Проблеми сучасного підручника

№ 33 (2024)
Статті

ПРОБЛЕМИ І ТРЕНДИ СТАНОВЛЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

PDF HTML
  • Лілія Рябовол
Лілія Рябовол
Інститут педагогіки НАПН України
Біографія
DOI: https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-33-215-227

Опубліковано 31.12.2024

Ключові слова

  • загальна середня освіта,
  • соціальні та громадянські навички,
  • цінності демократії,
  • активне демократичне громадянство,
  • педагогіка участі,
  • вчитель громадянської освіти,
  • національна ідентичність,
  • європейська ідентичність
    • ...Більше
    Менше

Як цитувати

Рябовол, Л. (2024). ПРОБЛЕМИ І ТРЕНДИ СТАНОВЛЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ. Проблеми сучасного підручника, (33), 215–227. https://doi.org/10.32405/2411-1309-2024-33-215-227

Авторське право (c) 2024 Лілія Рябовол

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.

Анотація

Констатовано, що становлення шкільної громадянської освіти в європейських країнах триває. Виявлено, що становлення громадянської освіти значною мірою зумовлюється розвитком ідей демократії й демократичними перетвореннями, переглядом сутності громадянства тощо; розроблено відповідну періодизацію. Визначено, що основним недоліком шкільної європейської громадянської освіти є відсутність системного підходу в її організації, так: переважно вона не реалізується як безперервна; не здійснюється необхідна мотивація до вивчення громадянської освіти, не в усіх країнах вона сприймається як важливий навчальний предмет, при тому, що є визначальною у формуванні громадянських та соціальних навичок, наскрізних умінь як активне громадянство тощо; її зміст часто зосереджується на формальних знаннях про інститути влади без належної уваги до цінностей демократії; підсилення потребує практична складова громадянської освіти; навчання громадянської освіти у форматі вибіркових предметів, інтегрованого чи міжпредметного підходу не дає можливості оцінити безпосередньо громадянські знання, вміння й ставлення; не забезпечується повноцінна спеціальна підготовка вчителів громадянської освіти; формальна громадянської освіти реалізується у відриві від неформальної та інформальної громадянської освіти. Встановлено, що тенденціями становлення шкільної європейської громадянської освіти є: поступове розширюється перелік країн, в яких громадянської освіти запроваджується як окремий обов’язковий предмет та збільшується обсяг годин на його вивчення; переглядається зміст громадянської освіти з акцентуацією на цінності демократії і толерантності, загальноєвропейську історію та культуру, різні аспекти функціонування ЄС; підсилюється практична складова громадянської освіти через педагогіку участі; запроваджується спеціалізація вчителя з громадянської освіти тощо.

