Політика рецензування

Наукове видання «Проблеми сучасного підручника» є фаховим періодичним виданням Інституту педагогіки НАПН України.

Всі авторські рукописи, що подаються до публікації, в тому числі роботи членів редакційної колегії та головного редактора, проходять процедуру подвійного сліпого рецензування. Відповідальний редактор не має права на публікацію у журналі та забезпечує дотримання всіх вимог для об’єктивного рецензування поданих матеріалів.

Метою рецензування є забезпечення високої якості наукових статей шляхом незалежної оцінки їх змісту та відповідності науковим стандартам, як на національному, так і на міжнародному рівнях, що сприяє підвищенню іміджу видання серед науковців.

Процедура рецензування включає всебічний аналіз статті, оцінку її змісту, структури та стилю написання, а також перевірку відповідності вимогам наукового видання. До публікації приймаються лише ті статті, які мають наукову цінність і сприяють вирішенню актуальних питань педагогічної науки.

Рецензування здійснюється двома незалежними експертами, які надають свої висновки письмово. Процес є анонімним як для рецензентів, так і для авторів. Рецензенти попереджаються, що надані рукописи є інтелектуальною власністю авторів і не підлягають розголошенню. Копіювання статей або використання їх змісту до публікації заборонено. Вся інформація про статтю, включаючи терміни отримання, зміст, етапи рецензування, коментарі рецензентів та рішення щодо публікації, є конфіденційною і не розголошується стороннім особам, за винятком випадків, коли є підозри на недостовірність чи фальсифікацію матеріалів. За згодою авторів і рецензентів можуть бути опубліковані коментарі рецензентів разом зі статтею.

Автор має можливість ознайомитися з текстом рецензії, зокрема у випадку незгоди з висновками рецензента.

Обов’язки редакторів

Головний редактор, відповідальний редактор та редакційна колегія несуть відповідальність за прийняття рішень щодо публікації статей, поданих до журналу. Вони діють відповідно до редакційної політики та з урахуванням чинних юридичних вимог, що стосуються авторських прав та плагіату.

Головний редактор, відповідальний редактор та редакційна колегія мають право відмовити в публікації рукописів, які не відповідають вимогам щодо змісту та формальних аспектів, визначених у Керівництві для авторів. Редакційний штат зобов'язується повідомити авторів про рішення щодо рукопису протягом одного місяця з моменту його подання.

Редактори повинні уникати конфлікту інтересів стосовно статей, що розглядаються. Якщо редактор має сумніви щодо можливого конфлікту, він повинен передати вибір рецензентів та ухвалення рішень щодо рукопису іншому редактору.

Редактори та редакційна колегія оцінюють рукописи виключно з наукової точки зору, уникаючи расових, гендерних, сексуальних, релігійних, етнічних чи політичних упереджень. Вони не мають права використовувати неопубліковані дані з поданих рукописів без письмового дозволу авторів. Вся інформація та ідеї, що містяться в поданих матеріалах, мають залишатися конфіденційними і не використовуватися для особистої вигоди.

Оскільки рукописи проходять процедуру подвійного сліпого рецензування, редактори та редакційна команда зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для забезпечення анонімності рецензентів стосовно авторів до, під час і після оцінювання, а також для збереження анонімності авторів для рецензентів до завершення процесу рецензування.

Обов’язки рецензентів

Рецензентами є спеціалісти у відповідній галузі, які призначаються на основі їхньої згоди та за відсутності конфлікту інтересів для оцінки якості поданих до журналу матеріалів. Вони надають рекомендації, які можуть покращити зрозумілість і читабельність статей. Рецензенти зобов'язані зберігати конфіденційність інформації протягом всього процесу рецензування та публікації, а також уникати використання ідей і матеріалів, які вони рецензують, у власних інтересах. Оцінюючи рукописи, рецензенти повинні керуватися відповідними стандартами мережі EQUATOR (http://www.equator-network.org).

Основні обов'язки рецензентів:

Вчасно надавати письмові, обґрунтовані та неупереджені відгуки щодо наукової цінності рукопису.
Оцінювати відповідність рукопису профілю журналу, актуальність теми, застосованих методів, оригінальність і наукову значущість інформації, а також стиль викладу.
Інформувати редактора про будь-які обґрунтовані підозри щодо можливих етичних порушень з боку авторів.
Повідомляти редактора про підозри на копіювання, плагіат чи інші порушення дослідницької та публікаційної етики в оцінюваних матеріалах.
Вказувати на важливі публікації, які автори не зазначили у своїх рукописах.
Чітко формулювати власні думки, підкріплюючи їх аргументами; особисті критики авторів є неприйнятними.
Всебічно аналізувати рукописи та пропонувати корективи для покращення якості статей.

