№ 33 (2024)
Статті

ВІЗУАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КОНЦЕПТ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Юлія Малієнко
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія

Опубліковано 31.12.2024

Ключові слова

  • компетентність,
  • освітня візуалізація,
  • візуальна компетентність,
  • візуальна грамотність,
  • візуальне мислення

Як цитувати

Малієнко, Ю. (2024). ВІЗУАЛЬНА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК КОНЦЕПТ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ. Проблеми сучасного підручника, (33), 153–161. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-33-153-161

Анотація

У статті розкрито поняття «візуальна компетентність», обґрунтовано актуальність її формування в учнів / учениць загальноосвітніх шкіл. Поняття «візуальна компетентність» розглянуто в контексті громадянської та історичної освітньої галузі, схарактеризовано як поліфункціональне, інтегративне поняття-концепт, що акумулює різні освітні показники і методики. Зазначено, що візуальна компетентність – це здатність учнів / учениць використовувати візуальну інформацію для того, щоб пізнавати, осмислювати, унаочнювати минуле / сучасність / зв’язок між ними та набувати особистісні практики, засновані на знаннях, уміннях, ціннісних орієнтирах і досвіді. Пізнання дитиною багатовимірності історії, формування в неї візуальної компетентності модифікуються в освітню синтезу, що в ній взаємодіють міждисциплінарні уміння та когнітивна, емоційна і психомоторна діяльність дитини. Авторкою проведено порівняльний аналіз структурних одиниць візуальної компетентності, запропонованих українськими й зарубіжними вченими, який засвідчив суголосність основних компетентнісних ідей: активна, інтерактивна, дослідницька діяльність учнів / учениць, розвиток умінь, самостійність, комунікативність. Згідно з Державним стандартом базової середньої освіти вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів у громадянській та історичній освітній галузі визначено на основі компетентнісного підходу. Відповідно до цього у статті розроблено шляхи формування візуальної компетентності в особистості. Обраний авторкою компетентнісний вимір візуалізації дає змогу розкрити її потенціал у контексті вимог Державного стандарту базової середньої освіти (далі – ДСБСО), НУШ, нового етапу підручникотворення. На думку дослідниці, брак візуальних освітніх студій увиразнив необхідність створення нового науково-методичного ресурсу для ефективного формування в учнів / учениць візуальної компетентності засобами історико-громадянознавчих предметів і курсів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Безуглий, Д. (2014). Візуалізація як сучасна стратегія навчання. Фізико-математична освіта, 1(2), 5–11. http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2014_1_3
  2. Державний стандарт базової середньої освіти. (2020). Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886.
  3. Друшляк, М. Г. (2019). Словник «візуальної» освіти: графічна компетентність і візуальна компетентність. Фізико-математична освіта, 3(21), 59–65.
  4. Ільїн, В. В., Кремень, В. Г. (2020). Презентація візуальної грамотності в навчально-педагогічному процесі та її експлікація в культурі мислення. Інформаційні технології та засоби навчання, 1, 1–20. https://elibrary.ivinas.gov.ua/6018/
  5. Малихін, О., Ліпчевська, І. (2023). Формування вмінь візуалізації навчальної інформації майбутніх учителів початкової школи: методи діагностики: методичний посібник. Київ: «Видавництво Людмила». https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736301/1/Text.pdf
  6. Малієнко, Ю. Б. (2018). Теорія і практика проведення компетентнісно орієнтованих уроків історії у старшій школі закладів загальної середньої освіти. У Теорія і методика формування громадянської компетентності старшокласників в умовах інноваційного розвитку сучасної гімназії: методичний посібник (с. 30–31). Київ: Педагогічна думка. https://lib.iitta.gov.ua/713608/
  7. Малієнко, Ю. Б. (2019). Теоретичні засади візуалізації змісту підручників з історії для старшої школи у контексті компетентнісного навчання. Проблеми сучасного підручника, 23, 149–161. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/71
  8. Масімова, Л. Г. (2013). Візуальна грамотність в системі медіаосвіти. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського, 3, 172–176. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3025/1/
  9. Мороз, П. В., Мороз, І.В. (2022). Інформаційний, та методичний потенціал фотографії як історичного джерела (на прикладі підручника «Досліджуємо історію і суспільство»). Проблеми сучасного підручника, 29, 137–153. https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/658/676
  10. Онищенко, С. В. (2020). Візуалізація дидактичних елементів як сучасна стратегія навчання. У Теоретико-методичні аспекти технологічної освіти учнівської та студентської молоді засобами естетичної культури та дизайну: збірник матеріалів (с.117–120). Полтава: ПНПУ. https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/221
