Проблеми сучасного підручника

№ 32 (2024)
Статті

НОВІ ПІДХОДИ ДО ПРОЄКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ПІДРУЧНИКА З ІСТОРІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГЕОПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ

PDF HTML
  • Олена Пометун,
  • Нестор Гупан
Олена Пометун
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія
Нестор Гупан
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія
DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-209-226

Опубліковано 06.08.2024

Ключові слова

  • навчання історії,
  • геопросторове мислення учнів,
  • підручник,
  • компоненти,
  • активне навчання

Як цитувати

Пометун, О., & Гупан, Н. (2024). НОВІ ПІДХОДИ ДО ПРОЄКТУВАННЯ КОМПОНЕНТІВ ПІДРУЧНИКА З ІСТОРІЇ ДЛЯ РОЗВИТКУ ГЕОПРОСТОРОВОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ . Проблеми сучасного підручника, (32), 209–226. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-209-226
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Анотація

Статю присвячено висвітленню нових підходів до проєктування компонентів підручника з історії для учнів 5‒7 класів, орієнтованого на розвиток геопросторового мислення учнів у контексті Державного стандарту базової середньої освіти 2020 р. У статті зазначено, що в історичних розвідках геопросторове мислення полягає в аналізі учнями взаємовпливу й взаємозумовленості природного середовища і суспільного життя, їхнього розвитку в просторі і часі. Підручник має бути важливим засобом розв’язання цих завдань, інтегруючи їх із засвоєнням історичного матеріалу.

Це передбачає проєктування підручника з історії, складниками якого є: набір спеціально розроблених і адаптованих до віку учнів карт; візуальні джерела (фотографії, схеми, інфографіка), що відображають  географічний та історичний простір; текстові наративи, які дають змогу комплексно характеризувати економічний, політичний, соціальний розвиток різних земель, регіонів, країн; система завдань, побудована з урахуванням умінь, що складають геопросторове мислення учнів. Система завдань у підручнику має спрямовуватись на формування всього спектру геопросторових умінь учнів у процесі активної діяльності, від локалізації подій і явищ і в історичному просторі і часі до здійснення мисленнєвих операцій аналізу, синтезу, оцінки ролі історичного простору у житті суспільства.

Напрямами подальшого удосконалення підручника з історії у розвитку геопросторового мислення учнів є: розроблення творчих індивідуальних та групових завдань для учнівських досліджень і проєктів, що мають на меті створення схем, планів, тематичних карт, макетів для візуалізації просторових аспектів історичних явищ, побудову просторових моделей історичних об’єктів, процесів; включення до навчально-методичного комплекту підручника цифрового додатку з інтерактивними завданнями, що передбачають використання онлайн карт та ГІС-систем, проведення/розроблення учнями віртуальних екскурсій до історичних пам’яток з використанням цифрових платформ.

