Опубліковано 06.08.2024
Ключові слова
- засоби навчання,
- варіативний підручник,
- заклади освіти,
- початкова школа,
- альтернативне підручникотворення
Як цитувати
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Анотація
У сучасно-трансформаційних умовах реформування національної системи освіти є об’єктивно нагальною проблема модернізації її провідних компонентів: змісту, форми та структури. Провідною місією у вирішенні означеної проблеми є актуальним вважати перегляд традиційних підходів до укладання навчального підручника як моделі змісту навчального процесу, як формального носія знань та засобу структурно-комунікативної взаємодії. У такий спосіб дослідження вимог і запитів, які ініціює суспільство та наукова педагогічна спільнота стосовно проєктування дійового інноваційного підручника, є натепер важливим аспектом з позиції пошуку новітніх рішень у сфері підручникотворення.
Задум створення інноваційного підручника для загальноосвітньої, насамперед для початкової, школи є утяжливою справою, що визначається складним та відповідальним характером підручникотворення та пильною увагою науковців, педагогів та батьків до цього процесу. Отже, за урахування нестримної інформатизації та технологізації процесу навчання є цілком доречним науковий дискурс з приводу обговорення найбільш ефективного формату шкільної книги, який би завбачував перманентне осучаснення центрального засобу навчання та розширення його освітньо-комунікативних можливостей.
Потреба в інноваційних технологіях підручникотворення на сьогочасному етапі оновлення системи освіти ув’язують з пізнавально-активною взаємодією в обширі «надавачі інформації – підручник – набувачі інформації». Презентована формула відбиває своєрідне значення інноваційного підручника як проміжного компонента в системно-освітній зв’язці, при спомозі якого, власне, й проходить транслювання знаннєвих відомостей від вчителя (постачальника знань) до учнів (споживачів знань), удовольняючи в наведений спосіб вимоги здобувачів освіти стосовно отримання новочасного комплексу зафіксованих і готових до передачі адресатам навчально-інформаційних матеріалів.
Завантаження
Посилання
- Гоцуляк, К.І. (2012). Варіативність організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції, 25, 37–39.
- Жосан, О.Е. (2010). Вимоги до шкільного підручника у контексті розвитку вітчизняного підручникознавства. Проблеми сучасного підручника, 10, 53–61.
- Касьянова, О.А. (2014). Поняття «варіативність» та «варіантність» у фонетиці. Мовні і концептуальні картини світу, 50 (1), 322–329.
- Коваленко, О.А. (2009). Загальна характеристика підручника як ядра навчально-методичного комплексу для початкової школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах: збірник наукових праць, 3 (56), 279–285.
- Кодлюк, Я.П. (2006). Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті. Київ: Наш час.
- Кодлюк, Я.П. (2014). Шкільний підручник як модель процесу навчання: історія, теорія, практика: результати науково-дослідної роботи (2008–2013). Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
- Костікова, І.І., Казачінер, О.С. (2014). Навчання іноземних мов молодших школярів: варіативність організаційних форм: монографія. Харків: Вид-во «Щедра садиба плюс».
- Кочина, Л.П. (2006). Варіативні підручники в початкових класах. Тематичний ресурс «Освіта.UA». osvita.ua/school/method/technol/584.
- Малевич, Л.Д. (2018). Термінологічна варіативність на сучасному етапі: теоретичні і прикладні виміри. Українська мова, 1 (65), 100–111.
- Матішак, М.В. (2008). Варіативність організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку [Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук: 13.00.09]. Київ: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
- Наказ МОН України. (2018). Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів для проведення експертами експертиз електронних версій проектів підручників. № 1183 від 31.10.2018.
- Савченко, О.Я. (2011). Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки, 33, 9–15.
- Тверезовська, Н.Т. (2007). Варіативність як визначальний чинник удосконалення освіти. Інноваційні освітні технології, 3, 3–10.
- Хоружа, Л.Л. (2018). Інваріантність та варіативність професійної діяльності викладача вищої школи в епоху змін. Теорія та методика професійно-педагогічної підготовки освітянських кадрів: акмеологічні аспекти: монографія. Київ: Видавництво НПУ імені Н.П. Драгоманова.
- Hotsuliak, K.I. (2012). Variatyvnist orhanizatsiinykh form navchalnoi diialnosti molodshykh shkoliariv. Materialy VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 25, 37–39. (in Ukrainian).
- Kasianova, O.A. (2014). Poniattia «variatyvnist» ta «variantnist» u fonetytsi. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 50 (1), 322–329. (in Ukrainian).
- Khoruzha, L.L. (2018). Invariantnist ta variatyvnist profesiinoi diialnosti vykladacha vyshchoi shkoly v epokhu zmin. Teoriia ta metodyka profesiino-pedahohichnoi pidhotovky osvitianskykh kadriv: akmeolohichni aspekty: monohrafiia. Kyiv: Vydavnytstvo NPU imeni N.P. Drahomanova. (in Ukrainian).
- Kochyna, L.P. (2006). Variatyvni pidruchnyky v pochatkovykh klasakh. Tematychnyi resurs «Osvita.UA». osvita.ua/school/method/technol/584. (in Ukrainian).
- Kodliuk, Ya.P. (2006). Teoriia i praktyka pidruchnykotvorennia v pochatkovii osviti. Kyiv: Nash chas. (in Ukrainian).
- Kodliuk, Ya.P. (2014). Shkilnyi pidruchnyk yak model protsesu navchannia: istoriia, teoriia, praktyka: rezultaty naukovo-doslidnoi roboty (2008–2013). Ternopil: TNPU imeni Volodymyra Hnatiuka. (in Ukrainian).
- Kostikova, I.I., Kazachiner, O.S. (2014). Navchannia inozemnykh mov molodshykh shkoliariv: variatyvnist orhanizatsiinykh form: monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo «Shchedra sadyba plius». (in Ukrainian).
- Kovalenko, O.A. (2009). Zahalna kharakterystyka pidruchnyka yak yadra navchalnometodychnoho kompleksu dlia pochatkovoi shkoly. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnikh shkolakh: zbirnyk naukovykh prats, 3 (56), 279–285. (in Ukrainian).
- Malevych, L.D. (2018). Terminolohichna variatyvnist na suchasnomu etapi: teoretychni i prykladni vymiry. Ukrainska mova, 1 (65), 100–111. (in Ukrainian).
- Matishak, M.V. (2008). Variatyvnist orhanizatsiinykh form navchalnoi diialnosti uchniv 6-7 richnoho viku [Avtoreferat dysertatsii kandydata pedahohichnykh nauk: 13.00.09]. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytett im. M.P. Drahomanova. (in Ukrainian).
- Nakaz MON Ukrainy. (2018). Pro zatverdzhennia instruktyvno-metodychnykh materialiv dlia provedennia ekspertamy ekspertyz elektronnykh versii proektiv pidruchnykiv. № 1183 vid 31.10.2018. (in Ukrainian).
- Savchenko, O.Ia. (2011). Yakist pochatkovoi osvity: sutnist i chynnyky vplyvu. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichni nauky, 33, 9–15. (in Ukrainian).
- Tverezovska, N.T. (2007). Variatyvnist yak vyznachalnyi chynnyk udoskonalennia osvity. Innovatsiini osvitni tekhnolohii, 3, 3–10. (in Ukrainian).
- Zhosan, O.E. (2010). Vymohy do shkilnoho pidruchnyka u konteksti rozvytku vitchyznianoho pidruchnykoznavstva. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 10, 53–61. (in Ukrainian).