Рецензенти не повинні мати конфлікту інтересів щодо дослідження, авторів або джерел фінансування. У разі існування таких конфліктів, про них слід терміново повідомити редактора. У випадку, якщо рецензент вважає, що не має достатньої експертизи для оцінки рукопису або знає, що не зможе виконати рецензію вчасно, він зобов'язаний невідкладно сповістити про це редактора.

Обов’язки авторів

Автори підтверджують, що їхній рукопис є оригінальним твором, який не був опублікований раніше і не подавався до інших видань. Паралельна подача одного й того ж рукопису до іншого журналу вважається етичним порушенням і може призвести до виключення рукопису з розгляду. Зазначаємо, що розміщення препринтів на серверах або в репозиторіях не є попередньою публікацією. Автори повинні зазначити деталі розміщення препринту під час подання рукопису, включаючи посилання на нього. У разі публікації рукопису, автори зобов’язані оновити інформацію про препринт на сервері/репозиторії, вказавши, що фінальна версія опублікована в журналі, а також DOI, який веде на публікацію.

Якщо рукопис був раніше поданий до іншого журналу, автори повинні надати інформацію про попередній процес рецензування та його результати. Це дозволить авторам пояснити, як вони врахували попередні рецензії та обґрунтувати, чому певні коментарі залишилися без уваги. Інформація про попереднє рецензування може бути корисною для редакторів при виборі рецензентів.

Якщо рукопис є результатом дослідницького проєкту або його попередня версія була представлена на конференції у формі усної доповіді (під тим же або схожим заголовком), автори повинні надати деталі про проєкт, конференцію тощо в примітці.

Кожен автор несе особисту відповідальність за дотримання етичних стандартів при написанні рукописів для журналу. Журнал дотримується етичних принципів Комітету з публікаційної етики (COPE https://publicationethics.org). Автори підтверджують, що рукопис не містить безпідставних або незаконних тверджень і не порушує прав третіх осіб. Видавець не несе юридичної відповідальності за будь-які вимоги щодо компенсації, які можуть виникнути.

Конфлікт інтересів

Автори зобов’язані вказати в своєму рукописі будь-які фінансові чи інші важливі конфлікти інтересів, які можуть вплинути на результати або їхнє тлумачення.

Всі рецензенти та редактори, які беруть участь у процесі рецензування, також повинні повідомити про потенційні конфлікти інтересів.

Публікації в журналі не можуть містити матеріали, що рекламують комерційні продукти.

Порядок рецензування рукописів

Автор подає до редакційної колегії статтю, яка повинна відповідати вимогам наукового видання «Проблеми сучасного підручника» і загальним правилам підготовки наукових праць до видання. Рукописи, що не відповідають цим вимогам, не реєструються та не розглядаються, про що автори отримують повідомлення.
Після подання рукопису відповідальний секретар проводить первинну оцінку на наявність усіх структурних елементів (анотація, відомості про автора, обсяг рукопису) і передає його двом рецензентам, визначеним Головним редактором. У певних випадках вибір рецензентів може бути доручено члену редакційної колегії, а також може обговорюватися на засіданні колегії. Окремі статті видатних вчених або спеціально запрошені можуть бути звільнені від стандартної процедури рецензування.
Рецензування проводять кваліфіковані фахівці з глибокими знаннями у відповідній науковій сфері, зазвичай доктори наук або професори. Рецензенти, ознайомившись із назвою та анотацією статті, підтверджують відсутність конфлікту інтересів та погоджуються на рецензування.
Протягом 14 днів рецензент оцінює рукопис. Термін рецензування може змінюватися з урахуванням створення умов для максимально об’єктивного оцінювання якості наданих матеріалів.. У разі наявності конфлікту інтересів рецензент повинен відмовитися від рецензування та повідомити про це редакцію. Редакція у свою чергу вирішує питання щодо призначення іншого рецензента.
Рецензент формулює висновок щодо можливості/неможливості публікації статті або необхідності її доопрацювання і розміщення у наступному випуску видання. Рецензування відбувається на основі принципів double-blind, що гарантує анонімність як авторів, так і рецензентів. Комунікація між авторами та рецензентами здійснюється через відповідального секретаря. За згодою рецензента, може бути відкритий формат взаємодії для покращення матеріалу.
Для всіх статей проводиться перевірка унікальності тексту на наявність плагіату. Рецензент заповнює стандартизовану форму з рекомендаціями щодо покращення статті. Результати рецензування повідомляються автору електронною поштою.
Якщо рецензент рекомендує корективи, стаття повертається автору для внесення змін або аргументованого спростування. Після доопрацювання автор надсилає оновлений варіант разом із поясненнями змін, який потім повторно рецензується. Датою прийняття статті вважається дата отримання позитивного висновку.
У разі розбіжностей з думкою рецензента автор може подати обґрунтовану відповідь, і стаття розглядається на засіданні редакційної колегії. Редакційна колегія може відхилити статті, якщо автор не враховує зауваження рецензентів.
Головний редактор (або член колегії за його дорученням) ухвалює рішення щодо публікації. Після позитивного рішення відповідальний секретар повідомляє автора про очікуваний термін публікації.
Стаття, що отримала схвалення, включається до змісту чергового випуску журналу. Остаточний зміст затверджується Вченою радою Інституту педагогіки.
Статті, схвалені до публікації, передаються літературному редактору. Літературний редактор вносить незначні виправлення без узгодження з автором, а за потреби чи на прохання автора макет статті може бути повернуто для затвердження.
Терміни рецензування не перевищують одного місяця.

