РЕАЛІЗАЦІЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПІДХОДУ В ШКІЛЬНОМУ ПІДРУЧНИКУ ІСТОРІЇ (НА ПРИКЛАДІ ПІДРУЧНИКА «ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ» ДЛЯ УЧНІВ 6 КЛАСУ)
Опубліковано 30.12.2015
Ключові слова
- шкільний підручник історії,
- дослідницький підхід,
- компетентність,
- компетентнісний підхід,
- історія стародавнього світу
Як цитувати
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
У статті розкриваються методичні шляхи реалізації дослідницького підходу в підручниках історії (на прикладі підручника «Всесвітня історія. Історія України» для учнів 6-го класу). На думку авторів статті, основними з них є: 1) проблемна подача матеріалу; 2) набуття вмінь формулювати припущення, гіпотези через систему спеціально розроблених завдань; 3) удосконалення навичок роботи з різноманітними джерелами інформації та версіями; 4) розвиток навичок аналізу навчального матеріалу, першоджерел; 5) формування умінь і навичок самоосвіти, тобто способів активної пізнавальної діяльності; 6) розвиток в учнів здатності займати дослідницьку позицію, застосувати елементи дослідницької діяльності. Автори звертають увагу на те, що реалізація дослідницького підходу в шкільному підручнику історії дає змогу успішно вирішувати чимало освітніх проблем (наприклад, пов’язані з індивідуальним підходом, рівневою диференціацією, створенням позитивної навчальної мотивації). Зазначається, що характерною ознакою підручника нового покоління є навчання за його допомогою методів і прийомів учіння, тобто вироблення вміння вчитися, самостійно здобувати знання, а його зміст має основуватись на засадах комунікативного та діяльнісного підходів і бути значною мірою діалогізований. Як зазначається у статті, реалізація елементів дослідницького навчання в підручнику історії передбачає наявність у структурі та змісті підручника засобів організації продуктивної діяльності учнів: дослідницької, творчої діяльності школяра; використання методу аналогій, порівняння різних поглядів і підходів до висвітлення подій; стимулювання оцінної позиції щодо навчального матеріалу; рефлексивне осмислення прочитаного.