PDF HTML

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Відіборенко, І., Коломоєць, С. (2022). Реалізація компетентнісного підходу на уроках історії методом застосування «контурних мобільних карт» (з досвіду практичної діяльності). Педагогічний вісник,1‒2, 130‒133.
  2. Державний стандарт базової середньої освіти (2020). Постанова КМУ № 898 від 30.09.2020 року. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886
  3. Десятов, Д. (2012). Формування просторової компетентності учнів у процесі навчання історії. Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Серія: Історичні науки, 17. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_i_2012_17_13
  4. Ковчин, Н.А. (2011). Роль сучасного шкільного підручника з географії у формуванні системності знань школярів. Проблеми сучасного підручника, 11, 163‒168.
  5. Малієнко, Ю. Б.. (2016). Формування історичної компетентності засобами підручника з історії середніх віків. Проблеми сучасного підручника, 16, 204‒212. https://lib.iitta.gov.ua/714326/1.pdf
  6. Покась, Л.А. (2016). Можливості підручника географії у формуванні пошуково- дослідницької компетентності учнів. Проблеми сучасного підручника, 16, 339–348. https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/424
  7. Пометун О., Ремех Т.(2023). Досліджуємо історію і суспільство. Підручник інтегрованого курсу для 6 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Освіта.
  8. Пометун, О.І., Гупан, Н.М., Власов, В.С. (2018). Компетентнісно орієнтована методика навчання історії в основній школі: методичний посібник. Київ: ТОВ «КОНВІ ПРІНТ».
  9. Пометун, О., Малієнко, Ю., Ремех, Т. (2022). Досліджуємо історію і суспільство. Підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Київ: Освіта.
  10. Пометун, О.І., Дудар, О. В., Гупан, Н.М. (2024). Історія України: підручник для 7 класу закладів загальноосвітньої середньої освіти. Київ: Освіта.
  11. Пометун, О.І., Малієнко, Ю.Б., Дудар, О. В. (2024). Всесвітня історія: підручник для 7 класу закладів загальноосвітньої середньої освіти. Київ: Освіта.
  12. Тарапон, О. Молоткіна, В., Потапенко Р. (2022). Просторовий вимір історії України у шкільних підручниках для 11 класу. Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research). DOI: 10.5281/zenodo.7323665
  13. Тарапон, О., Молоткіна, В., Потапенко Р. (2023). Уявлення про простір у шкільному курсі історії (на матеріалах підручників для 5 класу закладів загальної середньої освіти). Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research). DOI:10.5281/zenodo.8044304
  14. Третьякова, О.В. (2018). Картографічні вміння як складник просторової компетентності. Теорія та методика навчання суспільних дисциплін: науково-педагогічний журнал, СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 1 (6), 3‒5. https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/5426
  15. Фідря, О., Фідря, Н. (2008). Просторова компетенція та картографічні вміння й навички у курсах шкільної історії. Історія в школах України, 11‒12, 26–33.
  16. Bednarz, S. W., Acheson, G., & Bednarz, R. S. (2006). Maps and map learning in Social Studies. Social Education, 70(7), 398‒404.
  17. Bendl, T., Krajňáková, L., & Marada, M. (2024). Geographical thinking in geography education: a systematic review. International Research in Geographical and Environmental Education, 1–19. doi.org/10.1080/10382046.2024.2354097
  18. Bloom, B. S., Engelhart, M.D., Furst, E.J., Hill, W.H., & Krathwohl, D.R. (1956). Taxonomy of Educational Objectives. Handbook I: The Cognitive Domain. New York, NY: David McKay CoInc.
  19. UCLA Library Research Guides. GIS and Geospatial Technologies: Tutorials. https://guides.library.ucla.edu/c.php?g=1268157&p=9300210https://www.socialstudies.org/system/files/publications/articles/se_700706398.pdf
  20. Seager, J. (2024). Analyzing Maps. World History Commons. https://worldhistorycommons.org/analyzing-maps-0
  21. Xie S. et al. (2021). The factors and mechanisms that influence geospatial thinking: a structural equation modeling approach. Journal of Geography, 120 (5), 165‒175. https://doi.org/10.1080/00221341.2021.1967423
  22. Bednarz, S. W., Acheson, G., & Bednarz, R. S. (2006). Maps and map learning in Social Studies. Social Education, 70(7), 398‒404. (in English).