Відповідальність за достовірність даних та обґрунтованість висновків несуть автор та рецензент.

Комунікація з авторами: Виправлення та Відхилення

Вся комунікація між авторами та редакцією журналу відбувається в умовах суворої конфіденційності та з дотриманням атмосфери взаємоповаги. Редакція прагне забезпечити відкритий та конструктивний діалог з авторами, що дозволяє підтримувати високі стандарти якості наукових публікацій.

Результати рецензування, разом з рекомендаціями щодо внесення коректив у рукопис, надсилаються автору через електронну пошту. У випадку, якщо автор має запитання або не погоджується з висновками рецензентів, він має право звернутися до редактора журналу. Редактор готовий до обговорення виникаючих питань, щоб знайти оптимальне вирішення проблеми.

У випадку, якщо рукопис відхиляється через серйозні порушення або недоліки, автор отримує детальний електронний лист, у якому чітко викладені причини відмови. Це дозволяє автору усвідомити, які саме аспекти потребують доопрацювання. Після виправлення вказаних недоліків автор має можливість повторно подати рукопис для рецензування.

Якщо в опублікованій статті виявляється суттєва помилка або неточність, автор зобов'язується невідкладно повідомити редакцію журналу. У цьому випадку автор повинен співпрацювати з редакцією для організації відкликання або корекції статті. Це важливо для підтримки наукової доброчесності та забезпечення достовірності наукової інформації.

Редакція журналу цінує зворотний зв'язок від авторів і прагне до безперервного покращення процесів рецензування та публікації. Взаємодія на всіх етапах є важливою складовою успішного співробітництва між авторами та редакційною командою, сприяючи підвищенню якості наукових публікацій.

Процедура відкликання статті

Відкликання статті є серйозним заходом, що застосовується у випадках порушення професійних етичних стандартів і наукової доброчесності. Такі порушення можуть включати множинні подання, дублюючі або перехресні публікації, неправдиві заяви про авторство, плагіат, шахрайське використання даних та їх фальсифікацію. Крім того, неналежне використання інструментів на основі великих мовних моделей і генеративного ШІ, а також помилки, про які автори добросовісно повідомляють (наприклад, через переплутування зразків або використання дефектного наукового інструменту), також можуть стати причинами для відкликання. Неетичні дослідження та інші серйозні правопорушення також вимагають відповідних дій.

Процес відкликання статті передбачає чітке документування причин, які стали підставою для цього рішення, а також зазначення особи, яка ініціює відкликання. У повідомленні про відкликання вказується причина, що зумовила цей захід, що забезпечує прозорість процесу.

В електронній версії повідомлення про відкликання буде розміщено посилання на оригінальну статтю. В свою чергу, в електронній версії оригінальної статті буде доступне посилання на повідомлення про відкликання, де зазначатиметься, що стаття була відкликана.

Оригінальний текст статті залишатиметься незмінним, за винятком того, що на PDF-документі буде розміщено водяний знак на кожній сторінці, що позначатиме статтю як «відкликану». Це допоможе уникнути подальшого використання відкликаної статті і забезпечить її визнання як такої, що не відповідає науковим стандартам.