Проблеми сучасного підручника

№ 32 (2024)
Статті

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ З ГЕОГРАФІЇ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ

PDF HTML
  • Тетяна Назаренко
Тетяна Назаренко
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія
DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-149-155

Опубліковано 06.08.2024

Ключові слова

  • географія,
  • методика навчання географії,
  • підручник географії,
  • заклади загальної середньої освіти,
  • українознавчий зміст підручника

Як цитувати

Назаренко, Т. (2024). ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ШКІЛЬНИХ ПІДРУЧНИКІВ З ГЕОГРАФІЇ В ПЕРІОД НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ. Проблеми сучасного підручника, (32), 149–155. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-32-149-155
Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Анотація

У статті подано ретроспективний аналіз підручникотворення в період незалежності України. Після проголошення незалежності в країні залишились підручники радянського походження, де давався побіжний географічний розгляд України, тому виникла необхідність у створенні українських підручників, які б мали україноцентричний змістовий характер. Оскільки географія – навчальний предмет, що надає знання, які висвітлюють просторові взаємини та характеристики земної поверхні на підвалинах балансування природи та населення, то створення підручника, за яким вчиться й розвивається нова генерація, є одним із засадничих питань сучасної методики навчання географії. Для того, щоб створити ефективний сучасний підручник, варто проаналізувати досвід попередніх поколінь.

У статті розглядаються питання вдосконалення підручників для закладів загальної середньої освіти через зміст і методичний апарат. Авторка статті проаналізувала перші підручники з географії незалежної України на предмет україно змістового наповнення, розвитку просторового мислення та значення навчального предмету географія в період російської агресії на території України.

PDF HTML

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Величко, С. (1991). Літопис (Т. 1). Київ: Дніпро.
  2. Кириленко Павло. (14 жовтня 2023 р.) https://twitter.com/iurevych_iurii/status/1713092121157066815
  3. Концептуальні засади компетентнісного навчання географії та економіки. (2021). Збірник матеріалів круглого столу «Історія – діалог – траєкторія розвитку», присвяченого 85 річчю відділу навчання географії та економіки Інституту педагогіки НАПН України. Педагогічна думка, м. Київ, Україна. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/history.pdf
  4. Криловець, М. Г. (2007). Фахова та методична підготовка майбутніх учителів географії: теорія і практика. Ніжин: Вид-во НДУ ім. М. Гоголя.
  5. Круль, В. П. (2000). Історія та методика географічної науки: конспект лекцій. Чернівці: Рута.
  6. Міжнародна Хартія географічної освіти. (2019). https://www.igu-cge.org/wp-content/uploads/2019/03/IGU_2016_eng_ver25Feb2019.pdf
  7. Назаренко, Т. Г. (2016). Методика навчання географії України в загальноосвітніх навчальних закладах (особливості навчання), 11 (155). http://lib/sstta.gov.ua/id/eprint/707431
  8. Рудницький, С. (1923). Україна – наш рідний край. Коротка ґеоґрафія. Берлін: Українське Слово.
  9. Русова, С. (1918). Початкова географія. Київ. Друкар.
  10. Тімець, О. В. (2011). Теорія і практика фахової компетентності вчителя географії у процесі професійної підготовки [Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти]. Черкаси. https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/3092/1/aref_Timets.pdf
  11. Український центр оцінювання якості освіти. УЦЯО. (2024). Cкладники національного мультипредметного тесту. https://testportal.gov.ua/skladnyky-natsionalnogo-multypredmetnogo-testu/
  12. Шоробура, І. М. (2016). Становлення та розвиток шкільної географічної освіти в Україні (XIX −XX століття) [Дисертація доктора педагогічних наук зі спеціальності 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки]. Київ.
  13. Kontseptualni zasady kompetentnisnoho navchannia heohrafii ta ekonomiky. (2021). Zbirnyk materialiv kruhloho stolu «Istoriia – dialoh –traiektoriia rozvytku», prysviachenoho 85 richchiu viddilu navchannia heohrafii ta ekonomiky Instytutu pedahohiky NAPN Ukrainy. Pedahohichna dumka, m. Kyiv, Ukraina. https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/history.pdf (in Ukrainian).
  14. Krul, V. P. (2000). Istoriia ta metodyka heohrafichnoi nauky: konspekt lektsii. Chernivtsi: Ruta. (in Ukrainian).
  15. Krylovets, M. H. (2007). Fakhova ta metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv heohrafii: teoriia i praktyka. Nizhyn: Vyd-vo NDU im. M. Hoholia. (in Ukrainian).
  16. Kyrylenko Pavlo. (14 zhovtnia 2023 r.) https://twitter.com/iurevych_iurii/status/1713092121157066815 (in Ukrainian).
  17. Mizhnarodna Khartiia heohrafichnoi osvity. (2019). https://www.igu-cge.org/wp-content/uploads/2019/03/IGU_2016_eng_ver25Feb2019.pdf (in Ukrainian).
  18. Nazarenko, T. H. (2016). Metodyka navchannia heohrafii Ukrainy v zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladakh (osoblyvosti navchannia), 11 (155). http://lib/sstta.gov.ua/id/eprint/707431 (in Ukrainian).
  19. Rudnytskyi, S. (1923). Ukraina – nash ridnyi krai. Korotka geografiia. Berlin: Ukrainske Slovo. (in Ukrainian).
  20. Rusova, S. (1918). Pochatkova heohrafiia. Kyiv. Drukar. (in Ukrainian).
  21. Shorobura, I. M. (2016). Stanovlennia ta rozvytok shkilnoi heohrafichnoi osvity v Ukraini (XIX − XX stolittia) [Dysertatsiia doktora pedahohichnykh nauk zi spetsialnosti 13.00.01 – zahalna pedahohika ta istoriia pedahohiky]. Kyiv. (in Ukrainian).
  22. Timets, O. V. (2011). Teoriia i praktyka fakhovoi kompetentnosti vchytelia heohrafii u protsesi profesiinoi pidhotovky [Avtoreferat dysertatsii na zdobuttia naukovoho stupenia doktora pedahohichnykh nauk zi spetsialnosti 13.00.04 – teoriia i metodyka profesiinoi osvity]. Cherkasy. https://dspace.udpu. edu.ua/bitstream/6789/3092/1/aref_Timets.pdf (in Ukrainian).
  23. Ukrainskyi tsentr otsiniuvannia yakosti osvity. UTsIaO. (2024). Ckladnyky natsionalnoho multypredmetnoho testu. https://testportal.gov.ua/skladnyky-natsionalnogo-multypredmetnogotestu/ (in Ukrainian).
  24. Velychko, S. (1991). Litopys (T. 1). Kyiv: Dnipro. (in Ukrainian).