  11. Симоненко, С.М. (2007). Стратегіально-семантичний підхід до вивчення природи та механізмів візуального мислення. Психологія і суспільство, 3(29), 73–91. https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/issue/view/31
  12. Шуляр, В.І. (2010). Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання: монографія. Миколаїв: ЧДУ ім. Петра Могили. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/monograf/49/13.pdf
  13. Bamford, A. (2006). The wow factor: Global research compendium on the impact of the arts in education. Waxmann Verlag. https://sms.aec-music.eu/music-in-society/aec-annotated-bibliography/bamford-a-2006-the-wow-factor-global-research-compendium-on-the-impact-of-the-arts-in-education-munster-waxmann/
  14. Blaikie, F. (2019). A review of the Common European Framework of Reference for Visual Literacy – Prototype (CEFR-VL) International Journal of Education through Art, 15(1). https://intellectdiscover.com/content/journals/10.1386/eta.15.1.51_1
  15. Karpati, A., Schonau, D. (2022). Introduction to the special issue on the Common European Framework of Visual Competency. Journal of Visual Literacy, 41(3–4). https://doi.org/10.1080/1051144X.2022.213261
  16. Bamford, A. (2006). The wow factor: Global research compendium on the impact of the arts in education. Waxmann Verlag. https://sms.aec-music.eu/music-in-society/aec-annotated-bibliography/bamford-a-2006-the-wow-factor-global-research-compendium-on-the-impact-of-the-arts-in-education-munster-waxmann/ (in English).
  17. Bezuhlyi, D. (2014). Vizualizatsiia yak suchasna stratehiia navchannia. Fizyko-matematychna osvita, 1(2), 5–11. http://nbuv.gov.ua/UJRN/fmo_2014_1_3 (in Ukrainian).
  18. Blaikie, F. (2019). A review of the Common European Framework of Reference for Visual Literacy – Prototype (CEFR-VL) International Journal of Education through Art, 15(1). https://intellectdiscover.com/content/journals/10.1386/eta.15.1.51_1 (in English).
  19. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity. (2020). Postanova KMU № 898 vid 30.09.2020 roku. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886. (in Ukrainian).
  20. Drushliak, M. H. (2019). Slovnyk «vizualnoi» osvity: hrafichna kompetentnist i vizualna kompetentnist. Fizyko-matematychna osvita, 3(21), 59–65. (in Ukrainian).
  21. Ilin, V. V., Kremen, V. H. (2020). Prezentatsiia vizualnoi hramotnosti v navchalno-pedahohichnomu protsesi ta yii eksplikatsiia v kulturi myslennia. Informatsiini tekhnolohii ta zasoby navchannia, 1, 1–20. https://elibrary.ivinas.gov.ua/6018/ (in Ukrainian).
  22. Karpati, A., Schonau, D. (2022). Introduction to the special issue on the Common European Framework of Visual Competency. Journal of Visual Literacy, 41(3–4). https://doi.org/10.1080/1051144X.2022.213261 (in English).
  23. Maliienko, Yu. B. (2018). Teoriia i praktyka provedennia kompetentnisno oriientovanykh urokiv istorii u starshii shkoli zakladiv zahalnoi serednoi osvity. In Teoriia i metodyka formuvannia hromadianskoi kompetentnosti starshoklasnykiv v umovakh innovatsiinoho rozvytku suchasnoi himnazii: metodychnyi posibnyk (pp. 30–31). Kyiv: Pedahohichna dumka. https://lib.iitta.gov.ua/713608/ (in Ukrainian).
  24. Maliienko, Yu. B. (2019). Teoretychni zasady vizualizatsii zmistu pidruchnykiv z istorii dlia starshoi shkoly u konteksti kompetentnisnoho navchannia. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 23, 149–161. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/71 (in Ukrainian).
  25. Malykhin, O., Lipchevska, I. (2023). Formuvannia vmin vizualizatsii navchalnoi informatsii maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly: metody diahnostyky: metodychnyi posibnyk. Kyiv: «Vydavnytstvo Liudmyla». https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/736301/1/Text.pdf (in Ukrainian).
  26. Masimova, L. H. (2013). Vizualna hramotnist v systemi mediaosvity. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho, 3, 172–176. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/3025/1/ (in Ukrainian).
  27. Moroz, P. V., Moroz, I.V. (2022). Informatsiinyi, ta metodychnyi potentsial fotohrafii yak istorychnoho dzherela (na prykladi pidruchnyka «Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo»). Problemy suchasnoho pidruchnyka, 29, 137–153. https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/658/676 (in Ukrainian).
  28. Onyshchenko, S. V. (2020). Vizualizatsiia dydaktychnykh elementiv yak suchasna stratehiia navchannia. In Teoretyko-metodychni aspekty tekhnolohichnoi osvity uchnivskoi ta studentskoi molodi zasobamy estetychnoi kultury ta dyzainu: zbirnyk materialiv (pp.117–120). Poltava: PNPU. https://dspace.bdpu.org.ua/handle/123456789/221 (in Ukrainian).
  29. Shuliar, V.I. (2010). Stratehii literaturnoi osvity shkoliariv u systemi profilnoho navchannia: monohrafiia. Mykolaiv: ChDU im. Petra Mohyly. https://lib.chmnu.edu.ua/pdf/monograf/49/13.pdf (in Ukrainian).
  30. Symonenko, S.M. (2007). Stratehialno-semantychnyi pidkhid do vyvchennia pryrody ta mekhanizmiv vizualnoho myslennia. Psykholohiia i suspilstvo, 3(29), 73–91. https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/issue/view/31 (in Ukrainian).