PDF HTML

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

  1. Дем’янчук, О. П. (2001). Теорія і практика громадянської освіти: світовий досвід. Наукові записки НаУКМа. Політичні науки, 19, 64–69.
  2. Євсюкова, А. В. (2018). Проблематика періодизації громадянської освіти в контексті розвитку ідей демократії (друга половина ХХ ст. – 2018 р.). Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право, 3(39), 69–73.
  3. Круглашова, А. М., Ротар, Н. Ю., Цікул, І. В. (ред.). (2022). Громадянська освіта в умовах безпекових викликів і загроз: навчальний посібник. Чернівці: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича.
  4. Локшина, О. (2022). Стратегія європейського співробітництва у галузі освіти і навчання у 2021–2030 рр. як євроінтеграційний орієнтир для української освіти. Український Педагогічний журнал, 4, 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17
  5. Рябовол, Л. Т. (2016). Система законодавства про правову освіту населення України. Порівняльно-аналітичне право, 4, 38–41. http://surl.li/aobrm
  6. Топалова, С. (2017). Українська школа і європейська ідентичність. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». http://surl.li/squqnz
  7. Топалова, С., Українець, О. (2017). Громадянин для демократичної держави: стратегії виховання. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». http://surl.li/uyqkov
  8. Топалова, С., Чистіліна, Т. (2017). Майбутнє громадянської освіти в Україні – перехід до актуальної європейської моделі. Аналітичний центр «Обсерваторія демократії». http://surl.li/kvqmzq
  9. Arbués, E. (2014). Civic Education in Europe: Pedagogic Challenge versus Social Reality. Sociology Mind, 4, 226‒232. https://doi.org/10.4236/sm.2014.43023
  10. Bacian, I. C., Huemer, M.-A. (2023). Citizenship education in national curricula. Implementation in action. Briefing. European Parliamentary Research Service. http://surl.li/deyawm
  11. Council of Europe. (2010). Council of Europe Charter on Education for Democratic Citizenship and Human Rights Education: Adopted in the framework of Recommendation CM/Rec (2010)7 of the Committee of Ministers. https://rm.coe.int/16803034e5
  12. European Commission/EACEA/Eurydice. (2017). Citizenship Education at School in Europe – 2017. Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2797/536166
  13. European Parliament. (2022). Implementation of citizenship education actions: European Parliament resolution No. 2021/2008 (INI) of April 6, 2022. http://surl.li/vdatjl
  14. Katunarić, V. (2009). Civic education in the European countries. K. E. Sauer & J. Held (Eds.), Wege der Integration in heterogenen Gesellschaften. VS Verlag für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.1007/978-3-531-91606-4_9
  15. Malak-Minkiewicz, B., Torney-Purta, J. (eds). (2021). Influences of the IEA Civic and Citizenship Education Studies : Practice, Policy, and Research Across Countries and Regions. https://doi.org/10.1007/978-3-030-71102-3
  16. Schulz, W., Ainley, J., Fraillon, J., Losito, B. & Agrusti, G. (2016). IEA International Civic and Citizenship Education Study 2016. Assessment Framework. https://doi.org/10.1007/978-3-319-39357-5
  17. Slavkova, L., Kurilić, M. (2023). Great expectations: Demands and realities of civic education in Europe. THE CIVICS Innovation Hub. http://surl.li/infypp
  18. THE CIVICS Innovation Hub. https://thecivics.eu/
  19. Torney-Purta, J., Schwüle, J, Amadeo, J-An. (1999). Civic Education Across Countries: Twenty-four National Case Studies fromthe IEA Civic Education Project. Amsterdam. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED431705.pdf
  20. United Nations General Assembly. (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (Resolution No. A/RES/70/1 adopted on September 25, 2015). http://surl.li/osatij
  21. Arbués, E. (2014). Civic Education in Europe: Pedagogic Challenge versus Social Reality. Sociology Mind, 4, 226-232. https://doi.org/10.4236/sm.2014.43023 (in English).
  22. Bacian, I. C., Huemer, M.-A. (2023). Citizenship education in national curricula. Implementation in action. Briefing. European Parliamentary Research Service. http://surl.li/deyawm (in English).
  23. Council of Europe. (2010). Council of Europe Charter on Education for Democratic Citizenship and Human Rights Education: Adopted in the framework of Recommendation CM/Rec (2010)7 of the Committee of Ministers. https://rm.coe.int/16803034e5 (in English).
  24. Demianchuk, O. P. (2001). Teoriia i praktyka hromadianskoi osvity: svitovyi dosvid. Naukovi zapysky NaUKMa. Politychni nauky, 19, 64–69. (in Ukrainian).
  25. European Commission/EACEA/Eurydice. (2017). Citizenship Education at School in Europe – 2017. Eurydice Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2797/536166 (in English).
  26. European Parliament. (2022). Implementation of citizenship education actions: European Parliament resolution No. 2021/2008 (INI) of April 6, 2022. http://surl.li/vdatjl (in English).
  27. Katunarić, V. (2009). Civic education in the European countries. In K. E. Sauer & J. Held (Eds.), Wege der Integration in heterogenen Gesellschaften. VS Verlag für Sozialwissenschaften. https://doi.org/10.1007/978-3-531-91606-4_9 (in German)
  28. Kruhlashova, A. M., Rotar, N. Yu., Tsikul, I. V. (ed.). (2022). Hromadianska osvita v umovakh bezpekovykh vyklykiv i zahroz: navchalnyi posibnyk. Chernivtsi: Chernivetskyi natsionalnyi universytet imeni Yuriia Fedkovycha. (in Ukrainian).
  29. Lokshyna, O. (2022). Stratehiia yevropeiskoho spivrobitnytstva u haluzi osvity i navchannia u 2021–2030 rr. yak yevrointehratsiinyi oriientyr dlia ukrainskoi osvity. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal, 4, 5–17. https://doi.org/10.32405/2411-1317-2022-4-5-17 (in Ukrainian).
  30. Malak-Minkiewicz, B., Torney-Purta, J. (eds). (2021). Influences of the IEA Civic and Citizenship Education Studies : Practice, Policy, and Research Across Countries and Regions. https://doi.org/10.1007/978-3-030-71102-3 (in English).
  31. Riabovol, L. T. (2016). Systema zakonodavstva pro pravovu osvitu naselennia Ukrainy. Porivnialno-analitychne pravo, 4, 38–41. http://surl.li/aobrm (in Ukrainian).
  32. Schulz, W., Ainley, J., Fraillon, J., Losito, B. & Agrusti, G. (2016). IEA International Civic and Citizenship Education Study 2016. Assessment Framework. https://doi.org/10.1007/978-3-319-39357-5 (in English).
  33. Slavkova, L., Kurilić, M. (2023). Great expectations: Demands and realities of civic education in Europe. THE CIVICS Innovation Hub. http://surl.li/infypp (in English).
  34. THE CIVICS Innovation Hub. https://thecivics.eu/ (in English).
  35. Topalova, S. (2017). Ukrainska shkola i yevropeiska identychnist. Analitychnyi tsentr «Observatoriia demokratii». http://surl.li/squqnz (in Ukrainian).
  36. Topalova, S., Chystilina, T. (2017). Maibutnie hromadianskoi osvity v Ukraini – perekhid do aktualnoi yevropeiskoi modeli. Analitychnyi tsentr «Observatoriia demokratii». http://surl.li/kvqmzq (in Ukrainian).
  37. Topalova, S., Ukrainets, O. (2017). Hromadianyn dlia demokratychnoi derzhavy: stratehii vykhovannia. Analitychnyi tsentr «Observatoriia demokratii». http://surl.li/uyqkov (in Ukrainian).
  38. Torney-Purta, J., Schwüle, J, Amadeo, J-An. (1999). Civic Education Across Countries: Twenty-four National Case Studies fromthe IEA Civic Education Project. Amsterdam. https://files.eric.ed.gov/fulltext/ED431705.pdf (in English).
  39. United Nations General Assembly. (2015). Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development (Resolution No. A/RES/70/1 adopted on September 25, 2015). http://surl.li/osatij (in English).
  40. Yevsiukova, A. V. (2018). Problematyka periodyzatsii hromadianskoi osvity v konteksti rozvytku idei demokratii (druha polovyna KhKh st. – 2018 r.). Visnyk NTUU «KPI». Politolohiia. Sotsiolohiia. Pravo, 3(39), 69–73. (in Ukrainian).