Компетентнісний потенціал змісту шкільних підручників з математики

Анотація

Одне із завдань навчання математики – виробити вміння вчитися, самостійно здобувати знання та застосовувати їх як під час вивчення інших предметів, так і в реальних життєвих ситуаціях. Обґрунтовується, що для вироблення цих умінь зміст підручника має забезпечувати оволодіння загальними методами, прийомами розумової діяльності (аналіз, синтез, аналіз через синтез, доведення від супротивного, наведення контрприкладів, підведення під поняття і виведення наслідків тощо), які дадуть змогу ґрунтовніше засвоїти навчальний матеріал та посилити прикладну його спрямованість.
З’ясовано, що розв’язування математичних і практичних задач, дослідження проблемних ситуацій із застосуванням математичних методів і прийомів потребує оволодіння учнями відповідними орієнтовними основами діяльності або правилами-орієнтирами.
Вони за своїм змістом можуть виступати у вигляді порад, вказівок, інструкцій, алгоритмічних приписів, евристичних схем та евристичних планів (розв’язування окремих задач або задач деяких видів, вивчення понять і властивостей, явищ і законів, здійснення спостережень, виконання дослідів та проєктів). Рекомендується, щоб зміст підручника передбачав самостійне складання учнями правил-орієнтирів, що передбачає такі етапи: виділення групи задач, встановлення оператора задач і тих знань, на базі яких їх можна розв’язати; осмислення способу розв’язання групи задач на кількох задачах-моделях (розв’язання яких складається з операцій, притаманних цьому способу діяльності), виділення потрібних операцій та роздільне їх закріплення і узагальнення; визначення раціональної послідовності виконання операцій та складання на їх основі правила-орієнтира; встановлення меж його застосування та відповідності програмним вимогам. Пропонуються методичні підходи до формування загальних методів і прийомів, які сприятимуть набуттю учнями математичної та інших ключових компетентностей.