Механізми формування досвіду читання французькою мовою учнів гімназії: до питання вправ і завдань

Анотація

У статті аналізується і порівнюється зміст дотекстових вправ у підручниках із французької мови «Édito A2» та «Французька мова» для 7, 8 і 9 класів Ю. Клименка. При порівняльному аналізі дотекстових вправ взято до уваги результати анкетування вчителів іноземних мов ЗЗСО України, проведеного у квітні 2023 року співробітниками відділу навчання іноземних мов НАПН України, а також критерії до побудови дотекстових вправ відповідно до модельної навчальної програми з іноземних мов для 5–9 класів.
Основними критеріями, які бралися до уваги при аналізі дотекстових вправ у французьких та українських підручниках, були діалогічність, ілюстративність, підготовка учнів до рівня складності тексту, мотивація, автентичність, квантування інформації, індивідуальність, сприяння діалогу культур. Коротко охарактеризовано основні недоліки навчального матеріалу, окреслені вчителями під час анкетування, які свідчать про недостатнє впровадження комунікативного підходу до навчання іноземних мов у ЗЗСО України: недостатня кількість навчального матеріалу, спрямованого на формування ключових компетентностей учнів, невідповідність підручників вимогам компетентнісного підходу, недостатність засобів формування в учнів 7–9 класів міжкультурної іншомовної комунікативної компетентності в різних видах мовленнєвої діяльності. Підручники, обрані як матеріал до статті, були проаналізовані з точки зору відповідності наявних у них дотекстових вправ зазначеним критеріям. Виявлено недостатній рівень відповідності критеріям добору дотекстових вправ в українських підручниках. Він зумовлений браком зв’язку дотекстової вправи та ілюстративного матеріалу з конкретною темою уроку, недостатнім зверненням до особистості учня, слабким ступенем діалогічності та роз’яснення культурно маркованих понять та явищ, притаманних франкомовному світу. У статті окреслено основні напрямки, за якими можливе вдосконалення дотекстових вправ у проаналізованих українських підручниках: посилення зв’язку дотекстового матеріалу зі змістом текстів, роз’яснення культурно маркованих явищ, збільшення ступеня діалогічності дотекстових вправ, апеляція до особистості учня, врахування його вікових особливостей.