  23. Bendl, T., Krajňáková, L., & Marada, M. (2024). Geographical thinking in geography education: a systematic review. International Research in Geographical and Environmental Education, 1–19. doi.org/10.1080/10382046.2024.2354097 (in English).
  24. Bloom, B. S., Engelhart, M.D., Furst, E.J., Hill, W.H., & Krathwohl, D.R. (1956). Taxonomy of Educational Objectives. Handbook I: The Cognitive Domain. New York, NY: David McKay CoInc. (in English).
  25. Derzhavnyi standart bazovoi serednoi osvity (2020). Postanova KMU № 898 vid 30.09.2020 roku. https://osvita.ua/legislation/Ser_osv/76886 (in Ukrainian).
  26. Desiatov, D. (2012). Formuvannia prostorovoi kompetentnosti uchniv u protsesi navchannia istorii. Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Vynnychenka. Seriia: Istorychni nauky, 17. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_i_2012_17_13 (in Ukrainian).
  27. Fidria, O., Fidria, N. (2008). Prostorova kompetentsiia ta kartohrafichni vminnia y navychky u kursakh shkilnoi istorii. Istoriia v shkolakh Ukrainy, 11‒12, 26–33. (in Ukrainian).
  28. UCLA Library Research Guides. GIS and Geospatial Technologies: Tutorials. https://guides.library.ucla.edu/c.php?g=1268157&p=9300210https://www.socialstudies.org/system/files/publications/articles/se_700706398.pdf (in English).
  29. Kovchyn, N.A. (2011). Rol suchasnoho shkilnoho pidruchnyka z heohrafii u formuvanni systemnosti znan shkoliariv. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 11, 163‒168. (in Ukrainian).
  30. Maliienko, Yu. B.. (2016). Formuvannia istorychnoi kompetentnosti zasobamy pidruchnyka z istorii serednikh vikiv. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 16, 204‒212. https://lib.iitta.gov.ua/714326/1.pdf (in Ukrainian).
  31. Pokas, L.A. (2016). Mozhlyvosti pidruchnyka heohrafii u formuvanni poshukovo- doslidnytskoi kompetentnosti uchniv. Problemy suchasnoho pidruchnyka, 16, 339–348. https://ipvid.org.ua/index.php/psp/article/view/424 (in Ukrainian).
  32. Pometun O., Remekh T.(2023). Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo. Pidruchnyk intehrovanoho kursu dlia 6 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Kyiv: Osvita. (in Ukrainian).
  33. Pometun, O., Maliienko, Yu., Remekh, T. (2022). Doslidzhuiemo istoriiu i suspilstvo. Pidruchnyk intehrovanoho kursu dlia 5 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity. Kyiv: Osvita. (in Ukrainian).
  34. Pometun, O.I., Dudar, O. V., Hupan, N.M. (2024). Istoriia Ukrainy: pidruchnyk dlia 7 klasu zakladiv zahalnoosvitnoi serednoi osvity. Kyiv: Osvita. (in Ukrainian).
  35. Pometun, O.I., Hupan, N.M., Vlasov, V.S. (2018). Kompetentnisno oriientovana metodyka navchannia istorii v osnovnii shkoli: metodychnyi posibnyk. Kyiv: TOV «KONVI PRINT». (in Ukrainian).
  36. Pometun, O.I., Maliienko, Yu.B., Dudar, O. V. (2024). Vsesvitnia istoriia: pidruchnyk dlia 7 klasu zakladiv zahalnoosvitnoi serednoi osvity. Kyiv: Osvita. (in Ukrainian).
  37. Seager, J. (2024). Analyzing Maps. World History Commons. https://worldhistorycommons.org/analyzing-maps-0 (in English).
  38. Tarapon, O. Molotkina, V., Potapenko R. (2022). Prostorovyi vymir istorii Ukrainy u shkilnykh pidruchnykakh dlia 11 klasu. Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research). DOI: 10.5281/zenodo.7323665 (in Ukrainian).
  39. Tarapon, O., Molotkina, V., Potapenko R. (2023). Uiavlennia pro prostir u shkilnomu kursi istorii (na materialakh pidruchnykiv dlia 5 klasu zakladiv zahalnoi serednoi osvity). Zenodo (CERN European Organization for Nuclear Research). DOI:10.5281/zenodo.8044304 (in Ukrainian).
  40. Tretiakova, O.V. (2018). Kartohrafichni vminnia yak skladnyk prostorovoi kompetentnosti. Teoriia ta metodyka navchannia suspilnykh dystsyplin: naukovo-pedahohichnyi zhurnal, SumDPU im. A.S. Makarenka, 1 (6), 3‒5. https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/5426 (in Ukrainian).
  41. Vidiborenko, I., Kolomoiets, S. (2022). Realizatsiia kompetentnisnoho pidkhodu na urokakh istorii metodom zastosuvannia «konturnykh mobilnykh kart» (z dosvidu praktychnoi diialnosti). Pedahohichnyi visnyk,1‒2, 130‒133. (in Ukrainian).
  42. Xie S. et al. (2021).The factors and mechanisms that influence geospatial thinking: a structural equation modeling approach. Journal of Geography, 120 (5), 165‒175. Retrieved from https://doi.org/10.1080/00221341.2021.1967423 (in English).