№ 32 (2024)
Статті

ВАРІАТИВНИЙ ПІДРУЧНИК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: АТРИБУТИ, ФУНКЦІЇ, МОЖЛИВОСТІ

Тамара Пушкарьова
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія
Юрій Лянной
Сумський ДПУ імені А.С. Макаренка
Біографія
Олександр Гриценко
Сумський ДПУ імені А.С. Макаренка
Біографія

Опубліковано 06.08.2024

Ключові слова

  • засоби навчання,
  • варіативний підручник,
  • заклади освіти,
  • початкова школа,
  • альтернативне підручникотворення

Як цитувати

Пушкарьова, Т., Лянной, Ю., & Гриценко, О. (2024). ВАРІАТИВНИЙ ПІДРУЧНИК У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ: АТРИБУТИ, ФУНКЦІЇ, МОЖЛИВОСТІ. Проблеми сучасного підручника, (32), 227–234. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-227-234

Анотація

У сучасно-трансформаційних умовах реформування національної системи освіти є об’єктивно нагальною проблема модернізації її провідних компонентів: змісту, форми та структури. Провідною місією у вирішенні означеної проблеми є актуальним вважати перегляд традиційних підходів до укладання навчального підручника як моделі змісту навчального процесу, як формального носія знань та засобу структурно-комунікативної взаємодії. У такий спосіб дослідження вимог і запитів, які ініціює суспільство та наукова педагогічна спільнота стосовно проєктування дійового інноваційного підручника, є натепер важливим аспектом з позиції пошуку новітніх рішень у сфері підручникотворення.

Задум створення інноваційного підручника для загальноосвітньої, насамперед для початкової, школи є утяжливою справою, що визначається складним та відповідальним характером підручникотворення та пильною увагою науковців, педагогів та батьків до цього процесу. Отже, за урахування нестримної інформатизації та технологізації процесу навчання є цілком доречним науковий дискурс з приводу обговорення найбільш ефективного формату шкільної книги, який би завбачував перманентне осучаснення центрального засобу навчання та розширення його освітньо-комунікативних можливостей.

