ВІЗУАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КОНЦЕПТ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Анотація

У статті розкрито поняття «візуальна компетентність», обґрунтовано актуальність її формування в учнів / учениць загальноосвітніх шкіл. Поняття «візуальна компетентність» розглянуто в контексті громадянської та історичної освітньої галузі, схарактеризовано як поліфункціональне, інтегративне поняття-концепт, що акумулює різні освітні показники і методики. Зазначено, що візуальна компетентність – це здатність учнів / учениць використовувати візуальну інформацію для того, щоб пізнавати, осмислювати, унаочнювати минуле / сучасність / зв’язок між ними та набувати особистісні практики, засновані на знаннях, уміннях, ціннісних орієнтирах і досвіді. Пізнання дитиною багатовимірності історії, формування в неї візуальної компетентності модифікуються в освітню синтезу, що в ній взаємодіють міждисциплінарні уміння та когнітивна, емоційна і психомоторна діяльність дитини. Авторкою проведено порівняльний аналіз структурних одиниць візуальної компетентності, запропонованих українськими й зарубіжними вченими, який засвідчив суголосність основних компетентнісних ідей: активна, інтерактивна, дослідницька діяльність учнів / учениць, розвиток умінь, самостійність, комунікативність. Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі визначено на основі компетентнісного підходу. Відповідно до цього у статті розроблено шляхи формування візуальної компетентності в особистості. Обраний авторкою компетентнісний вимір візуалізації дає змогу розкрити її потенціал у контексті вимог Державного стандарту базової середньої освіти (далі – ДСБСО), НУШ, нового етапу підручникотворення. На думку дослідниці, брак візуальних освітніх студій увиразнив необхідність створення нового науково-методичного ресурсу для ефективного формування в учнів / учениць візуальної компетентності засобами історико-громадянознавчих предметів і курсів.