використанням нових освітніх технологій.</p> 2024-01-17T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024 https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/711 Реалізація компетентнісного потенціалу підручника з математики для учнів гімназії засобом системи вправ 2024-01-22T11:19:08+02:00 Ольга Вашуленко nauk_org_undip@ukr.net <p>Метою реформування вітчизняної освітньої системи є перехід від її інформаційно-накопичувальної спрямованості на формування і розвиток здатності особистості самостійно здобувати знання у процесі пошуково-дослідницької практичної діяльності, застосовувати їх як у навчальних, так і нестандартних ситуаціях. У статті проаналізовано вимоги до системи прав підручника з математики для гімназії як інструмента формування в учнів ключових компетентностей.<br>Реалізація компетентнісного підходу до шкільної освіти потребує відповідного підходу до формування змісту підручника та реалізації в ньому технології розвивального особистісно зорієнтованого навчання, самовиховання, самонавчання, закладеного в підручнику. Насьогодні існує достатня кількість навчального матеріалу з математики для учнів гімназії, Інтернет переповнений різноманітним актуальним контентом. Проте підручники посідають визначне місце в освітньому процесі. Вони містять ретельно структурований, методично адаптований навчальний зміст, а також інструмент для організації його засвоєння і формування інтелектуальних і особистісних якостей школярів відповідного віку — систему вправ.<br>Підручники визначають траєкторію навчання відповідно до державних освітніх документів, надають можливість сфокусуватися на головному. Завдяки своїй системності підручник — чудовий інструмент для організації навчальної діяльності, оцінювання, самооцінювання досягнень учнів і учениць та подолання ними освітніх втрат і розривів.<br>Окрім змістової важливою є діяльнісна складова підручника, а саме система вправ. Вимоги до системи вправ у підручнику з математики для гімназії ґрунтуються на дидактичних принципах, цілях та вимогах до результатів навчання, особливостях пізнавальної діяльності учнів відповідної вікової категорії. У статті визначено особливості побудови системи вправ у підручнику з математики для учнів гімназії для реалізації його компетентнісного потенціалу. Визначено роль системи вправ у підручнику з математики для формування кожної з ключових компетентностей. Окремо охарактеризовано місце і роль у системі математичних вправ практико-орієнтованих завдань. Визначено чотири рівні складності такого виду вправ, а також вимоги до їх змісту.</p> 2024-01-12T00:00:00+02:00 Авторське право (c) 2024