Потреба в інноваційних технологіях підручникотворення на сьогочасному етапі оновлення системи освіти ув’язують з пізнавально-активною взаємодією в обширі «надавачі інформації – підручник – набувачі інформації». Презентована формула відбиває своєрідне значення інноваційного підручника як проміжного компонента в системно-освітній зв’язці, при спомозі якого, власне, й проходить транслювання знаннєвих відомостей від вчителя (постачальника знань) до учнів (споживачів знань), удовольняючи в наведений спосіб вимоги здобувачів освіти стосовно отримання новочасного комплексу зафіксованих і готових до передачі адресатам навчально-інформаційних матеріалів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Гоцуляк, К.І. (2012). Варіативність організаційних форм навчальної діяльності молодших школярів. Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції, 25, 37–39.
  2. Жосан, О.Е. (2010). Вимоги до шкільного підручника у контексті розвитку вітчизняного підручникознавства. Проблеми сучасного підручника, 10, 53–61.
  3. Касьянова, О.А. (2014). Поняття «варіативність» та «варіантність» у фонетиці. Мовні і концептуальні картини світу, 50 (1), 322–329.
  4. Коваленко, О.А. (2009). Загальна характеристика підручника як ядра навчально-методичного комплексу для початкової школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах: збірник наукових праць, 3 (56), 279–285.
  5. Кодлюк, Я.П. (2006). Теорія і практика підручникотворення в початковій освіті. Київ: Наш час.
  6. Кодлюк, Я.П. (2014). Шкільний підручник як модель процесу навчання: історія, теорія, практика: результати науково-дослідної роботи (2008–2013). Тернопіль: ТНПУ імені Володимира Гнатюка.
  7. Костікова, І.І., Казачінер, О.С. (2014). Навчання іноземних мов молодших школярів: варіативність організаційних форм: монографія. Харків: Вид-во «Щедра садиба плюс».
  8. Кочина, Л.П. (2006). Варіативні підручники в початкових класах. Тематичний ресурс «Освіта.UA». osvita.ua/school/method/technol/584.
  9. Малевич, Л.Д. (2018). Термінологічна варіативність на сучасному етапі: теоретичні і прикладні виміри. Українська мова, 1 (65), 100–111.
  10. Матішак, М.В. (2008). Варіативність організаційних форм навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку [Автореферат дисертації кандидата педагогічних наук: 13.00.09]. Київ: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова.
  11. Наказ МОН України. (2018). Про затвердження інструктивно-методичних матеріалів для проведення експертами експертиз електронних версій проектів підручників. № 1183 від 31.10.2018.
  12. Савченко, О.Я. (2011). Якість початкової освіти: сутність і чинники впливу. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В.О. Сухомлинського. Серія: Педагогічні науки, 33, 9–15.
  13. Тверезовська, Н.Т. (2007). Варіативність як визначальний чинник удосконалення освіти. Інноваційні освітні технології, 3, 3–10.
  14. Хоружа, Л.Л. (2018). Інваріантність та варіативність професійної діяльності викладача вищої школи в епоху змін. Теорія та методика професійно-педагогічної підготовки освітянських кадрів: акмеологічні аспекти: монографія. Київ: Видавництво НПУ імені Н.П. Драгоманова.
  15. Hotsuliak, K.I. (2012). Variatyvnist orhanizatsiinykh form navchalnoi diialnosti molodshykh shkoliariv. Materialy VIII Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 25, 37–39. (in Ukrainian).
  16. Kasianova, O.A. (2014). Poniattia «variatyvnist» ta «variantnist» u fonetytsi. Movni i kontseptualni kartyny svitu, 50 (1), 322–329. (in Ukrainian).
  17. Khoruzha, L.L. (2018). Invariantnist ta variatyvnist profesiinoi diialnosti vykladacha vyshchoi shkoly v epokhu zmin. Teoriia ta metodyka profesiino-pedahohichnoi pidhotovky osvitianskykh kadriv: akmeolohichni aspekty: monohrafiia. Kyiv: Vydavnytstvo NPU imeni N.P. Drahomanova. (in Ukrainian).
  18. Kochyna, L.P. (2006). Variatyvni pidruchnyky v pochatkovykh klasakh. Tematychnyi resurs «Osvita.UA». osvita.ua/school/method/technol/584. (in Ukrainian).
  19. Kodliuk, Ya.P. (2006). Teoriia i praktyka pidruchnykotvorennia v pochatkovii osviti. Kyiv: Nash chas. (in Ukrainian).
  20. Kodliuk, Ya.P. (2014). Shkilnyi pidruchnyk yak model protsesu navchannia: istoriia, teoriia, praktyka: rezultaty naukovo-doslidnoi roboty (2008–2013). Ternopil: TNPU imeni Volodymyra Hnatiuka. (in Ukrainian).
  21. Kostikova, I.I., Kazachiner, O.S. (2014). Navchannia inozemnykh mov molodshykh shkoliariv: variatyvnist orhanizatsiinykh form: monohrafiia. Kharkiv: Vyd-vo «Shchedra sadyba plius». (in Ukrainian).
  22. Kovalenko, O.A. (2009). Zahalna kharakterystyka pidruchnyka yak yadra navchalnometodychnoho kompleksu dlia pochatkovoi shkoly. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnikh shkolakh: zbirnyk naukovykh prats, 3 (56), 279–285. (in Ukrainian).
  23. Malevych, L.D. (2018). Terminolohichna variatyvnist na suchasnomu etapi: teoretychni i prykladni vymiry. Ukrainska mova, 1 (65), 100–111. (in Ukrainian).
  24. Matishak, M.V. (2008). Variatyvnist orhanizatsiinykh form navchalnoi diialnosti uchniv 6-7 richnoho viku [Avtoreferat dysertatsii kandydata pedahohichnykh nauk: 13.00.09]. Kyiv: Natsionalnyi pedahohichnyi universytett im. M.P. Drahomanova. (in Ukrainian).
  25. Nakaz MON Ukrainy. (2018). Pro zatverdzhennia instruktyvno-metodychnykh materialiv dlia provedennia ekspertamy ekspertyz elektronnykh versii proektiv pidruchnykiv. № 1183 vid 31.10.2018. (in Ukrainian).
  26. Savchenko, O.Ia. (2011). Yakist pochatkovoi osvity: sutnist i chynnyky vplyvu. Naukovyi visnyk Mykolaivskoho derzhavnoho universytetu imeni V.O. Sukhomlynskoho. Seriia: Pedahohichni nauky, 33, 9–15. (in Ukrainian).
  27. Tverezovska, N.T. (2007). Variatyvnist yak vyznachalnyi chynnyk udoskonalennia osvity. Innovatsiini osvitni tekhnolohii, 3, 3–10. (in Ukrainian).
  28. Zhosan, O.E. (2010). Vymohy do shkilnoho pidruchnyka u konteksti rozvytku vitchyznianoho pidruchnykoznavstva. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 10, 53–61. (in Ukrainian).