КОРИСТУВАЦЬКІ ЯКОСТІ ПІДРУЧНИКА В ОЦІНЦІ ЗДОБУВАЧІВ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті висвітлено результати експериментального дослідження щодо оцінювання здобувачами базової середньої освіти користувацьких якостей підручника через оцінювання структурних складових (навчального тексту, малюнків, таблиць, графіків, діаграм, завдань різних типів, практичних робіт, навчальних проєктів, термінологічного словника) підручників з природничих предметів (біології, хімії, географії) з використанням авторської методики. Представлено загальні оцінки користувацьких якостей підручників біології, хімії і географії для 9-го класу та окремо оцінки користувацьких якостей їх полікодових текстів (малюнків, таблиць, графіків, діаграм) та складових, що вимагають виконання (завдань, практичних робіт, навчальних проєктів, термінологічного словника). Під час дослідження виявлено: 1) близькість інтегральних оцінок підручників та близькість середніх оцінок їх окремих складових, що можна пояснити приблизно однаковим досвідом здобувачів освіти, сформованим у процесі використання цих підручників, схожістю лінгвістичних і дидактичних особливостей їх текстів та схожістю в цілому структурної побудови підручників; 2) високі показники емпіричних коефіцієнтів детермінації за всіма позиціями результатів оцінювання, які підтверджують, що під час дослідження було висвітлено користувацькі якості підручника з погляду здобувача освіти. Експериментально визначено чотири фактори («Доступність», «Наочність», «Цікавість», «Практичність»), які характеризують користувацькі якості підручника під кутом зору дев’ятикласників. Так, до фактора «Доступність» увійшли такі характеристики підручника, як простота і зрозумілість його навчальних текстів та наявність у ньому малюнків; «Наочність» — розміщення діаграм, графіків і таблиць; «Цікавість» — цікавість навчальних текстів та розташування завдань і словника; «Практичність» — наявність навчальних проєктів і практичних робіт. Підручник розглянуто як засіб навчальної діяльності, результативність використання якого визначається якостями засобу й особистісним ставленням користувача до його структурних складових.